Депутат Таценюк подбав про свій бізнес: у Кременчуці зменшили плату за землю для будівництва на 2019 рік

На останній сесії міськради, що відбулася 12 грудня, депутати внесли зміни до рішення міськради від 11 травня 2017 року, яке стосується нормативно-грошової оцінки землі. Рішення звучить так: «в абзаці другому замість слів «по 31 грудня 2018 року» читати «по 31 грудня 2019 року». Проект рішення готував депутат Віталій Таценюк (фракція «Батьківщина»).

Депутат Таценюк — голова постійної депутатської комісії з питань регламенту, депутатської діяльності, етики, забезпечення правопорядку, розвитку місцевого самоврядування, розгляду питань конфлікту інтересів та антикорупційної діяльності. Натомість проект рішення, який він готував, оприлюднений з порушенням регламенту міської ради та Закону України «Про доступ до публічної інформації», який передбачає публікацію проектів рішень за 20 робочих днів до їх ухвалення. Проект Таценюка з'явився на сайті Кременчуцької міськради 4 грудня - за 8 календарних днів до сесії.

Куди ж так поспішав пан Таценюк? І що означає маленький рядочок про внесення змін до рішення ради? Звернемося до попереднього рішення — від 11 травня 2017 року. Тоді на сесію проект рішення теж готував депутат Віталій Таценюк.

На практиці це рішення означає зниження нормативно-грошової оцінки землі для об'єктів будівництва. Базою для нарахування плати за оренду землі слугує її нормативно-грошова оцінка (залежно від функціонального призначення ділянки). Нормативно-грошова оцінка коригується щороку (коефіцієнти коригування залежать від Мінагрополітики).Та місцеві органи влади можуть встановлювати відсоток від нормативно-грошової оцінки (понижуючий коефіцієнт). І цим правом міська рада користується щороку — проекти регулярно вносить депутат Віталій Таценюк.

Отже, відповідно до рішення від 11 травня 2017 року, яке пролонгували ще на рік — до 31 грудня 2019 року понижуючий коефіцієнт для визначення плати за землю варіюється від 15% (для будівництва та обслуговування об'єктів торгівлі; для будівництва та обслуговування об'єктів побутового обслуговування) до 51% (для розміщення та експлуатації будівель і споруд технічної інфраструктури).

Тобто фактично об'єкти торгівлі та побутового обслуговування отримують найбільшу знижку від Кременчуцької міськради. У 2017 начальник земельного управління Ірина Безверха пояснила це так: чим вище коефіцієнт, встановлений Мінагрополітики, тим нижче коефіцієнт, прийнятий місцевою владою.

Які знижки хто отримує — детальніше в додатку рішення від 11 травня 2017 року.

 
Депутат Таценюк щороку пояснює свій проект рішення тим, що бізнесу в скрутні часи дуже важко будуватися і вкрай важко платити повну ціну за оренду землі. Фактично ж рішення Кременчуцької міської ради про знижки для бізнесу означає, що Кременчук знову недоотримає гроші до міського бюджету за оренду землі. Про це під час сесії 12 грудня й заявив депутат Костянтин Терещенко, але проголосував «за». Проти проголосували представники РПЛ Дмитро Кавунник та Валентин Курченко-Гай і депутат від «Самопомочі» Валентина Гордєєва. 

Бізнес депутата Таценюка якраз пов'язаний із будівництвом та торгівельними об'єктами. Так,за 2017 рік він задекларував доходи від ТОВ «Кременчуцька торгова гільдія» (центральний ринок), ТОВ «Кременчуцький центральний ринок плюс» від «Крюківбудтехмонтаж», ПП «Компанія Тацна» (будівельних компаній) та як приватний підприємець. Відповідно до даних ЄДР, його бізнес як приватного підприємця — це будівництво. Тобто фактично рішення в інтересах забудовників вигідне бізнесу самого Таценюка. Забудовник, який переконує в тому, як бізнесу важко платити за землю, їздить на Infiniti FX 35 (2008 року випуску).

Скільки недоотримає місто в результаті рішення про знижки на оренду землі, уже ніхто й не рахує. Хоча раніше місцеві фінансисти рахували.

Довідка: в 2014 році понижуючий коефіцієнт для плати за землю становив 0,85 (85%). Потім сесія в 2015 році знизила його до 0,7 (70%). Оскільки рішення було затверджено після прийняття бюджету, фінансисти підрахували, що місто недоотримає 20 мільйонів гривень. А прокуратура (на той час вона здійснювала функції нагляду, яких не здійснює зараз) оскаржувала рішення сесії в суді. Та суд (в апеляційній інстанції) визнав зниження ставок законним. Апеляцію подавала Асоціація промисловців і підприємців. У 2016 році за її ж пропозицією коефіцієнт для плати за землю знизили з 0,7 (70%) до 0,6 (60%). Тепер, як бачимо, коефіцієнти ще ніжчі.