«Дівчата не можуть?» Жіночі історії кременчужанок про успіх у «чоловічих» сферах

Чи знаєте ви, що таке гендерна свідомість? І навіщо вона нам потрібна? Про це і не тільки говорили 18 листопада на неформальній вечірці у «Просторі ідей» із дещо провокаційною назвою: «Дівчата не можуть?» Захід проходив у рамках Мандрівного фестивалю документального кіно Docudays UA. 

Із понад двох десятків людей — переважно жіноча публіка, але було й двоє хлопців. Комусь може здаватися, що проблема гендеру — надумана. Але реальні розповіді кременчужан підтверджують — проблема таки існує. Та є й приклади, які надихають пробиватися у чоловічі сфери.

Батько у декреті — диво для України

Кандидатка соціологічних наук Ганна Заремба-Косович (м. Львів), з якою учасники дискусії розмовляли скайпом, розповіла, що одне із досліджень, у якому вона брала участь, стосувалося муніципалітетів України. І воно показало: жінок у владі менше, зазвичай вони обіймають нижчі посади, і, попри українське законодавство, яке дає рівні можливості і чоловікам, і жінкам, гендерна нерівність таки існує.

Пані Ганна підкреслила, чому в Україні мало чоловіків у декреті: зазвичай у чоловіків вищі зарплати, ніж у жінок (пояснюється це тим, що більшість керівних посад обіймають чоловіки). Друга причина — це наші стереотипи. Пані Ганна навела приклад: вона стикалася з ситуацією, коли молодий тато хотів піти у декрет, бо родині це було економічно вигідно Але колеги  «засміяли й заплювали».

На її думку, подолати стереотипи допоможе гендерна освіта та гендерна свідомість, яку лише належить розвивати.

Як татові у Кременчуці не дали лікарняний

У продовження теми, яку підняла соціологиня, кременчужанка поділилася власним досвідом.

- Я вийшла на роботу із декретної відпустки раніше. Дитина захворіла, і тато хотів взяти лікарняний. Але в поліклініці лікарняний не дали – сказали, що мама зобов’язана здійснювати догляд за дитиною до 3 років.

 Молода мама просила надати контакти організацій, які могли б їй допомогти.

Більшість безробітних у Кременчуці - жінки

За статистикою Міського центру зайнятості, офіційно зареєстрованих безробітних наразі - 1300 осіб (плюс-мінус незначні коливання щодня). Із них майже 64% - жінки. Проте представниці Центру зайнятості, які теж взяли участь у дискусії, не пов'язують це з гендером. Більшість жінок, що стоять на обліку — з вищою освітою, а більшість вакансій — робочі спеціальності. Тобто ті — де потрібна груба чоловіча сила.

Натомість із зали пролунало запитання: а якщо жінка фізично розвинена, сильна і хоче отримати роботу продавця у будівельному магазині? Та, як з'ясувалося, перевага у працевлаштуванні на таку посаду буде в чоловіка.

Гугл заохочує жінок в IT

Та не все так безнадійно у чоловічому суспільстві, де керівні посади зазвичай займають чоловіки. Жінки опановують сфери, які, за стереотипами мислення, вважаються чоловічими, наприклад — ІT-сфера.

Вікторія Кулініч та Олена Марусіна –  менеджерки ІT-проектів. Вони кажуть, що ІT-сфера  стає, по суті, дружньою для жінок — усе залежить лише від професійних якостей дівчат. Є можливості кар'єрного росту.

Вікторія Яковлєва - представниця WTM (Women Techmakers) у Кременчуці, який підтримує компанія Гугл. Ця ініціатива спрямована на нетворкінг та на залучення жінок в ІT. Гугл не оплачує проект, але заохочує поїздками на самміти — Вікторія Яковлєва нещодавно побувала на одному з них у Чехії.  WTM надає можливості жінкам освоїтися у сфері, яку традиційно вважали чоловічою — це стипендії, гранти.

«Станеш «качком» - будеш мене захищати

14-річна Іра Філінська — бронзова призерка чемпіонату України зі штовхання ядра. Яскрава білявка з двома товстими косами розповіла, як здобула успіх у виді спорту, який вважається чоловічим. (Хоча штовхання ядра належить до легкої атлетики — тут ціниться  швидкість вильоту та координованість).

Зараз Іра складає враження цілеспрямованої дівчини. У неї дуже хороша мова, і вона говорить, як доросла та впевнена у собі людина. Але згадує, як була сором'язливою у класі, відчувала підколи з боку ровесників, бо вона  не найстрункіша, і через це почувалася невпевнено — навіть  не хотіла ходити до школи.

Та згодом спорт її змінив.

Та вона відгукнулася на пропозицію прийти на тренування. Але на неї чекав інший виклик — її спочатку не зрозуміли вдома.

Тепер у Іри все змінилося. Дякує вона за це тренеру — Юрію Щипцю та змаганням. Мама та брат нею пишаються. А в класі із невпевненої в собі дівчинки вона перетворилася на лідера. 

«У чоловіків вищі гонорари», - чемпіонка світу з кікбоксингу Аліса Бажукова

«Алісо, треба йти на танці», - так свого часу казала бабуся нинішній чемпіонці світу з кікбоксингу та 15-разовій чемпіонці України з кікбоксингу і тайського боксу Алісі Бажуковій.

Тренер, навпаки, казав: «Будеш погано боксувати, підеш на танці». І це спонукало її працювати краще, хоча вона була єдиною дівчиною в групі. Але, за її словами, ніякого дискомфорту з приводу цього вона не відчувала.

Але, за її словами, спочатку тренер сказав, що не знає, як тренувати дівчаток. Аліса впевнено відповіла: так само, як і хлопчиків. І тренер погодився.

Вона каже, що спорт додає сили, впевненості та змінює внутрішній стан жінки.

Але при цьому спорт дає можливість залишатися жінкою, дівчиною:

У житті вона жіночна — носить сукні, мама двох синів. Але допомагає іншим дівчаткам стати упевненішими в собі.

За її словами, жінкам — жертвам насильства доводиться переступати через страх штовхнути чоловіка, щоб захистити себе. Для того, щоб вони змогли це зробити, вона запрошувала на тренування хлопців зі спецзагону поліції ТОР.

Сама Аліса, за її словами, не спарингує з дівчатами — лише з хлопцями, бо вона — сильніша за своїх вихованок.

Чи відчуває спортсменка незручності, пов'язані з гендером? Таки відчуває. Бо гонорари чоловіків у тайському боксі та кікбоксингу вищі, ніж у жінок.

За її словами, в суспільстві укоренився стереотип, що чоловічі бої якісніші, звідси й коріння дискримінації. А можливо, дівчатам менше платять, щоб вони не виходили на ринг, а займалися жіночими видами спорту, припускає чемпіонка.