У Кременчуці з'явиться премія відомого письменника Баранова

18.08.2019, 11:08 Переглядів: 2 995

Рішення мають затвердити на сесії Кременчуцької міської ради

На честь відомого письменника Віктора Баранова у Кременчуці заснують щорічну літературну премію. Враховуючи звернення та рекомендації Спілки літераторів «Славутич» підготували проєкт рішення, який мають затвердити на сесії Кременчуцької міської ради.

Премію присуджуватимуть щороку до дня народження Віктора Баранова – 14 жовтня.

Премією нагороджуються літератори за високохудожні твори, що оприлюднені на момент засідання журі в останні три роки.

Номінації премії:

«Сучасна проза»;
«Поезія»;
«Критика і літературознавство».

У кожній номінації може бути присуджена лише одна Премія. Розмір Премії становить 25 000 гривень у кожній номінації та може бути переглянутий міською радою.

Особи, яким Премія вже була присуджена, повторно її здобуття не пропонуватимуть.

Віктор Федорович Баранов – український письменник, поет, прозаїк, перекладач, народився 14 жовтня 1950 року в селі Кривуші, нині Кременчуцького району Полтавської області.

Лауреат кількох літературних премій: Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2007), Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя (2007), мистецької премії «Київ» у галузі художньої літератури ім. Євгена Плужника та премії О. Гірника.

Віктор Баранов автор багатьох книжок поезії, прози, численних перекладів, літературно-критичних, публіцистичних та мистецтвознавчих публікацій.

Один з його відомих віршів «До українців», який покладений на музику Теодора Кукурузи

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули, що ми українці?

І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в’ється,
І що ми на Вкраїні — таки український народ,
А не просто населення, як це у звітах дається.

І що хміль наш — у пісні, а не у барилах вина.
І що щедрість — в серцях, а не лиш у крамничних вітринах.
І що є у нас мова, і що українська вона,
Без якої наш край — територія, а не Вкраїна.

Я до себе каже і до кожного з вас — Говори!
Говоримо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!
Запитайте у себе: відкол...

Автор: Альона Душенко

Теги:

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.