Тетяна Донченко, журналістка, тренерка з відкритих даних проекту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах». Міжнародному дню відкритих даних присвячується…
2-3 березня світова спільнота щороку відзначає Міжнародний день відкритих даних (Open Data). Для нас – журналістів та opendata-активістів це майже як власний День народження. І в цьому році ми вирішили відсвяткувати його у Кременчуці весело та пишно: навіть премії будуть! Але премії не нам, а навпаки – чиновникам та керівникам комунальних підприємств - від нас та від наших чеських партнерів.
Ов-ва, за що чиновникам премії, хіба вони у нас мало заробляють? Одразу скажемо: хабарі не даємо, тож грошей не буде, а будуть символічні призи. Премія – за прозорість. Антипремія – за непрозорість.
Роздавати їх будемо через місяць - за інформацію - у формі відкритих даних.
Передбачаю запитання від тих, хто «не в темі»: а що воно таке – відкриті дані, з чим його «їдять»? Чим воно мені корисне? І якщо корисне, то де воно водиться?
Зовсім трохи теорії. В Україні є такий чудовий закон «Про доступ до публічної інформації». Він гарантує всім громадянам (не лише журналістам, як дехто помилково думає) право отримувати інформацію від її розпорядників - органів влади, місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, а в деяких випадках – навіть від приватних структур (якщо це стосується, наприклад, стану довкілля чи якості продуктів). У 2015 році цей закон доповнили статтею 10, яка зобов’язала розпорядників оприлюднювати певний перелік інформації у формі відкритих даних. Тобто в машиночитаних форматах – доступних для автоматичної обробки комп’ютером.
Урядова Постанова (№835 від 21.10.15 р., зі змінами) конкретизувала, які дані для нас повинні оприлюднити. При цьому – «відкритість за замовчуванням» (це, до речі, один із принципів Міжнародної хартії відкритих даних): не треба ніяких інформаційних запитів – заходь на сайт у будь-яку годину дня чи ночі, бери, вільно копіюй, поширюй – і все! Ніякий чиновник не в праві поцікавитися: а з якою метою? А навіщо воно вам треба? Бо маємо гарантоване право! І наша громадська ініціатива «Відкритий доступ» активно це право обстоює, і навіть допомагає владі відкривати дані - радить, як правильно це робити.
Чиновникам – якісь премії, а мені від того що? Хтось із тих, хто читає ці рядки, так і подумав, правда? Але, «про що б вам не говорили, мова завжди йде про гроші»…
І тепер ми поговоримо про наші з вами гроші та про користь відкритих даних. Ви хотіли б дізнатися, які ліки купили в лікарню за бюджетні кошти? Тобто на що ви можете претендувати безкоштовно? Постанова 835 це передбачила такий набір даних: «Відомості про лікарські засоби/препарати, придбані за бюджетні кошти, відомості про розподілення таких ліків між закладами охорони здоров’я та їх залишки в кожному з них».
На Полтавщині маємо сервіс «Доступні ліки» на основі таких даних: вводите назву лікарні – і - опа, дивитесь усе, що там є. Наприклад, ми дізналися, що в Кременчуцькій міській дитячій лікарні станом на 1.03.19 є 3940 доз вакцини від поліомієліту, і багато чого іншого.
Ці дані мали б ще більше цінності, якби оновлювалися в режимі реального часу, це якраз можливо для відкритих цифрових даних.
Постанова 835 зобов’язує оприлюднювати багато чого цікавого про міські фінанси та майно:
Повний список для органів місцевого самоврядування дивіться у Постанові. Але він не є вичерпним (це теж передбачає Постанова). Влада може відкрити й інші дані, корисні громадянам - якщо ми добре на цьому наполягатимемо, тому що... Краще скаже картинка, яку ми позичили в активістів
ГО «Опора».
Відчуваю скепсис громадян: і що, чиновники справді роблять ЦЕ – тобто оприлюднюють відкриті дані? Так! На Єдиному державному веб-порталі відкритих даних. Запуск оновленого порталу фахівці назвали одним із досягнень України у сфері відкритих даних у 2018 році.
