Напередодні Дня Вчителя перестало битися серце видатного вчителя та борця Івана Тура

Вчора 30 вересня, напередодні Дня Вчителя, перестало битися серце у талановитого педагога, першого директора школи №16 м. Кременчука (1972—1980рр) Івана Олексійовича Тура у віці 81 року. Про це Телеграфу розповів директор школи №16 Олексій Довбня. Похорони відбудуться у вівторок за адресою: вул. Велика набережна, буд 7. 

Тур Іван Олексійович — перший директор школи № 16 м. Кременчука (колишня школа № 29). Школу почав будувати в 1972 році в районі вулиці маршала Говорова та провулку Військовому. Фінансування будівництва здійснював Крюківський вагонобудівний завод, будувати школу розпочав домобудівний комбінат № 3, а закінчувало будівельно-монтажне управління «житлобуд».

На початку квітня 1974 р. будівництво школи було завершено.1 вересня 1974 р. було прийнято перших школярів. Іван Олексійович ТУР очолив школу в 1974 році, працював директором школи до 1980 року. Народився 25 липня 1936 року, у с. Новоіванівка Хорольського району Полтавської області. Освіта: 1953—1957 рр. навчання в сільськогосподарському технікумі села Красногорівка Великобагачанського району за спеціальністю бухгалтер; 1960—1965 рр. навчання в Полтавському педагогічному інституті ім. В. Г. Короленка. Має диплом учителя історії, української мови та літератури. З 1965 до 1969 р. працював учителем та заступником директора з виховної роботи в середній школі № 29 (колишня школа № 6); 1969—1973 рр. — директор школи № 14.

Громадська діяльність: З 1967 р. — член КПРС; з 1989 р. — член Народного Руху України; 1989 р. — член товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка у м. Кременчук; з 1991 р. — член дослідницької групи з вивчення фактів голодомору 1932—1933 рр. у селі Кам'яні Потоки Полтавської області; з 1991 до 1994 рр. — постійний делегат з'їздів дослідників голодомору в м. Києві; з 1989 до 2010 року — член та голова дільничних та територіальної виборчої комісії; активний учасник акцій, мітингів, маршів за встановлення вперше на Лівобережній Україні синьо-жовтого прапора у Кременчуці.

На пенсії Іван Олексійович продовжував боротьбу за дотриманням законів. Останньою справою Івана Тура була справа проти будівництва 12-поверхівки на Першому Занасипі. 

Влітку вийшла з друку його книга про свій родовід…

Майстер своєї справи, людина авторитетна та непохитна у своїх переконаннях, - таким запам’ятається всім, хто знав Івана Олексійовича.