«Туди, де не говорять українською, прийде Путін», - руйнівник міфів про законопроект 5670

1991 рік. Тотальне національне піднесення, надія на зміни. За кілька років, шляхом прийняття сумнівних законів мова корінного населення прирівняна до мови маргіналів, в той час як російська навпаки – до мови інтелігентів, космополітів. Люди соромляться говорити рідною мовою. За даними останніх опитувань, нею в країні користується 4% населення, тоді як лише чверть століття тому вона була основною розмовною для 20-25% громадян. Схоже на Україну?

Йдеться про сусідню Білорусію. Наше становище не настільки нищівне, але ми впевнено рухаємося у тому ж напрямку. Нині в нашій країні українець змушений вільно володіти іноземною мовою, просити у транспорті чи кафе про обслуговування українською, перепитувати, якою мовою навчатимуть його дитину, вишукувати журнали українською.

Така ситуація навряд може скластися в будь-якій іншій цивілізованій країні. Кожному зрозуміло, що до німця слід звертатися німецькою, до британця – англійською, а до шведа – швецькою. Чому ж до українця – російською?

Про те, як змінити ситуацію 8 червня кременчужанам розповідали «Руйнівники міфів про законопроект 5670» голова Полтавської філії ВО «Рух захисту української мови» Євген Янкевич та голова Кременчуцького осередку Ярослав Волошин.

Не надто чисельна публіка з журналістів, активістів та пересічних громадян зібралась у малій залі МПК. Мова йшла про особливості та підводне каміння положень даного законопроекту про українську мову для широкого загалу. Про те, чому цей закон актуальний, чому слід приймати його саме зараз, чи забороняє він російську мову та чи прийде до Вас додому мовний патруль, щоб ув’язнити за спілкування російською.  Основні висловлені ними думки ми записали спеціально для читачів «Кременчуцького Телеграфа».

Двомовна Канада

Поширена думка, що українська мова запанує природним чином, зі зміною поколінь, коли діти виростуть і т.д. є безпідставною – процеси можуть розвиватися і в зворотному напрямку. У такому випадку, коли виросте нове покоління українська може навпаки – зникнути.

У тих державах, де національна мова відроджувалася і починала повноцінно існувати після тривалого періоду утисків, це відбувалося не стільки «природним чином», скільки внаслідок державної політики, у т.ч. правильних законів.

Найчастіше, прихильники надання російській мові статусу другої державної приводять у приклад Канаду, в якій французька мова має статус другої державної. Ну от, цивілізована ж країна! Відсоток франкомовних, за принципом «домашньої мови», не перевищує 2-2,5%. Є виключення – 81% у провінції Квебек і 29% у Нью-Брансвіку.  Це означає, що вашу французьку у Канаді не зрозуміють ніде, крім двох провінцій. Але в них мало ймовірно, що зрозуміють англійську. Ті ж, хто володіють обома мовами вдома – 0,3%.

Ще один класичний приклад – Швейцарія, яку називають країною 4-х мов. 64% швейцарців вважають рідною мовою німецьку,  19% французьку, 8% італійську і 1% мову корінного населення  ретроманську. Переважна більшість кантонів говорить німецькою, 3 західні кантони – французькою і 1 – італійською. Але це можливо завдяки тому, що в Швейцарії дуже жорстка децентралізація, кожен кантон має свій уряд, свій парламент, свої закони, свою поліцію і свої податки.

Поруч з нами є Чехія, в якій 95% населення говорять чеською. У 1771 році єдиною мовою спілкування в чеських держустановах була німецька.  Тоді на допомогу національній культурі прийшли митці і науковці, сформулювавши ідею відродження так: «Чехом є тільки той, хто говорить чеською мовою». Там активно приймались культурні і мовні закони, іншомовні слова заміщувались чеськими, широкого розвитку набула мовна екологія – наука, що дбає про чистоту мови в ЗМІ, школах, держустановах.

