Лариса Гориславець, громадська активістка
На сесії 16 листопада в Кременчуці можуть прийняти Програму національно-патріотичного виховання. Ціна питання – більше 8 мільйонів. Але насправді вона безцінна – це безцінний зразок цинізму дорослих, приклад дискримінації і того, як ми, дорослі, (хочемо того чи ні), формуємо антипатріотів. За бюджетні гроші і виправдовуючись державною політикою.
Кому цікаво - далі буде багато. І якщо у вас не вистачить сил почитати, або я не дуже гарно пояснюю свою точку зору, то зразу ж у перших рядках скажу головне: я не знаю, ЯК правильно виховувати дітей. Тим більше – не знаю, ЯК їх виховувати правильно національно-патріотично. Але я думаю, що результат такого виховання – це коли дитина виростає і хоче залишитися у цій країні жити. Бо її тут люблять, тут вона може розвивати свої таланти, тут є на кого рівнятися, є можливості і тд. А тепер давайте подивимося, як кременчуцька Програма НПвиховання виконає це завдання.
- Програма – це зразок дискримінації. Цитата з Програми: «Поняття патріотизм, національно-державницькі інтереси, націоналізм титульної нації – це підвалини, на яких сьогодні будується розвиток національної ідеї сучасної України». ЩО? У багатонаціональній сучасній державі, яка взяла курс на євроінтеграцію, ми будуємо титульну націю? А представники інших націй залишаться невихованими непатріотами? А-ну, батьки ромських, грузинських, вірменських, єврейських школярів (не знаю, як толерантно вказати національну приналежність), відгукніться і скажіть, вам воно не ріже вухо?
- Програма – зразок дерибану коштів. Я не знаю, може я зараз стану комусь ворогом, але статті витрат звучать як дерибан. Наприклад, щороку 150 тис. грн на «конкурс на формулювання та обґрунтування кращого проекту Національної ідеї України». Друзі! Я відкрию вам таємницю – цю ідею формують рівно стільки, скільки говорять про українську державність у світі. Цю статтю можна на 100 років уперед в бюджет закласти. Тільки не розумію: на що гроші? На ковбасу дітям, щоб краще думалося? Маю альтернативу – пропоную безплатно прослухати курс Богдана Гаврилишина на Прометеусі, 15 лекцій всесвітньо відомого, видатного українця. Так і називається одна з лекцій «У чому полягає національна ідея України і чи існує вона взагалі?»
- Програма – зразок совдепівського підходу до виховання. Вона не для дітей. Вона для того, щоб дорослі поставили галочку і отримали за це дєнюжку. Дайош іще більше уроків «Захист Вітчизни» в школах! Профінансуємо два уроки на тиждень! Знову усіх будемо шикувати в ряди? Може, краще гурток для 10-20 дітей, які мріють про військову кар’єру, ніж усіх старшокласників заганяти на ненависні уроки? Або на уроки фізкультури, бо кожному учителю фіз-ри по 4 години додатково у Програмі оплатять, адже в нас усі поголовно школярі люблять ходити на фізкультуру. Програма НПвиховання обрала виключно фізкультурно-мілітаристський напрямок, хоча державний документ - Стратегія НПвиховання (до якої апелюють чиновники), вказує й інші сфери: культура, мистецтво, краєзнавство, охорона природи і тд. Тобто, в принципі, можна було б і співати, і малювати, і вишивати, одночасно вивчаючи біографію видатних майстрів, мріючи і собі про всесвітню славу. Але – ні! Не в Кременчуці. У нас гроші отримає не музична школа, а ГО і рада ветеранів, яка організовує конкурс патріотичної пісні. Поясніть мені, чому не вчитель музики? Чому гроші не на гармошку і бубен для конкретних дітей, а на Платформу гіпотетичних молодих патріотів від Комітету молодіжних організацій – кишенькову молодіжну структуру мера Малецького? Порівняйте: 100 тисяч на гіпотетичну платформу і 10 тисяч на кількаденний скаутський табір? Це я про розмивання бюджету: дітей в таборі можна буде полічити по головах, а як вимірюватимемо патріотизм платформи патріотів?
- Програма – зразок невігластва чиновників. У вступній частині кременчуцької Програми нам пояснюють, що НПвиховання має бути саме таким і посилаються на державні документи. Наприклад, допризовна підготовка проходить червоною ниткою. Документ, що її регламентує, вказаний серйозний (і курйозний!) - Указ Президента України від 25 жовтня 2002 року № 948/2002 «Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді». Щоб ви розуміли – це указ часів Кучми, а саму Концепцію підписав Віктор Медведчук – знаний на сьогодні взірець патріотизму. Совпадєніє? Ой, як невдобно.
- Програма - зразок того, що патріотизм продається за гроші. Газета «Вісник Кременчука» подала пропозиції розміщувати платні статті на тему національно-патріотичного виховання (200 тисяч на рік) і ще й передплату на кожну школу по 10 газет (40 тисяч).
- Програма – зразок тупої бюрократичної машини. Віце-мер Усанова на засіданні бюджетної комісії апелювала на зауваження до НПпрограми так: ми запрошували усіх в координаційну раду, хто хотів – той подав пропозиції. А якщо це безглузді пропозиції? Навіщо витрачати на них гроші? Адже ніхто не зобов’язує наших депутатів виділити на НП виховання 8 з гаком мільйонів. Якщо не знаєте, ЯК ефективно виховувати патріотів – розробіть програму на 1 мільйон, а інші гроші віддайте дитячій лікарні на нові ліжечка чи медикаменти. Або в дитсадки чи школи. Чи організуйте щось справді таке, щоб діти відчували турботу, любов від нас, дорослих. Бо як же інакше вони навчаться любити? Любити конкретних людей, улюблену справу, себе в цій країні і країну в собі.