До дня визволення Кременчука від німецько-фашистських загарбників ознайомили з історичною частиною міста. Вчений секретар Кременчуцького краєзнавчого музею Олена Коваленко розпочала ознайомлення з історично центральною частиною міста.
Маршрут екскурсії: площа Перемоги – парк Придніпровський (центральна алея) – набережна – Кам’яна вежа — Олександрівське реальне училище – жіноча гімназія – вулиця Перемоги (будівля Благодійного товариства) – Банк – музей – вулиця Ігоря Сердюка (дім Козачка, дім Силаєва), сквер Олега Бабаєва (пам’ятник Вернадському, пам’ятник Воїну-визволителю, фонтан), Дім торгівлі, дім з башточкою, довоєнна бібліотека) – площа Перемоги.
Спочатку фортеця Кременчука була розміром 32 га, від набережної до вулиці Перемоги, але за чотири сотні років площа міста збільшилася до 9600 га.
До приїзду імператриці Катерини ІІ межі міста тягнулися до Міського саду, саме там знаходилася її заміська резиденція. А станом на 1901 рік межі Кременчука закінчувалися вулицею Європейською (раніше Щорса).
Хоч і відзначає Кременчук 446 річницю від дня заснування, але зараз вчені знаходять інформацію, що Кременчук набагато старший.
Нагадали кременчужанам, що Кременчук у ХVІІІ ст був центром Новоросії, яка охоплювала Запорізьку, Миколаївську, Кіровоградську, Одеську та частину Донецької області.
Кам'яна вежа - найстаріша будівля Кременчука. Із-за гілок та високого паркану архітектурну пам'ятку важко розгледіти, але за бажання можна побачити.
На місці військової частини раніше була винна площа, на якій викачували бочки вином та продавали. Також тут хотіли встановити пам’ятник імператору Олександру, а коли розпочали розкопки знайшли гармати. Втілити ідею пам'ятника з гарматою не вдалося – завадила Перша світова війна.
Розповіли також, що у жіночу гімназію закінчили видатні кременчужанки Елеонора Блох, яка стала відомим скульптором та художником, а також перша жінка адвокат в Російській імперії Катерина Флейшиць.
Також кременчужанам розповіли багато цікавих історичних фактів: про те, що вулицю Софіївську (раніше Чапаєва) називали вулицею тютюнових королів і те, що у Кременчуці залишилося лише 22 будинки вік яких понад 100 років.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.У цьому сюжеті «Кременчуцький ТелеграфЪ» зібрав інтерв'ю, розповіді, документальні факти та легенди про історію Кременчука.
Кременчуг и Крюков: 200 лет вместе!
Як у Кременчуці шили білизну для військових під час Першої світової війни
Знайшли невідому картину Куруківської битви
Просто космос: секретные разработки и история кременчугских заводов