У Литві, задля викорінення російської мови, в 1995 році прийняли закон, який регламентує вживання литовської мови. Згідно з ним усі литовці, що працюють  в держустановах чи сфері обслуговування мають володіти литовською мовою на рівні, встановленому урядом. Усі масові заходи проводяться на державній мові. Нею перекладають усі фільми і серіали, що демонструються в країні. Навчання відбувається лише на литовській мові.

Дуже близька нам мова – білоруська. Лукашенко ввів російську мову другою державною і за 10 років, з 1999 до 2009, кількість людей, які вважають білоруську мову рідною зменшилась з 73% до 53%. А починалось все дуже патріотично, з гасел «Жыве Беларусь», присяг білоруською мовою і червоно-білих прапорів.

Мова не на часі

Тези «и так поймут», «мова не на часі», «в країні війна», «краще б економіку будували», «лишь бы человек был хороший» - це шаблони, якими намагаються закрити «мовне питання».

Часто апелюють тим, що на Майдані було багато російськомовних патріотів і багато російськомовних українців воюють в АТО. «Російськомовний патріот» - це унікальний термін, який міг з’явитися тільки в нашій країні.  Адже іншомовні патріоти інших країн здебільшого проявляють свою любов у вивченні мови, культури, історії та їх популяризації і розвитку. Тож логічно, що будь-який російськомовний патріот мав би прагнути вивчити українську мову та передати її своїм дітям. Хлопці ж, які повертаються з війни, часто принципово переходять на українську мову. Опитування центру Разумкова свідчить про вищий рівень володіння українською мовою серед учасників війни: 73% АТОвців називають своєю рідною мовою українську, 19 % - обидві і лише 6% - російську.

Також Центр опитувань Разумкова у 2013 році провів опитування, згідно з яким українська, як перша мова звернення, реклами, інформації про товарну послугу у 38% підвищила довіру клієнта до продукту і сприймалась негативно менше ніж у 2% випадків. В той час як російську, як першу мову звертання і надання інформації позитивно сприймали 15%, а негативно – 5%.

Відповідно до цих досліджень, представники ВО «Рух захисту української мови» вважають, що настав час для культурного національного відродження України, а сприятиме цьому, безпосередньо, прийняття законопроекту 5670.

Як з’явився законопроект

Улітку 2016 року Міністерство культури України створило Координаційну Раду з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя. Туди увійшли науковці, громадські активісти та представники різних відомств. Рада проголосила розробку нового мовного закону головним завданням і створила для цього робочу групу на чолі з правознавцем-міжнародником, професором Володимиром Василенком.

За основу взяли текст законопроекту Головатого-Сироїд 2012 року, пристосувавши до сучасних реалій і врахувавши досвід європейських мовних законів.

19 січня 2017 року «громадський» законопроект «Про державну мову» зареєстрував апарат ВР під номером 5670, його підписали 33 народних депутата України з 5 депутатських фракцій, а також позафракційних.

Що зміниться

Тільки уявіть... українською з Вами говоритимуть у школах, лікарнях, з екранів телевізора та газетних сторінок і всі, від дошкільника до Президента зобов'язані володіти державною мовою. Краса...

Закон «Про державну мову»:

• Регулює лише вживання державної (української) мови. Не стосується мов національних меншин, в тому числі і російської, та ніяким чином не забороняє їх використання громадянами (в лютому буде зареєстровано інший законопроект – «Про права осіб, що належать до національних меншин», в якому, зокрема, буде й про мовні права).
• Не стосується приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. Тобто один з одним Ви можете і надалі спілкуватися будь-якою мовою, але «кожний громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства». Таким чином, для пересічного громадянина закон не введе жодних додаткових обмежень чи обтяжень окрім обов’язку володіти державною мовою.
• Зобов'язує вільно володіти державною мовою на рівні, достатньому для виконання посадових обов’язків, для обіймання державних посад: усіх держслужбовців, депутатів та урядовців усіх рівнів, дипломатів, суддів, адвокатів, нотаріусів, офіцерів-контрактників Збройних сил, правоохоронців, педагогічних та науково-педагогічних працівників, медпрацівників, посадовців державних і комунальних підприємств, установ та організацій.
• На підтвердження володіння мовою видаватиметься безстроковий державний сертифікат за результатами іспиту. Для всіх громадян України перша спроба складання іспиту — безкоштовна.
• Українською заговорять в державних органах та в публічних сферах суспільного життя: рекламі, ЗМІ, освіті, науці, культурних заходах, надаватимуть інформацію про товари, обслуговування, охорону здоров’я, транспорт тощо.
• Тих, хто на державних посадах не використовуватиме українську штрафуватимуть, а за публічне приниження чи зневажання державної мови вводить кримінальну відповідальність на рівні із наругою над державними символами.
• Певний рівень володіння стане обов’язковою передумовою для набуття українського громадянства.
• Державна мова стане мовою засідань, заходів, робочого спілкування, нормативно-правових актів, діловодства та документообігу в органах влади та самоврядування, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях. Якщо організатор проводить захід іншою мовою, він має забезпечити переклад на українську на вимогу хоча б одного учасника.
• Українська мова є мовою судочинства і правової допомоги, але у визначеному процесуальними кодексами порядку можуть використовуватися й інші мови.
• Державна мова є мовою Збройних сил та інших військових формувань.
• Поліція та інші органи правопорядку мають послуговуватися українською, але можуть спілкуватися іншою мовою з людьми, які не розуміють української.
• Митники й прикордонники мають спілкуватися з громадянами України при перетині кордону українською, але з іноземцями можуть говорити й іншими мовами.
• У сфері обслуговування перша мова звертання - українська, у ході спілкування, за бажанням клієнта, працівник може перейти на мову, зрозумілу обом.
• Українську пропонують зробити обов'язковою в дошкільних, шкільних, позашкільних і вищих навчальних закладах. При цьому в школах і садках допускається використовувати мови нацменшин, а у ВНЗ це не передбачено. Навчання в університетах має вестися виключно українською, допускається викладання одного або декількох предметів на одній з офіційних мов ЄС. Всі культурно-масові заходи також хочуть зобов'язати проводити виключно державною мовою. ЗНО здійснюватиметься українською. Як і позашкільна, професійно-технічна, післядипломна освіта.
• Видання наукових праць і статей та захист дисертацій відбуватимуться українською або однією з офіційних мов ЄС.
• Культурно-мистецькі, видовищні та спортивні заходи відбуваються українською мовою, але передбачено винятки для захисту прав національних меншин чи творчого задуму автора. Ведення заходів відбувається (або перекладається) українською. Закон не регулює мову пісень та інших музичних творів.

• Проект передбачає, що мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова.

• Знімати фільми (серіали, анімацію, документальні фільми) в Україні варто українською. Допускається включення окремих реплік на інших мовах при наявності української озвучки чи субтитрів, але тривалість субтитрованих реплік у фільмі не може перевищувати 15% всіх реплік.

• Іноземні фільми розповсюджуватимуться та демонструватимуться в Україні в дублюванні або озвученні українською мовою. Поряд з державною мовою іноземні фільми можуть містити аудіодоріжки іншими мовами. Кінотеатри можуть показувати фільми мовою оригіналу з українськими субтитрами, але не більше 10% сеансів.

• Театральні вистави на інших мовах повинні супроводжуватися субтитрами українською мовою.

• Теле- і радіопрограми мають транслюватися українською мовою. Передачі на інших мовах дублюватимуться українською. Телерадіокомпанії зобов'язані забезпечити синхронний переклад на українську мову, якщо хтось із учасників програми говорить іншою мовою. Це не стосується пісень. Для потреб національних меншин, іноземної аудиторії чи з освітньою метою загальнонаціональні мовники можуть здійснювати іншими мовами 10% добового мовлення, регіональні та місцеві мовники – 20%, державне іномовлення України – 60%.

