Щодо виплати середнього заробітку кременчужанам, які несуть військову службу

Відповідно до статті 119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. 

Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів. За працівниками, призваними на строкову службу, під час дії особливого періоду, на строк до його закінчення або дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі, незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Зазначені норми передбачають, що між працівником, призваним на строкову військову службу в особливий період та роботодавцем, зберігаються трудові відносини, а він лише увільняється від виконання обов’язків із збереженням місця роботи, посади та виплатою середнього заробітку строком до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення.

Тобто, виходячи з вищевикладеного середня заробітна плата зберігається лише за працівниками. Для осіб рядового  і начальницького складу, які проходять службу зі спеціальним званням і які призвані на строкову військову службу, такі виплати не передбачені, оскільки вони не є працівниками.