Режисер Ахтем Сеітаблаєв у Кременчуці розповів про екранізацію п'єси політв'язня Олега Сенцова, політичні чвари та війну ідеологій

16 березня, у 5 річницю проведення псевдореферендуму в Криму, до Кременчука завітав відомий український актор та режисер кримськотатарського походження Ахтем Сеітаблаєв. Палац культури «Кредмаш» був вщент заповнений кременчужанами, які бажали поспілкуватися з відомим режисером. Ахтем Сеітаблаєв у Кременчуці не вперше, вже приїжджав до нашого міста з виставою, а от «Творча зустріч» відбулася вперше.

Відомий режисер та актор розповів про свої стрічки, які вже побачили світ («Хайтарма», «Чужа молитва», «Кіборги»), та які планує найближчим часом реалізувати («Захар Беркут» вийде в прокат восени 2019 року).

Кременчужани також дізналися, що Ахтем Сеітаблаєв планує зняти фільм про політичний детектив та фільм на п’єсу Олега Сенцова «Номера».

П’єсу «Номера»  Олег Сенцов передав в листах з тюремного ув'язнення в Лефортово продюсеру Наталі Йозеф. Перший показ сценічної читки відбувся в «ТЕАТРЕ.DOC» в листопаді 2014 року, через кілька тижнів її повторили в Сахаровському центрі. У 2015 році читання відбулося у київському театрі «ДАХ» (режисер Анастасія Патлай). У 2018 році розпочалася робота над фільмом «Номера» співрежисером якого став Ахтем Сеітаблаєв. На презентації старту роботи над фільмом одне з місць залишили ще одному співрежисеру – Олегу Сенцову.
 

Забігаючи наперед зазначимо, що на зустрічі була присутня родина військовополоненого моряка Богдана Головаша. Вже після виступу при спілкуванні з журналістами на правій руці Ахтема був помітний жовтий браслет з написом «Богдан Головаш» та «Слава Україні».

В такі моменти, коли країна переживає війну та анексію, дуже потрібна підтримка.

Фільм про політичний детектив вже у планах

На питання кременчужанина, чи планує Ахтем Сеітаблаєв зняти фільм про сьогоднішній політичний детектив, він відповів:

Змінаючи фільми на історичні теми режисер хоче донести, що так вже було й колись ми так проґавили свою країну через внутрішні чвари.

«Захар Беркут» - фільм не стільки про військову перемогу, скільки про конфлікт ідеологій

Акторів з Голівуду, Британії та України зібрав фільм «Захар Беркут». За словами режисера та актора Ахтема Сеітаблаєва, фільм не стільки про військову перемогу, скільки про конфлікт ідеологій.

Український режисер переконаний, що участь іноземних акторів з Голлівуду та Британії, там за кордоном робитимуть промоцію українській культурі й прагненню знімати кіно та розвивати культуру навіть під час війни.

Більшість іноземних акторів, які приїхали в Україну прохали броньований автомобіль й охорону, проте за тиждень відмовлялися від охорони.

 Показать / Скрыть текст

«Вибачте, але ми Вас депортували...», - режисер та виконавець головної ролі про те, як психологічно депортовані татари переживали зйомки фільму

Перший кримськотатарський фільм «Хайтарма» про депортацію кримських татар. Ахтем Сеітаблаєв розповів, що навіть важко уявити, що відчував в ніч з 17 на 18 травня 1944 року Герой Радянського союзу льотчик Амет-Хан коли став свідком депортації власного народу.

Режисер зізнався, що ця стрічка для нього особлива, ще й тим, що в ній залучили багато кримських татар, які приїжджали на зйомки з усього Криму. Вони брали з собою найцінніше. Варто зауважити, що на збори їм давали лише 15 хвилин і люди хапали те до чого дотягувалися руки. Хтось брав хустку, хтось насіння, яке рятувало родину від голоду. Саме під час депортації загинуло майже 50% кримськотатарського народу.