• Електронні ЗМІ хочуть зобов'язати мати сторінку українською мовою, яка повинна завантажуватися користувачеві за замовчуванням. Усі інтернет-представництва (сайти, сторінки в соціальних мережах тощо) засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, виконуються державною мовою.

  Друковані ЗМІ (газети та журнали) виходитимуть повністю українською, включаючи рекламу. За бажанням засновника, друкований ЗМІ може видаватися також у кількох мовних версіях паралельно, одна з яких – українська. При цьому тираж україномовної версії має становити не менше 50% сукупного тиражу.

• Книжки також видаватимуться переважно українською, але але можуть мати й інші мовні версії.Без української версії зможе видаватися література для нацменшин за бюджетний кошт, словники, а також інші видання, перелік яких буде визначено додатково. Книги українською мовою мають становити не менше 50% асортименту книгарень.

• Програмне забезпечення з користувацьким інтерфейсом, в тому числі встановлене на товарах, що реалізується в Україні, повинне мати повноцінний користувацький інтерфейс державною мовою. Це саме стосується органів влади, державних і комунальних підприємств, навчальних закладів. Якщо потрібних програм з українським інтерфейсом не існує, на час до їх створення та закупівлі можна використовувати інтерфейс однією з мов ЄС.
• Інтернет-представництва органів влади, державних і комунальних організацій, зареєстрованих в Україні ЗМІ, а також підприємств, що займаються інтернет-торгівлею, виконуються державною мовою. При цьому кількість версій цих сайтів іншими мовами не обмежується.
• Вся текстова та аудіовізуальна інформація для загального ознайомлення, таблички, вивіски, оголошення виконуються українською мовою і можуть дублюватися іншими мовами.
• Українська мова є мовою обслуговування споживачів. Кожен має право на отримання інформації про товари та послуги українською. Це стосується також маркування товарів та інструкцій з користування. Будь-яка інформація може дублюватися й іншими мовами.
• Мовою реклами буде українська мова.
• Державною мовою виготовлятиметься технічна та проектна документація.
• На транспорті інформація для пасажирів надаватиметься українською і може дублюватися англійською, а в міжнародному сполучення – також мовою відповідної країни.
• Власні імена, географічні назви та назви об’єктів топоніміки подаються державною мовою.

Це мовний патруль, розстріляти!

Багато шуму викликав так званий "мовний патруль". Інтернетои поширились жарти на цю тему, пропагувалось уявлення, ніби за неправильне використання української чи розмову на російській, після прийняття законопроекту, можна ледь не втрапити за грати. Євген Янкевич спростував ці чутки.

Законопроект дійсно передбачає створення державних інститутів для забезпечення стандартів та захисту державної мови:

• Термінологічного центру української мови
• Національної комісії зі стандартів державної мови
• Центру української мови
• Уповноваженого із захисту державної мови (включно зі службою мовних інспекторів).

Уряд призначатиме спеціального Уповноваженого з захисту державної мови. Йому підпорядковуються мовні інспектори, обрані на конкурсних засадах з числа філологів та правників. Їх лише 27 на всю Україну. Вони перевірятимуть як використовуватиметься українська мова держпосадовцями та у сфері обслуговування. За перше порушення інспектори мають винести попередження з проханням усунути недоліки. Тих, хто цього не зробить можуть оштрафувати.

Інспектування стосується лише порушення вимог обов’язкового застосування державної мови і не має стосунку до порушення стандартів української мови. Тобто інспектори не перевірятимуть Ваш рівень володіння мовою, адже у Вас буде сертифікат, який на цей рівень вказуватиме. Мовні інспектори – не українське ноу-хау, вони є у Франції, Латвії та інших країнах.

Стандарти української мови затверджуватиме Національна комісія зі стандартів державної мови – колегіальний орган з 9 осіб, що делегуватимуться різними міністерствами й академічними інституціями. Вона затверджуватиме Правопис української мови та зміни до нього, стандарти термінології, транскрибування і транслітерації, стандарти української мови жестів. Комісія також визначатиме вимоги до рівнів володіння українською мовою для набуття громадянства і для призначення на посади, на яких володіння державною мовою є обов’язковим (для різних типів посад чи занять можуть вимагатися різні рівні володіння).

