«Найстрашніше на війні - дивитися в очі рідним загиблих», - бійці про Іловайську трагедію

Біля пам'ятника Героям АТО та меморіального знака загиблим в Іловайському котлі вшанували кременчужан, яким вдалося повернутися і тих, хто залишився на полі бою. 29 серпня у 4 річницю Іловайської трагедії біля пам'ятника зібралися як побратими, родини загиблих, військові, мер з заступниками та кременчужани. Ще 5 років тому ніхто не думав, що наш однокласник, сусід чи друг дитинства стане на захист України від російського окупанта.

За офіційними даними в Іловайську загинуло близько 300 осіб, але за словами свідків - загиблих близько тисячі. Серед них і 11 кременчужан, які стали воїнами Небесного братства:

- Андрій Деребченко
- Олексій Борищак
- Антон Кирилов
- Олексій Древаль
- Юрій Дудка
- Степан Усс
- Дмитро Назаренко
- Олександр Карпенко
- Антон Бутирін
- В’ячеслав Іонов (рідні проживають у Кременчуці, сам боєць народився у Луцьку)
- Василь Милащенко (родом з Дніпропетровщини, рідні проживають у Кременчуці)

За даними Генерального штабу Збройних Сил України, зниклими безвісти внаслідок боїв під Іловайськом 2014 року на сьогодні залишаються 84 військовослужбовці, 11 перебувають у заручниках у ОРДЛО.

Вже 4 рік поспіль вдома чекають Ігоря Ткаченка, який пропав безвісті. Останній раз його бачили разом з 19-річним кременчужанином Антоном Кириловим, загиблим 29 серпня 2014 року за вихід з Іловайського котла по «зеленому коридору» на дорозі між селами Многопілля - Красносільське - Осиково.

Присутні поклали до підніжжя пам'ятника квіти й вшанували загиблих хвилиною мовчання.

Також перед присутніми виступили бійці батальйону «Донбас» Володимир Махоркін і Олег Штефан, боєць 39 окремого мотопіхотного батальйону «Дніпро-2» Максим Березін, які згадали події найзапеклішого місяця літа в новітній історії України.

Голова ГО «Родини загиблих учасників АТО» Валентина Шевченко, мати загиблого кременчужанина на російсько-українській війні Дмитра Шевченка, зачитала вірш Галини Онацької “Материнський біль”, який вона написала напередодні 13 серпня:

Сліз материнських море - через край

Сини, синочки - славні Герої.

Молитва мами, то дорога в рай

Для тих, хто більше не вернеться з бою

Вже ліжечко стежину в осінь тче,

Та ще трава зелена під ногами.

Болить нестерпно рана і пече,

Бо діти - сенс життя завжди для мами.

Гортає фото ось він, сокіл мій

Ось тут малям він робить перші кроки.

Здається, зараз забіжить... Живим,

А тут ось - школа, друзі і уроки.

Кохання перше — з косами дівча,

таке наівне, юне, чисте, щире.

Горів, палав, неначе та свіча,

Так в перемогу правди серцем вірив.

Пішов, щоб захистити від біди,

Обняв так ніжно, “Мамо, я вернуся!”

Став на шляху у хижої орди:

“Чекай із перемогою, матусю”

Хіба б спинила? Краще б вже сама...

Ростила сина справжнім чоловіком -

Було б просити й плакала - дарма;

Клубок у горлі з жалем став і криком.

Два ордени блискучих на столі

І кілька фотографій із промзони...

То він із журавлями на крилі

Свою любов ніс вище териконів.

Схилила небо аж до самих ніг -

Вклонилася Героям Україна.

У коси материнські вплівся сніг...

Спасибі, мамо, за Героя сина!

Яка ситуація з розслідуванням Іловайської трагедії

Очільник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко в документальному фільмі про Іловайські бої 2014 року заявив, що Іловайськ не мав для сил АТО особливого стратегічного значення, і необхідності взяти та утримувати його за будь-яку ціну не було.

За словами глав Генштабу, тодішня операція мала широкий розмах – понад 400 км по фронту.

28 серпня, під час прес-конференції «Іловайськ-2014: уроки та висновки» виступали з доповідями: 

- полковник Сергій Соболєв - офіцер Головного оперативного управління Генерального штабу ЗС України;

- полковник Віктор Шидлюх - військовий експерт, офіцер Центрального науково-дослідного інституту ЗС України;

- полковник Олексій Ноздрачов - начальник Управління цивільно-військового співробітництва ЗС України

- полковник юстиції Юрій Бобров - офіцер Управління правового забезпечення ГШ ЗС України;

- полковник В’ячеслав Власенко - командир 46 окремого батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна» ЗС України, у 2014-му році - начальник штабу батальйону «Донбас»;

- полковник Євген Сидоренко - офіцер Озброєння ЗС України, учасник бойових дій в районі Іловайська у серпні 2014-го.

