Кременчуцький журналіст Віктор Крук, який у жовтні за 8 днів проїхав дорогами Донбасу понад 1,5 тисячі кілометрів продовжує розповідати про особливості регіону. Цього разу - про школи, їхніх вчителів та учнів. Візит для журналістів проводився у рамках Програми ООН з відновлення та розбудови миру у Донецькій та Луганській областях
Під час подорожі ми побували у чотирьох школах, з яких дві знаходяться на відстані у 3-4 кілометра від лінії зіткнення – поруч із окупованою Горлівкою. Кожна з них по своєму здивувала журналістів.
У школах Донбасу вчителі і учні нас зустрічали у вишиванках
На порозі найстарішої школи селища Новгородське (колишнього українського Нью-Йорку, перейменованого на початку «холодної війни» у 1951-му році) нас люб’язно зустріла її випускниця, а нині директорка Ольга Сосова. Вона розповіла про 105-річну історію навчального закладу, у якому двадцять останніх років дітей навчають українською мовою. Під час запеклих боїв на шкільне подвір’я не раз «прилітали» російські міни та снаряди. Від обстрілів стара будівля школи зазнала значних пошкоджень, але заняття в ній не припинялись ні на день…
Журналістам дуже сподобався шкільний історико-етнографічний музей – на перший погляд доволі скромний, бо все у ньому зроблено власними руками вчителів та учнів, але з такою любов’ю до України та історичної спадщини свого краю. Музей наповнений цікавими експонатами, зібраними в навколишніх селах, які наочно свідчать про те, що Донбас завжди був українським, і вселяють впевненість у тому, що він і далі буде з Україною!
Директорка школи №18 Ольга Сосова розповідає про нові загрози, які можуть виникнути у школи у разі відведення військ
Ольга Сосова розповіла про напрямки співпраці начального закладу з Програмою ООН, про допомогу, надану школі іншими міжнародними організаціями, і зауважила, що усіх вчителів, учнів та їхніх батьків наразі хвилює питання щодо можливого розведення військ. Якщо воно пройде по усій лінії розмежування і українські війська відведуть на 3 км, то тоді школа опиниться у «сірій зоні» і питання безпеки постануть по-іншому.
Шкільний музей, як осередок патріотичного виховання молоді в українському Донбасі
Експонати музею зібрані учнями в навколишніх селах
У День вчителя наша група журналістів завітала до загальноосвітньої школи №7 селища Дружба, яке входить до складу міста Торецьк. Вона також постраждала від артилерійських обстрілів через незначну відстань від лінії розмежування - близько 3-х км. Проте, все у школі вдалося не просто відновити та відремонтували, а й створити настільки гарний і сучасний навчальний заклад, яких небагато можна відшукати навіть у великих містах.
Директор школи №7 Олексій Головатий розповідає про зроблене за 4 роки
Директор школи Олексій Головатий, розповідаючи про свою школу, випромінював оптимізм та впевненість у реалізації усіх планів та проектів. До речі, нещодавно він став «Амбасадором миру UN RPP» і тепер його школу теж неофіційно називають «амбасадорською». Завдяки ініціативі директора, цього року у навчальному закладі відкрили дошкільне відділення, яке в умовах маленького селища виконує функції дитячого садочка. Усі його кімнати та навчальні класи мають сучасні меблі та обладнання, придбані переважно за рахунок участі у програмах міжнародної гуманітарної допомоги. За словами директора, за останні 4 роки завдяки співпраці з міжнародними організаціями йому вдалося залучити на розвиток школи грантів на близько 4 млн грн! І це додатково до бюджетного фінансування! Зокрема, за допомоги Програми розвитку ООН було відремонтовано та оснащено актовий зал школи, де тепер можуть збиратися місцеві мешканці для вирішення загальних проблем, що перетворило школу на центр громадського спілкування та згуртування селищної громади.
Клас для першачків у амбасадорській школі
Спальне приміщення дошкільного відділення - місцевий дитсадок при школі
А це ігрова кімната для малечі
Школа №7 має екологічно-природознавче спрямування. Тому у фойє контейнери для роздільного збору сміття
На стіні у коридорі цієї школи висить стенд: «Правила поведінки під час артобстрілу». Гарно оформлений, але такий жахливий за своєю суттю! Для учнів, все що у ньому написано, є правилами їхнього виживання. Адже учні молодших класів тут взагалі не пам’ятають життя без обстрілів! Війна на Донбасі йде вже шостий рік – усе їх свідоме життя…
Правила поведінки під час артобстрілу тут знає кожен школяр
Селище Мілове на Луганщині - самий східний населений пункт України. Воно відомо тим, що навпіл розділене державним кордоном. Точніше, до нього впритул прилягає російське селище Чорткове, яке колись було частиною Мілового. Розділяє їх лише спільна вулиця, що за іронією долі ще з радянських часів має назву Дружби народів. У деяких місцях лінія кордону тут проходить навіть по садибним ділянкам. Проте, до війни місцеві жителі цього майже не помічали, бо мали можливість щодня ходити по селищу, пересікаючи не визначену на місцевості і тому невидиму для них лінію розмежування країн. А минулого року російські прикордонники посеред дороги по вулиці Дружби народів спорудили паркан з колючого дроту. І міловчани відразу відчули, де пролягає край Дружби народів. Втім, українці це зрозуміли ще у 2014-му. Міловська гімназія знаходиться у двохстах метрах від цього паркану. А на її шкільному дворі встановлено бюст Тараса Шевченка, як символ початку української землі.
А це таблички з назвами міжнародних організацій, з якими школа налагодила співробітництво
Україна починається з гімназії в Міловому
Бюст Тараса Шевченка на шкільному подвір'ї у Міловому
Російський паркан з колючим дротом, який навпіл розрізав вулицю дружби народів
Наприкінці візиту відвідали Дебатний турнір, який за підтримки Програми ООН з відновлення та розбудови миру проводився у школі №15 міста Слов’янська. На словесні баталії зібралися учні старших класів з трьох областей: Луганської, Донецької та Харківської. Діти змагалися у вмінні ведення політичних дискусій, переконання опонентів та неконфліктного вирішення спірних питань. Дебатували як на українській, так і на російській мовах. Цікаво було спостерігати за тим, що мова спілкування жодним чином не заважала їм знаходити порозуміння та нових друзів. Можливо, хтось із цих дітей колись буде дискутувати у стінах Верховної Ради? І отримані у дитинстві уроки стануть у нагоді. Хоча, навички безконфліктного спілкування в житті знадобляться усім.
Державний кордон на шкільнім подвір'ї гімназії
У школах, де вдалося побувати під час поїздки по Донбасу, ми побачили чудових вчителів, які своєю роботою, небайдужістю, а інколи і мужністю руйнують усі стереотипи про депресивну Східну Україну. Вони без зайвого пафосу, інколи у надскладних умовах і на особистому прикладі вчать дітей любити Україну.
Візит для журналістів «Огляд кращих практик співпраці влади, бізнесу та організацій громадянського суспільства в реалізації проектів розвитку в Луганській та Донецькій областях» проводився у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру в Донецькій та Луганській областях за напрямком роботи Програми розвитку ООН на Сході України «Громадська безпека та соціальна згуртованість», за участю Міністерства культури, молоді та спорту України та за фінансової підтримки урядів Данії, Швеції і Швейцарії.
Дорога на Схід: подорож по українському Донбасу
Дорога на Схід: міста на лінії фронту – чим живуть і чого прагнуть їхні мешканці?
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.