Є люди, які думають, що з дитини не виросте патріот, якщо її спеціально не навчити цьому. І краще вчити платно. Собівартість одного кременчуцького патріота росте.
Сьогодні знову про місцеву Програму національно-патріотичного виховання. Іще більше утверджуюся в думці, що місцева влада діє так: якщо ситуації не вистачає здорового глузду - треба пофарбувати її у патріотичні кольори. Тому що навіть завзяті опозиціонери навряд чи насміляться відкрити рота, аби, боронь боже, не потрапити у число «непатріотів».
На сьогодні маємо ситуацію: до 31 січня міська рада приймає доповнення до Програми НП-виховання. Минулого разу я писала, що її бюджет роздули, як тільки могли. Між іншим, туди впхали й розробку національної ідеї з річним бюджетом 150 тисяч гривень. Загалом же на 2018 рік – більше 2 мільйонів. У мене немає сумніву, що після внесення доповнень бюджет іще більше зросте.
Томущо #Кременчук_найкращемісто заслуговує на #найкращихпатріотів. Якісних. А значить – дорогих.
Хочу звернути увагу на просту арифметику. Типові програми НП-виховання розробляли практично усі міста й області. Я переглянула більше десятка, і хочу сказати, що практично ніде немає згадки на кількість молоді. А найбільші хитруни критерії ефективності своїх програм ховають за відсотками. Наприклад: охоплення молоді масовими заходами зросте з 40% до 60%. А від якої цифри рахуватимуть – це вже діло десяте.
Бюджет по областях на 2018 рік різний:
У містах теж широкий розрив:
Є міста, де десятки мільйонів, але мені особисто до чужого бюджету байдуже. З наведених цифр пропоную вирахувати собівартість кременчуцького патріота. В середньому – чверть або третину населення становить молодь. Тобто, в Кременчуці десь 60 тисяч молоді, у Львові – 220 тисяч. Значить, на одного кременчуцького патріота з бюджету піде у 4 рази більше, ніж у Львові. Та що вони собі там взагалі у Львові думають?!
Взагалі, мені не дуже хотілося б потрапити у перелік крикливих скандалісток. Тому я перепитую себе: «Чи так вже важлива ця Програма?» У місті десятки інших, з сумнівними статтями витрат. І біда в тому, що їх ніхто не читає. Депутати голосують по інерції, мовляв, жодна програма не фінансується на 100%, потім розберемося. А потім роздуті програми і стають «алібі» для чиновника, коли він знаходить можливість «відкусити шматочок» – у нього є гарантоване програмою «цільове призначення».
І перед тим, як закидати мене камінням, обвинуваченнями в колабораціонізмі та іншими ідеологічними епітетами – почитайте хоча б одну міську програму. Для прикладу – національно-патріотичну.
Скачати:
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.