Та у Кременчуці є і власне досягнення – міський «Портал відкритих даних Кременчука».
До речі, на створенні цього порталу наполягали громадські активісти, і навіть навчали владу, як відкривати ці дані. Що ж, час оцінити, що з того вийшло.
Міська влада чомусь запустила портал тихенько – гучної презентації не було. Та й взагалі, ніякої презентації не було. І ми вирішили заповнити цей пробіл: бо ж як громадяни дізнаються про корисну інформацію? До речі, титульні списки ремонтів, які журналісти випрошували у влади за запитами – вже таки є. Розклад руху громадського транспорту, дані про зупинки, дані про ремонти доріг…
Ріалі? Усе так добре? На жаль – ні. Є таке поняття – культура даних: дотримані вимоги до форматів, набори уніфіковані, їх легко знайти, вони регулярно оновлюються. А з цим на порталі поки що подекуди біда… От і списки ремонтів за бюджетні гроші - лише за минулий рік.
А між тим, неякісні дані – це як чемодан без ручки: і викинути шкода, і нести ніяк. Бо із якісних даних представники сфери IT могли б зробити для нас із вами корисні сервіси: наприклад, карту комунального майна, мапу рекламних засобів із усіма реквізитами (от ми б і дізналися, чи законно маячить на біл-бордах обличчя того чи іншого кандидата).
Дивіться, наприклад, який корисний Lvivcityhelper bot - працює для львів'ян, допомагаючи розібратися із міськими даними про благоустрій, освіту, медицину, і навіть записатися на прийом до чиновників. І все - однією кнопочкою у меседжері Фейсбук. Нам би щось таке, правда?
Тому ми й хочемо оцінити повноту та якість наших із вами наборів даних, бо вони - основа для сервісів. Далі – критерії конкурсу для вас, шановні розпорядники інформації у виконкомі та на КП. Уже за два тижні починаємо вас моніторити – тож є час виправити помилки, оновити набори і отримати заслужену похвалу та премію. Нижче – відкривайте перелік вимог.
Бажаємо всім успіху, і до зустрічі через місяць, на врученні премій!
2,5 мільйонів гривень – це призовий фонд всеукраїнського конкурсу для проектів на основі відкритих даних. Отака велика цукерка! Стартував четвертий конкурс Open Data Challenge в Україні. Команди, які мають ідеї, у тому числі бізнесових, соціальних, антикорупційних проектів, зможуть отримати реальні гроші на втілення своїх ідей. Прийом заявок до 25 березня. Більше читайте тут.
Минулого року на конкурс було подано 190 заявок із 27 міст України. І чесно, на би хотілося, щоб серед конкурсантів були й кременчужани.
«Цукерочки» для громадян – це готові сервіси на основі відкритих даних. Сфера ІТ уже змогла, бо державні органи відкрили дані!
І це лише невелика часточка прикладів користі відкритих даних.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.Закон «Про доступ до публічної інформації» зобов'язує владу публікувати фінансову звітність, інформацію про закупівлі, про вільні земельні ділянки, оренді комунальних приміщень, про прийняті рішення, проекти. Це дає можливість кременчужанам контролювати владу, використання нею бюджетних коштів – наших з вами грошей, сплачених у вигляді податків.
Всупереч закону, частина інформації залишається закритою або публікується на сайті Кременчуцької міської ради з порушенням термінів. Ми хочемо домогтися, щоб влада неухильно дотримувалася закону. І будемо розповідати про те, що від нас намагаються заховати.
Кампанію «Відкритий доступ» у 2016-2017 роках журналісти реалізовували за підтримки МЗС Чехії у рамках програми Transition, неурядової організації NESEHNUTI і ГО «Європейський клуб».
Координатор проекту в «Кременчуцькому Телеграфі»:
Тетяна Донченко, 066-299-09-53
e-mail: t.donchenko88@gmail.com