Чим живе 4 роки в окупації Донецьк, як змінилося життя мешканців обласного центру та чому слова Президента України Петра Порошенка про колабораціонізм насторожують мешканців окупованої території
Понад 4 роки частково Донецька та Луганська область знаходяться під окупацією бойовиків та російських військових. За цей час бойовики перерозподіляли владу між собою, мешканці відчували нестачу продуктів харчування. Гуманітарна допомога доставлялася в окупований Донецьк як з України, так і Росії. Пакети з продуктами харчування першої необхідності роздавали на «Донбас Арені», яка ще кілька років тому приймала матчі найвищого рівня, а тоді, на початку війни, стала прихистком. Час від часу з окупованих територій поступає інформація, але чи відповідає вона дійсності? Нам вдалося дізнатися з перших уст самих мешканців Донецька.
Познайомилися з подружньою парою в вагоні, яка зайшла до потягу на станції – Волноваха. Невеличке містечко Волноваха Донецької області, яке є залізничним вузлом на лінії Маріуполь - Донецьк. Місто не раз звучало у випуску новин й асоціюється з бойовими діями, саме тут бойовики на інкасаторських авто банку обстрілювали з гранатометів і ПЗРК, саме тут взимку 2015 року був обстріляний автобус з мирними жителями.
В голові спливають жахливі картинки, але це всього лиш картинки, а що пережили ці люди в епіцентрі подій навіть важко уявити. Зараз 20-тисячне місто є одним з тих, куди приїжджають мешканці окупованих територій за пенсією. Вони продовжують жити на окупованих територіях, але не хочуть втрачати пенсії, тому регулярно приїздять сюди.
Подружжя Миколи та Ніни (імена змінені з метою безпеки – ред.) також приїхали у Волноваху за пенсією. Живуть вони в Донецьку й після початку військових дій покидати свою домівку не збиралися. Діти з онуками виїхали в центральну Україну, а самі залишилися там. Щоб отримати пенсію необхідно вставати на світанку та вистоювати кількагодинні черги, щоб пройти блокпости. Вони відмовилися від пенсій, які виплачує та сторона, тому дуже хвилюються, щоб не втратити українську пенсію. Цей фактор змушує їх періодично перетинати блокпост, щоб отримати кошти на проживання.
Ціни в окупованому Донецьку та Україні різняться в 1,5 - 2 рази. За словами мешканки Донецька, картопля коштує в них – 15 гривень (30 рублів), домашня сметана - 70 гривень. Цукерки в дефіциті - їх привозять з Росії: на смак не дуже і ціна захмарна – 800 – 1600 грн за кілограм.
Після деокупації окремих районів Донецької та Луганської області й повернення над територіями українського контролю постане питання, щодо населення окупованих територій, яке співпрацювало з ворогом та надавало ворогу допомогу під час підготовки та проведення агресії, при розгортанні збройного конфлікту.
Донбас – це Україна на території якої живуть українці й не всі брали участь в організації чи підтримці терористичних організацій. Зрозуміло, колабораціонізм не можна залишати без уваги й винні повинні бути покарані. І водночас є ті, хто став жертвою окупації або вимушеним учасником процесу колаборації, щодо яких повинна бути застосована амністія, з послідовним відновленням всіх цивільних прав і свобод.
P.S. До Дня Незалежності України в окупований Донецьк з Авдіївки відправили символ надії - жовто-бакитний стяг розміром 120 квадратних метрів. Ініціаторами акції виступили патріоти з тимчасового окупованих територій Донецької області. Вони найбільше ризикували, збирали гроші та перевозили їх через лінію розмежування. Акцію підтримали багато людей в Україні, в першу чергу в Донецькій області, а також військовослужбовці, які як фінансово, так і безпосередньо взяли участь в проведенні заходу.
Найбільший стяг України стрімко піднявся у небо і впевнено поплив убік Донецького аеропорту, з метою нагадати усім мешканцям окупованих територій: Україна пам’ятає про вас!
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.У цьому сюжеті «Кременчуцький ТелеграфЪ» зібрав інтерв'ю з кременчуцькими бійцями і волонтерами, які своїми очима бачили жахи подій на Сході. Це розповіді про війну, на якій гинули наші захисники, щоб не допустити просування агресора.
Низький уклін всім бійцям. Слава героям! Герої не вмирають!