Щоб завадити реалізації плану проведення АТО, в серпні 2014 року Російська Федерація ввела в Україну регулярні війська. Про це повідомив офіцер Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних Сил України полковник Сергій Соболєв.

За словами представника Генерального штабу, на 20 серпня 2014 року з півночі, заходу, півдня та частково сходу було блоковано Луганськ (за рахунок утримання районів населених пунктів Лутугіно, Георгієвка, Новосвітловка, Хрящевате та аеропорту Луганськ). Також було взято під контроль важливий залізничний та автомобільний вузол Дебальцеве, практично перекрито маршрути постачання особового складу, озброєння, військової техніки та матеріальних ресурсів до Донецька, Макіївки, Горлівки та Єнакієвого. Крім того, було організовано оборону Маріуполя.

Начальник Управління цивільно-військового співробітництва Збройних сил України Олексій Ноздрачов зазначив, що під час боїв під Іловайськом, регулярні війська РФ понесли втрати - понад 200 військовослужбовців. У ході боїв у районі проведення АТО в 2014 році втрати російської армії склали 1700 осіб. Адже Російська Федерація донині приховує реальні втрати своїх військовослужбовців.

Підрозділи АТО під Іловайськом піддавалися потужному вогневому та інформаційному впливу з боку Збройних Сил Російської Федерації, про це повідомив офіцер Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних Сил України полковник Сергій Соболєв.

За словами представника Генерального штабу, замислом передбачалося рейдовими діями штурмових загонів від 79-ї та 95-ї окремих аеромобільних бригад відсікти угруповання збройних сил Російської Федерації та деблокувати підрозділи в Іловайську. З урахуванням термінів підготовки 79-ї окремої аеромобільної бригади, операцію планувалося розпочати з 1-го вересня.

Водночас, командири добровольчих батальйонів МВС України наполягали негайно вивести їхні підрозділи з району Іловайська під гарантії російських військових.

Крім того, підрозділи 72-ї та 93-ї окремих механізованих бригад не вийшли на визначені їм рубежі, а підрозділи 39-го батальйону територіальної оборони, які несли службу на блокпостах поблизу Іловайська, самовільно покинули займані позиції.

У свою чергу, учасник подій під Іловайськом, командир 46-го окремого штурмового батальйону «Донбас-Україна» полковник В’ячеслав Власенко додав, що багато військовослужбовців добровольчих батальйонів вірили гарантіям російського керівництва.

Водночас, за словами полковника В’ячеслава Власенка, під час руху «коридорами», підрозділи спостерігали присутність підтримки з боку Збройних Сил України:

Головна військова прокуратура продовжує здійснювати досудове розслідування за фактом ведення Російською Федерацією агресивної війни проти України

Прес-служба Генеральної прокуратури України опублікувало інформацію щодо результатів розслідування подій під Іловайськом у серпні 2014 року. 

2 комплексні комісійні судові військові експертизи, до яких залучили 31 досвідченого експерта та фахівця у військовій сфері, встановили, що з травня по липень 2014 року силами АТО проведено ряд успішних операцій по визволенню населених пунктів Донецької і Луганської областей від терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР».

11 серпня 2014 року керівництвом АТО видало наказ на блокування та зачистку Іловайська від незаконних збройних формувань. Передбачалося взяття Іловайська разом із контролем північних околиць Макіївки, що мало призвести до встановлення контролю над шляхами постачання та у подальшому дозволяло оточити і звільнити Донецьк від терористів.

- Зважаючи на суттєві успіхи наших військ, з метою уникнення поразки вказаних терористичних організацій у третій декаді серпня 2014 року керівництвом Збройних Сил РФ організовано пряме вторгнення регулярних російських підрозділів на територію Донецької області з одночасними артилерійськими обстрілами позицій ЗС України з території Росії, - йдеться у повідомленні.

Наймасштабніше вторгнення відбулось у ніч із 23 на 24 серпня 2014 року. Сили вторгнення Збройних Сил РФ складалися з 9 батальйонно - тактичних груп: 3500 осіб особового складу; до 60 танків; до 320 БМД (БМП); до 60 гармат; до 45 мінометів; 5 ПТРК.

