Як тризуб поєднувався з радянським серпом на формі українських військових

У Кременчуці в музеї історії однострою збирають не лише форму військових, в колекції є також фотокартки, документи, нарукавні знаки та штати. Керівник музею однострою Роман Пацовський показав «Телеграфу» цікавий експонат - форму полковника, піхотинця Володимира Волошина.

Форма 90-х років цікава тим, що у ній були поєднані український тризубець та радянські серп з молотом. Тобто на рукавах зображено емблему Збройних Сил України, а ґудзики, які збереглися на кишенях - з радянським серпом та молотом.

Однострій полковника та президента спілки морських піхотинців України Володимира Волошина

Чорна форма – парадна й повсякденна.

Зелена – польова. Саме в 90-х роках незалежної України на формі з’являється прізвище та група крові.

Цікаво, що розгрузку розробляли самі морпіхи з парашутної тканини у Феодосії. На самій польовій формі немає погон, їх розміщували на експериментальній розгрузці.

Відмітним знаком роду сил, визначаючим приналежність військовослужбовців до морської піхоти ВМС України є кокарда у формі овалу (форма геральдичного щита), в основу якої був покладено малий герб України – тризубець, стилізований під крила сокола та меч (згідно глосарію геральдичних термінів крила та сокіл - це швидкість, хоробрість перемога, меч – готовність до захисту батьківщини, навколо меча формується мораль військового та поняття честі). Приналежність до ВМС України підкреслює та об’єднує символи - якір. Об’єднуючим все разом є три стихії морської піхоти - море (перехід морем, десантування з кораблів) – якір, мобільність та повітря (десантування з літаків) – крила сокола, меч – честь та захист на суші. Стилізація крил та меча під тризуб – приналежність до України, символ державності. 

Кобура у ВМС та морської піхоти відрізнявся від інших – кріпленням, кобуру кріпили на сам пояс.

Також в музею однострою є колекція нарукавних знаків, яка постійно оновлюється.

Єдиний в Україні та третій у Європі Музей історії однострою (форми одягу)/ Музей історії форми одягу, що був створений у Кременчуці, залишається на вулиці. На жаль, влада відмовила у наданні приміщення для розміщення експозиції. Всі експонати зараз залишаються в коробках до кращого часу, але з швидким темпом заповнення найближчим стане питання зберігання фондів.