Кременчужани можуть побачити «Обличчя депортації» кримських татар

У Кременчуці в рамках мандрівного фестивалю Docudays UA відкрилася виставка фотохудожниці Зареми Ялибойлу «Обличчя депортації». Кременчужани можуть відвідати її безкоштовно з 12.00 до 18.00 в мистецькій студії «Кольорово», що на бульварі Пушкіна, 7-а (вхід з двору). 

На портретах – люди похилого віку, на перший погляд, звичайні бабусі та дідусі, яких можна зустріти на вулиці. Дехто із них – у національному кримськотатарському вбранні та головних уборах. На долю цих людей ще у дитинстві перепали неабиякі випробування, що ніби відбилися в твердих поглядах очей та у вікових зморшках. Вони – живі свідки злочинного сталінського режиму.

Радянська влада оголосила корінний народ Криму зрадниками, звинувативши у співпраці з нацистами, хоча батьки багатьох родин воювали, і навіть не встигли на той час повернутися з фронту. 18 травня 1944 року почалася спецоперація з депортації - насильницького переселення кримських татар на Урал та в Середню Азію. Вони були розлучені з Кримом більше ніж 50 років і повернутися на батьківщину змогли лише на початку 90-х.

Багато хто з тих, чиї портрети представлені на виставці, і досі пам'ятає події 18 травня у найдрібніших деталях, хоча на той час вони були тоді ще зовсім маленькими дітьми. НКВС давало людям близько 15-20 хвилин на збори. За документами, кожна родина могла взяти з собою до 500 кг багажу. У реальності ж кримським татарам дозволяли забрати лише найнеобхідніші речі та їжу. Потім родини з малими дітьми, як худобу, закривали у вагонах та везли... У товарняках панувала антисанітарія. Люди задихалися та вмирали на очах родичів.

Ось реальні історії тих, чиї портрети ви можете побачити на виставці.

Поряд з портретом Дилявера – обличчя жінки, яке видалося кременчужанам чимось невловимо знайомим. Це 80-річна Васфіє Хаірова, старша сестра відомого лідера кримських татар Мустафи Джемілєва. Васфіє вивезли з рідного села до Узбекистану. Батько після повернення з фронту розшукав сім’ю і сім’я возз’єдналася.

Наріман Абдурахманов, якому нині 75 років, народився у товарному вагоні дорогою у Самарканд. Після повернення до Криму він регулярно організовує зустрічі в рідному селищі.

За історичними свідченнями, протягом двох днів з 18 по 20 травня з Криму було вислано близько 170 тисяч осіб. У депортації кримські татари жили в спеціальних поселеннях, які не можна було залишати у вечірній час. Їх використовували в якості найдешевшої робочої сили. За оцінками істориків, у перші п'ять років після депортації від голоду загинуло від 22 до 40% кримських татар.

Зарема Ялибойлу мріє, що її фотороботи стануть частиною музею історії кримськотатарського народу. Більш детально про проєкт та долю депортованих людей можна дізнатися тут.

До речі, дорослі учні студії «Кольорово» надихнулися виставкою і вчилися змальовувати портрети. Вперше - і навіть вийшло.