Під час зйомок трапилися доволі курйозні моменти. Наприклад, коли знімали епізод депортації на залізничному вокзалі. Відзняли епізод «погрузки» людей в один вагон, потім в другий, згодом у третій… й тут Ахтем побачив в моніторі одну й ту саму жінку, з дуже характерною зовнішністю, яка тримала Коран загорнутий в дуже яскраву хустку. Скільки б народу не стояло навколо неї, вона постійно першою заходить у вагон. Спочатку у перший вагон, потім у другий, а згодом у третій…

За кілька днів після цього випадку режисер поцікався у цієї жінки та кількох людей літнього віку, що для них ці зйомки.

У Кременчуці в квітні 2014 року також відбувся показ фільму «Хайтарма». Зібрані кошти від показу пішли на підтримку каналу ATR.

 Показать / Скрыть текст

Історію для фільму «Чужа молитва» взяли з програми «Жди меня»

Фільм «Чужа молитва» заснований на реальних подіях, фільм про те, як війна стирає національності. Історія про дівчину Саїде, яка врятувала євреїв, навчив їх мові, традиціям кримських татар, а також навчила молитви. Так вони прожили в підпіллі 2,5 роки до 18 травня 1944 року коли розпочалася окупація. Саїде встигла перед відправленням показали офіцерам НКВС справжні метрики цих дітей й довести, що вони євреї й не підлягають депортації. Тим самим вона врятувала їх вдруге.

За словами режисера, стрічка про толерантність й намагання показати, що молитва, яка йде до Всевишнього задля порятунку дітей сказана будь якою мовою, представником будь якої релігійної конфесії, людини з будь-яким кольором шкіри, вона все одно дійде до Всевишнього. В цьому й не існує чужої молитви.

 Показать / Скрыть текст

«Кіборги» - історія не про війну, а про сучасних героїв

Фільм не про війну, а про мир, який народжується всередині цієї війни. Це режисер Ахтем Сеійтаблаєв зрозумів у спілкуванні з військовими, тому вирішив зняти фільм за сценарієм Наталії Ворожбит саме про людей, їх історії.

Саме тому Наталія Ворожбит написала сценарій за спогадами військових.

Під час кожного знімального дня хтось з кіборгів був присутнім на знімальному майданчику. Вони були не лише стимулом, а й підказували, як показати той чи інший момент.

Один з моментів, який не увійшов до фільму, проте є в 4-серійній версії «Кіборгів», згадав Ахтем Сеітаблаєв під час «Творчої зустрічі».

 Показать / Скрыть текст

«Знати мову своєї країни - не подвиг, а елементарна повага»

Ахтем Сеітаблаєв власним прикладом довів, що вивчити українську мову не важко. Якщо прослідкувати його виступи з 2014/2015 років він на публічних виступах намагався використовувати саме українську мову, так з помилками, але сам крок за кроком вдосконалював свою українську.

«І для мене надзвичайно важливим є питання мови, тому що мова тебе ідентифікує, вона тебе захищає, вона говорить про твою культуру, традицію, про те, у що ти віриш, на що сподіваєшся. Тому я підтримую закон про мову. Я певен в тому, що потрібно, щоб кожен державний діяч, кожна людина, яка працює у сфері обслуговування, всі засоби масової інформації, усі ці інституції розмовляли державною українською мовою. В побуті ми можемо розмовляти будь-якою мовою і це ніхто не забороняє, ніхто не заперечує. Я вважаю, що якби такий закон був прийнятий раніше і якби разом з цим законом робилось все для того, щоб кожна людина розуміла, що володіння державною українською мовою відкриває для тебе нові горизонти, що розмовляти і знати українську мову - це дуже класно, можливо, тоді війни б не було, тому що культура як стратегія здатна з'єднувати країну. Якщо буде захищена державна мова, рідна мова кожного також буде захищена».

Про «Танці з зірками»

Якби не донька Ахтема Сеітабаєва, то ми б не побачили його у шоу «Танці з зірками». Ахтем довго відмовлявся від участі через проблеми зі спиною та завантаженістю роботою. Ось одного разу дзвінок телефону, Ахтем довго розповідає, що не зможе взяти участь в проекті, і тут донька підійшла до нього й сказала: «Тату, ти що не будеш танцювати?». Так доньці вдалося вмовити тата взяти участь у «Танцях з зірками».