Любов до гробу: кременчужани дізналися, як кохання може зіпсувати життя

До чого чоловіків може довести фатальна жінка своїм всепоглинаючим коханням, кременчужани побачили в гастрольному спектаклі «І тільки смерть розлучить нас», який 27 вересня показали в МПК.

Цю гостросюжетну, парадоксальну «чорну» комедію на дві дії за п'єсою відомого італійського драматурга Альдо Ніколаї «Не П'ята, а Дев'ята» кременчуцький глядач побачив вперше. В основі сюжету - любовний трикутник, інтриги і підступність.

Героїв трикутника в спектаклі грає блискучий акторський склад - справжні зірки кіно і театру Катерина Кістень, Костянтин Костишин і Остап Ступка. Катерину Кістень кременчужани можуть знати по ролях в серіалі «Коли ми вдома», де актриса грає сімейного психолога Настю, і сестри президента у «Слузі народу».

Костянтин Костишин зіграв криміналіста Інокентія Садовського в серіалі «Повернення Мухтара», а Остап Ступка зі знаменитої акторської династії представлення не потребує.

Варто відзначити, що глядачі до середини 2-го акту вже почали не на жарт хвилюватися - Остап все не з'являвся на сцені. Але все ж вийшов і цілком виправдав очікування. Втім, кожен із зоряної трійці грав чудово, з темпераментом, властивим його герою.

До речі про героїв... За сюжетом, незграбний і м'якотілий, але успішний синхронний перекладач, на ім'я Бруно, вирішивши відпочити на морському березі, випадково знайомиться зі зголоднілою до чоловічої уваги Євою й навіть не підозрює, як обернеться для нього знайомство з цією запаморочливою красунею.

Єва зовсім випадково втягує цілком щасливого молодика в «подорож» всіма колами пекла - через пляж до травматологічної клініки, в'язниці та навіть психіатрички.

В ході знайомства з'ясовується, що ця сама кокетлива і примхлива Єва розбила нову, взяту в кредит і таку улюблену машину Бруно. Злий і розгублений чоловік піддається умовлянням підступної красуні й сідає в її машину - це була його фатальна помилка. Нова знайома гірше п'явки «вгризається» в перекладача з «благими» намірами, роблячи його життя просто нестерпним.

Спочатку через Єву Бруно з множинними переломами потрапляє до лікарні після аварії, в результаті якої загинули люди. Далі через Євину хитрість опиняється за гратами, «обманом» взявши всі звинувачення на себе. А далі потрапляє до психлікарні, де на правду мало не позбавляється здорового глузду. Далі по ланцюжку подій страждалець опиняється вдома, але і тут його зустрічає ненависна Єва. Піддавшись фізичному потягу Бруно, несподівано для себе, по вуха закохується у навіжену красуню. Так закінчується перша дія.

Взагалі, весь перший акт Єва не викликає практично ніяких позитивних емоцій. Вона здається примхливою, істеричною і придуркуватою міською божевільною, а Бруно - благородним, але м'якотілим невдахою. Дія дуже динамічна, комічна і абсурдна. Швидко змінюються обставини, декорації, костюми... Складається враження, що так триватиме весь спектакль - Єва знущатиметься над Бруно, поки «смерть не розлучить їх», але не тут то було!

Другий акт починається зі сцени в квартирі Бруно. Ненависть між героями переросла в ніжну любов і палку пристрасть. Вони щасливі разом. Тут Єва вже постає в іншому світлі, вона більше не здається навіженою, а просто норовливою та темпераментною італійкою. Єва - сама досконалість: божественно готує, зі смаком підбирає квіти, будь-які проблеми вирішує з неймовірною легкістю. Вона чудова коханка й ідеальний друг. Головна мета її життя - своєю турботою та підтримкою цілком і повністю заповнити життя улюбленого чоловіка. Але Бруно не знає, що він не перший чоловік, чиє життя неймовірна Єва заповнила собою. Його кохана перебуває в законному шлюбі з іншим чоловіком - мудрим і стриманим Маріо який, ясна річ, може перешкодити щастю героїв.

До слова Маріо цього абсолютно не прагне - він успішний фабрикант з тонкою душевною організацією, втомлений від всепоглинаючої любові колись палко коханої дружини. Як говорить сам Маріо, Єва - стихія, сама любов ... Любов до гробу. До гробу того, хто «... як останній егоїст не зміг гідно оцінити її всеосяжне, високе і прекрасне почуття». Маріо не зміг. Тепер настала черга Бруно.

А далі сюжет розгортається ще цікавіше - дівчина впевнена, що вони з Бруно не можуть бути щасливими доти, доки її нинішній чоловік живий, тож Бруно просто зобов'язаний його вбити! Проекти вбивства - найнеймовірніші, згенеровані її в'юнким розумом після прочитання безлічі детективів. Для початку вона знайомить чоловіків один з одним. Однак, познайомившись, Бруно і Маріо розуміють, що дуже схожі - обидва захоплюються спортом, музикою, астрономією, археологією. Вони стають справжніми друзями і зовсім не хочуть пасти жертвою невгамовної Євиної любові. В результаті не вона і Бруно проводжають в останню путь Маріо, а новоспечені товариші в жалобі назавжди прощаються з коханою...

Парадоксально, але до кінця другого акту загибель головної героїні з надто розвиненим почуттям власності, яке так докучає кожній живій людині, глядачі сприйняли за щасливий фінал, зітхнувши з полегшенням за долі двох інших героїв.

В цілому ж, спектакль переповнений романтичними колізіями, несподіваними конфліктами, патетичними зізнаннями, пристрастями та обманами - навіть людина з найбагатшою фантазією не зможе уявити собі всі неймовірні сюжетні повороти й абсолютно фантастичний, майже детективний фінал цієї нескінченно смішної історії.

Майже 3 години глядачі були повністю поглинені прекрасною грою акторів, захоплюючим сюжетом вистави та по-чорному смішними жартами. Зал аплодував акторам стоячи, довго не відпускаючи їх зі сцени. А ті, хто на виставу не потрапив, можуть насолодитись нашим фоторепортажем.