Що таке «ліниве око» та чи обов'язкова операція при косоокості

Близько двох відсотків людей на планеті Земля страждають на косоокість. Така патологія – це не тільки значний дефект у зовнішності, у косооких немає відчуття глибини простору, їхнє зорове поле обмежене.

- Такі люди “функціонально одноокі” і при наявності двох очей, можливо навіть, в усіх інших відношеннях, здорових, користуються лише одним оком. При односторонній косоокості - правим чи лівим, при альтернуючій (перемінній) – правим та лівим поперемінно. Щоб здоровій людині зрозуміти, як почувають себе хворі на косоокість, достатньо на півгодини прикрити собі одне око пов’язкою і спробувати виконувати будь-яку звичну роботу, - розповів лікар-офтальмолог Кременчуцької міської дитячої лікарні Віктор Ємченко.

Якщо ви помітили у вашої дитини косоокість, звертайтесь до спеціаліста - дитячого офтальмолога. Починати треба з обстеження. Проводиться атропінізація для визначення рефракції, визначення кута косоокості в різних напрямках погляду та інші дослідження. При необхідності призначаються окуляри.

Далі призначається курс ортоптичного (апаратного) лікування. Якщо косоокість у дитини може бути усунена апаратним лікуванням, то для цього достатньо одного-двох двотижневих курсів. Якщо ж після двох курсів, проведених протягом півроку після встановлення діагнозу, косоокість не вдалося усунути повністю, тоді показана операція.

Що таке “ліниве око” та ретинальна кореспонденція

Зволікання призводить до розвитку ускладнень: амбліопії – нездатність ока бачити так, як би воно могло бачити, якби не було косоокості. Є такий неофіційний термін – «ліниве око». Тобто око саме по собі здорове, але зображення з нього до мозку не доходить.

Інше ускладнення – аномальна ретинальна кореспонденція. Це коли зображення на сітківці правого й лівого ока все одно не співпадають, хоча очі стоять рівно.

Вилікувати амбліопію у дорослих практично неможливо. Вона успішно лікується в дитячому віці, коли є тимчасовою і коли лікування вчасне. Чим менша дитина за віком, тим краще це для лікування. У вже дорослої людини мозок втрачає здатність вчитися, він не може перевчитися правильно дивитися косим оком, якщо навіть косоокість успішно прооперована. Тому, як тільки виникла косоокість, її треба відразу лікувати, поки не встигли розвинутися ускладнення. Не варто сподіватися, що «переросте» чи ще трапиться якесь диво, і косоокість зникне сама по собі. “Маринувати” косоокість роками – злочин щодо дитини.

- Чимало людей ведеться на рекламу, в якій медичні заклади, особливо приватні, обіцяють вилікувати косоокість без оперативного втручання. Насправді це далеко не завжди вдається, і потім доводиться все одно усувати косоокість оперативним шляхом. А ускладнення, що виникли, будуть заважати людині й у виборі професії, і в роботі, і взагалі в житті, - додав лікар-офтальмолог.

Лікувальна фізкультура не панацея від косоокості

- Популярні зараз різного роду тренування м’язів – лікувальна фізкультура, покликана усунути косоокість. Вона може використовуватися як допоміжний метод у цілому комплексі заходів, який дозволяє розробити рухи око рухових м’язів після операції, - сказав лікар дитячої лікарні.

Проблема в тому, що неможливо тренувати ізольовано один з око рухових м’язів. В результаті тренувань і так сильні м’язи стануть ще сильніші, а слабші залишаться слабшими. Тому після таких занять кут косоокості може ще збільшитися.

За словами лікаря, вже з двох років косоокість можна успішно оперувати, Якщо до п’яти років лікування закінчується, бінокулярний зір нерідко формується самостійно. У нормі бінокулярний зір у дитини якраз і формується в чотири-п’ять років. До цього віку його немає, бо це одне з умінь мозку, яке він набуває в процесі зростання дитини. Якщо до цього терміну провести операцію й поставити очі рівно, то далі проблем із відчуттям глибини простору, як правило, не виникає. Чим пізніше оперується дитина, тим менше залишається шансів для формування бінокулярного зору.

Винятком із правила є деякі види косоокості, пов’язані з неврологічними захворюваннями. Тут питання про час операції вирішується разом із невропатологом або нейрохірургом. Операція може бути відкладена до стабілізації неврологічного статусу дитини.