БЛОГЪ: Про секс, геїв, гомодиктатуру та «скрєпи» у кременчуцькому політикумі

Відкритий лист до депутата Григорія Угніча та інших підписантів звернення про «сімейні цінності». Вітаю ваші щирі наміри відстоювати добро, але давайте подивимося, що за ними стоїть.

1. Ви дорікаєте владі, що вона «так і не визначилася з державною стратегією розвитку та підтримки сім'ї. Така стратегія, на думку кременчужан, повинна будуватися на традиційних для України духовно-моральних християнських цінностях». По-перше, чому лише християнських цінностей у багатонаціональній і багатоконфесійній державі Україні? По-друге, чи варто взагалі пхати у закони про сім’ю таку багатовимірну дефініцію, як «традиційні духовно-моральні цінності», адже туди відносимо і традицію заборони на дошлюбний секс, збереження цноти та несхвалення розлучень. Тож, шановні пани депутати, голосуючи за традиційні сімейні цінності, дайте чесну відповідь собі: «Ваш особистий приклад може бути зразком?» А якщо чоловік одружується вперше у 45, то чи потрібно берегти свою цноту для єдиної, Богом призначеної? А у вас, шановні підписанти, у всіх діти живуть із вами? Адже «неповні сім’ї є викликом для інституту сім’ї в Україні». Люди, надворі 2018-ий, а не часи Середньовіччя. Світ змінився. І секс – це НЕ синонім розпусти, свобода вибору партнера – НЕ синонім содомії. Не будьмо лицемірами.

2. От що я розумію, так це прагнення пана Григорія «Виключити з текстів підручників норми і положення про статеве виховання що ставлять за мету подолання гендерних стереотипів». Це потрібно зробити обов’язково! Бо статеве виховання – воно, на мою думку, починається із виховання поваги до свого власного тіла, до простих природних потреб. А в таборі «Зоряному» і досі дітей не пускають в туалети з унітазом, вони ходять в туалет на вулиці із дірками. А душ із дверцятами – це теж не для наших дітей, не для їх природної сором’язливості. Ти ба, які панькані! Не хочуть демонструвати своє оголене тіло.

3. Я точно не помилилася, пане Григорію, ви – психолог із 15-річним стажем - таке справді казали? Про антинауковість терміну «сексуальна орієнтація»? Це точно із вашого звернення цитата? - «Вилучити слова "сексуальна орієнтація" та "гендерна ідентичність" з кодексу законів України про працю та інших законів, законопроектів, урядових документів, як такі, що несуть виключно ідеологічне та антинаукове навантаження». Нагадаю вам, шановні, що безвіз та Угода з ЄС вимагають від України унормування законодавства про недискримінацію. І це - про права людини, а не про "гомодиктатуру", якою вас лякають.

4. Я співчуваю депутатам, бо їм необхідно розбиратися у величезному масиві інформації. Звісно, ніхто не вдавався у подробиці абсурдного звернення (яке, до речі, справді прийняла Полтавська обласна рада, і в них це теж було резонансом). Усі радо піднімали руки, бо більшість депутатів – чоловіки, а слово «гей-парад» - це ж маркер: голосувати проти – означає дати привід засумніватися у твоїй сексуальній орієнтації. А те, що звернення звучить в унісон із риторикою «духовних скрєп» від наших північних агресорів, - так хіба ж це важливо? Це ж хіба не з Росії про заборону пропаганди гомосексуалізму та образу почуттів віруючих?

5. Вибачте, може і мої наступні слова будуть образою почуттів віруючого. Григорій Угніч - секретар Ради християнських церков Кременчука. Моя політична інтуїція підказує мені, що ви, пане Угніч, використовуєте громаду Кременчука і депутатів, щоб підняти рейтинги вашого християнського руху. Як відомо, слоган «Любов проти гомосексуалізму» - це кампанія з 2003 року, яку започаткував і просуває Руслан Кухарчук, він же – і лідер християнського громадського руху «Усі разом». Його блог є на «Укрправді», почитайте, кому цікаво. Я вважаю, що у християнських лідерів теж є амбіції прийти у владу, і це їх право. Вибори почалися! А моє право - критично оцінювати політичні події в Кременчуці, аналізувати, порівнювати і вільно вислювлювати свою думку.

Шановні депутати! Будьте обачними. Ситуація потроху змінюється. Ми, виборці, вже почали стежити за вашими словами і ділами. Дякуємо вам за всі ваші вчинки, де ви виправдали нашу довіру. Вибачте, від нас справді рідко почуєш слова вдячності, частіше – критику. Але ж, як стверджує народна традиція (про збереження якої ви проголосували), «б’є – значить любить»?