Розробкою посібників та організацією іспитів для цих людей займатиметься Центр української мови. Перше складання іспиту на рівень володіння українською мовою для громадян України буде безкоштовним, а успішне проходження іспиту підтверджуватиметься пожиттєвим державним сертифікатом. Він знадобиться для призначення на посаду державним службовцям, посадовим та службовим особам державних і комунальних структур, урядовцям і депутатам усіх рівнів. Бажаючі підвищити рівень володіння мовою і отримати про це запис у сертифікаті можуть перескладати іспит скільки завгодно разів. Робити можна не частіше як раз на півроку.

Тож розмови про тотальні перевірки і «мовні патрулі» - чиста фантазія.

Ціна питання

За порушення закону нардепи пропонують штрафувати:

• від 200 до 300 (3400-5100 грн) мінімумів в сфері освіти, науки і культури;
• від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 - 6800 грн), якщо мова про роботу офіційних органів і бюджетних організацій;
• від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів (6800-8500 грн) для засобів масової інформації.

Повторне протягом року порушення призведе до штрафу від 6 800 до 11 900 гривень і позбавлення права обіймати певну посаду чи займатися певною діяльністю.

Передбачено і кримінальну відповідальність у разі публічного приниження чи зневажання державної мови. Відповідне доповнення пропонується внести до статті 338 Кримінального Кодексу, яка зараз передбачає штраф і  позбавлення волі на строк до 3 років за публічну наругу над Державним Прапором, Гербом та Гімном України.

Коли почнеться тотальна українізація

Закон «Про державну мову» набуде чинності через 2 місяці після опублікування, однак найбільш важливі його норми почнуть діяти пізніше:

•  щодо обов’язкового володіння державною мовою, а також щодо мови книговидання і книгорозповсюдження - через 2 роки;
•  українською на телебаченні, радіо, у транспорті, науці, рекламі, інформації про товари та послуги заговорять через шість місяців;
•  в культурі, пресі, електронних інформаційних системах, проектній та технічній документації, охороні здоров’я – через рік;
•  в освіті – з 1 вересня, року, наступного після року набуття чинності законом (тобто з 1 вересня 2018 року, якщо закон приймуть і оприлюднять до жовтня 2017).

Розробники вважають, що такі перехідні періоди є достатньо стислими, аби закон не намагалися ігнорувати, і, водночас, достатньо тривалими, щоб держава, громадяни та бізнес підготувалися до виконання вимог закону.

Чи приймуть законопроект?

Прихильники громадського законопроекту 5670 створили групу у Фейсбуці, запустили хештег #ЗаконПроМову5670, охоче пояснюють важливість проекту журналістам.

Вони також створили петицію на сайті Верховної Ради, щоб зібрати 25 тисяч підписів для обов’язкового розгляду питання в парламенті, але зібрали менше половини.

На підтримку законопроекту висловлюються державні органита наукові установи: Міністерство культури, Міністерство молоді та спорту, Держкомтелерадіо у своїх експертних висновках рекомендували парламенту підтримати «громадський» законопроект (#5670).

Вчена Рада Львівського Національного університету імені Франка, яка прийняла звернення до Президента, Прем’єр-міністра та Голови Верховної Ради з закликом підтримками саме законопроект «Про державну мову».

А письменник Василь Шкляр вважає, що ухвалення закону «матиме не менше значення, ніж Акт проголошення нашої незалежності».

Під кінець виступу голова Полтавської філії ВО «Рух захисту української мови» Євген Янкевич запевнив, що представники руху відкриті до спілкування і чекають на пропозиції та зауваження до зконопроекту у своєму Facebook.

Підготовано за виступом Яростава Волошина, Євгена Янкевича та матеріалами: 9 фактів про законопроект 5670 “Про державну мову” та Мова на часі. Як розроблений громадськістю законопроект «Про державну мову» (№5670) змінить Україну.