Напередодні дня пам’яті та примирення краєзнавець Євген Бергер розповів «Телеграфу», як на місці пам’ятника воїну-визволителю була мапа, яка показувала онлайн переміщення радянських військ. Вже після завершення Другої світової війни та капітуляції Японії відбувся перерозподіл корейського півострова.
29 вересня 1943 року над будинком друку у сквері «Жовтневий» (зараз сквер імені Бабаєва) замайорів червоний прапор над Кременчуком. У 50-х роках на місці зробили сквер.
В цей час, після завершення Другої світової війни та капітуляції Японії, корейський півострів розподілили на 2 частини.
Євген Бергер додав, що до листопада 1950 року війська ООН разом з південнокорейськими дійшли майже до китайського кордону. На допомогу Північній Кореї прийшли так звані «китайські добровольці» чисельністю 400 тисяч осіб і почали контрнаступ. Пізніше обидві армії зупинилися на 38 паралелі, 2 роки велася позиційна війна і тільки після смерті Сталіна, влітку 1953 року, заключили перемир’я. У цій війні брала участь дивізія радянської армії під проводом Кожедуба, тоді в бойових діях загинуло 248 радянських пілотів, яких поховали в Китаї.
* Памятник Воїну-визволителю встановлений сквері ім. Олега Бабаєва (раніше Жовтневий). За задумом скульпторів, це повинен був бути воїн в касці, плащ-палатці, з автоматом і прапором в руках. Скульптура повинна справляти враження, ніби після багатьох походів зійшов солдат на постамент і залишився тут навіки.
На замовлення Кременчуцького міськвиконкому залізобетонний пам'ятник заввишки в 6 метрів був виготовлений на Харківському скульптурному комбінаті.
До 40-річчя визволення міста, в 1983 р, на п'єдесталі пам'ятника встановили меморіальну дошку з написом «На цьому місці над колишній будівлею Будинку друку 29 вересня 1943 воїни 2-го батальйону 19-ї мотострілецької бригади під командуванням капітана Ш. Н. Гогорішвілі першими поставили Червоний прапор над звільненим Кременчуком».
У 1989 році пам'ятник Воїну-визволителю в Кременчуці набув свого сучасного вигляду. Для збору коштів на оновлення пам'ятника в міськвиконкомі був створений спеціальний фонд. Після реставрації бронзовий визволитель став міцніше і тепер на ньому не плащ-намет, а тепла шинель, прапор і автомат він тримає над головою. Біля пам'ятника з'явилися меморіальні плити з вмонтованими в них гільзами гарматних снарядів. На плитах - списки воїнів, полеглих під час оборони та визволення міста, а також прізвища кременчужан, які загинули на фронтах Другої світової війни.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.У цьому сюжеті «Кременчуцький ТелеграфЪ» зібрав інтерв'ю, розповіді, документальні факти та легенди про історію Кременчука.
Кременчуг и Крюков: 200 лет вместе!
Як у Кременчуці шили білизну для військових під час Першої світової війни
Знайшли невідому картину Куруківської битви
Просто космос: секретные разработки и история кременчугских заводов