З метою введення в оману та подальшого віроломного вбивства українських військовослужбовців, на російській військовій техніці були завчасно зняті або замасковані тактичні знаки та нанесені розпізнавальні позначки українських підрозділів, що заборонено ст. 37 Додаткового протоколу до Женевської конвенції від 12.08.1949 (Протокол I) від 08.06.1977.

У той же час угрупування Збройних Сил РФ вздовж східної ділянки державного кордону України нараховувало: 35 батальйонно-тактичних та ротно-тактичних груп; не менше 45100 військовослужбовців; до 160 танків; 1360 БМП (БТР); 350 одиниць артилерії; 130 одиниць реактивних систем залпового вогню; 192 бойових літаків; 137 вертольотів.

Враховуючи реальну загрозу вторгнення вздовж усього російсько-українського кордону, Збройні Сили України фактично не мали достатньої кількості сил для збільшення контингенту військ на Донецькому напрямку та одночасного забезпечення оборони інших ділянок державного кордону.

Унаслідок раптового вторгнення 24-25 серпня 2014 року регулярних підрозділів Збройних Сил РФ та їх маршу в напрямку міста Іловайськ батальйони МВС України «Дніпро-1», «Миротворець», «Світязь», «Херсон», «Івано-Франківськ», Нацгвардії «Донбас» і сили сектору «Б» потрапили в оточення значно переважаючих за чисельністю сил ворога.

Командуванням сил АТО визначило основною задачею збереження життя українських воїнів. З цією метою розпочали перемовини між керівником АТО В. Муженком та представниками ГШ ЗС РФ (заступником начальника ГШ ЗС РФ М. Богдановським), а також на рівні керівництва сектору «Б» та підрозділів Збройних Сил РФ, про надання гарантії безпечних гуманітарних коридорів для виходу з оточення військовослужбовців ЗС України та інших військових формувань України.

Протягом 3 днів лише між керівником АТО В. Муженком і заступником начальника ГШ ЗС РФ М. Богдановським відбулося 12 телефонних розмов, за результатами яких російська сторона надала гарантії безпечного виходу українських військових з оточення у не бойовому порядку за узгодженими маршрутами. Додатковою гарантією безпечного виходу мали стати три захоплені у полон російські десантники, яких мали передати представникам Збройних Сил РФ після виходу з оточення. 

За вказаних обставин вчинено віроломне вбивство 366 українських воїнів, 429 - отримали поранення різного ступеню тяжкості, 300 - потрапили у полон, Збройні Сили України понесли значні втрати озброєння і військової техніки на суму майже 300 млн грн.

Дослідження обставин Іловайської трагедії в цілому завершено. Водночас кінцеве процесуальне рішення у кримінальному провадженні буде прийнято після забезпечення виконання вимог ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України щодо повного та неупередженого розслідування (завершення всебічних допитів кожного українського військовослужбовця з відомих їм обставин Іловайської трагедії, а також вчинення підрозділами ЗС РФ воєнних злочинів – віроломного вбивства українських військових під час їх виходу з оточення, ненадання медичної допомоги пораненим і залишення їх у безпорадному стані, розстрілів полонених, жорстокого поводження з ними тощо), а також притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.

За результатами слідства та на підставі зібраних доказів повідомлено про підозру першому заступнику начальника ГШ ЗС РФ М. Богдановському у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканість України), ч. 2 ст. 437 (ведення агресивної війни), ч. 2 ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни, поєднані з умисним вбивством) КК України. Зазначений високопосадовець безпосередньо здійснював командування і контроль підрозділів ЗС РФ під час їх вторгнення на територію України у серпні 2014 року та спільно з іншими особами організував віроломне вбивство українських воїнів біля м. Іловайськ.

Крім того, за результатами розслідування агресивної (гібридної) війни РФ проти України загалом на цей час притягнули до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних злочинів 107 осіб, у тому числі 68 громадян РФ, серед яких 39 високопосадовців, у тому числі 11 осіб із числа керівництва ЗС РФ (Міністр оборони РФ С. Шойгу, його перший заступник - начальник ГШ ЗС РФ В. Герасимов та ще 9 генералів). Указаних осіб оголошено в розшук.

До суду скерували 44 обвинувальні акти щодо 48 осіб. Вироками українських судів 30 осіб засуджені, у тому числі 11 громадян РФ, серед них троє військовослужбовців ЗС РФ.

До Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду передали інформацію та докази для вирішення питання про відкриття провадження. Окрім цього, для використання в Міжнародному суді ООН та в Європейському суді з прав людини під час підтримання позовів проти РФ до Міністерства закордонних справ та Міністерства юстиції України Головною військовою прокуратурою надано докази ведення РФ агресивної війни проти України і фінансування тероризму.