БлогЪ: як запідозрити аутизм у дитини

Аутизм (грец. autos - «сам»; аутизм - «занурення в себе») - це розлад розвитку нервової системи, що характеризується порушенням соціальної взаємодії, вербальної і невербальної комунікації, і повторюваною поведінкою, існують складнощі у взаємодії із зовнішнім світом, з цього приводу виникають порушення в соціалізації.

Точні причини аутизму досі не встановлені. Сучасні дослідження доводять, що аутизм – це генетичне захворювання. Однак розвиток аутизму відбувається на фоні соціальних чинників, поганого стану екології, впливу медикаментів, тощо. Тож вилікувати аутизм нереально, але можна значно полегшити перебіг захворювання.

Отже основні (не генетичні) причини, які можуть сприяти виникненню аутизму:

• порушення харчування й обміну речовин;
• потрапляння в організм важких металів, нейротоксинів, які приймають вагітні під час загрози переривання вагітності;
• біохімічні чинники (неправильний обмін ферментів, тощо);
• порушення мозкової діяльності;
• порушення кісткового і загального моторного розвитку;
• сучасний темп життя: стреси, нервозність, перевтома.

Науковці вважають, що найімовірніше аутизм виникає при поєднанні генетичних факторів і несприятливого зовнішнього впливу (від поганої екології до медикаментів під час вагітності).

Варто зауважити, що стосунки у родині (між членами родини і з дитиною зокрема) не мають впливу на виникнення аутизму. Також не підтвердженим є міф про зв'язок аутизму і вакцинації.

Ознаки

Перший рік життя

Симптоми аутизму помітні вже на першому році життя. Якщо ви виявите у дитини якісь симптоми, це не означає, що у неї неодмінно аутизм. Але ці діти потрапляють у групу ризику і повинні перебувати під спостереженням:

• дитина погано реагує на наближення мами. Ще в місяць, коли мама до дитини наближається, діти реагують рухом ручок і ніжок. З віком рухи ускладнюються, стають більш активними, дитина усміхається, якщо підходить мама. Вас має насторожити, якщо дитина взагалі не реагує на наближення людини, дивиться неначе вдалечінь, а не на обличчя, на малюнок на одязі або малюнок на стіні;
• порушення режиму сну. Діти часто плутають день з ніччю;
• ні з чим не пов'язане занепокоєння. Зазвичай, у 3-6 місяців дитина спокійна, якщо вона сита, суха і здорова. У дітей з групи ризику спостерігається занепокоєння, яке важко пов'язати з якимось зовнішнім подразником. До симптомів також належить надмірний спокій;
• парадоксальна реакція на звуки. Такі діти не реагують на брязкальця. Деякі звуки можуть, навпаки, їх лякати;
• в 6 місяців діти можуть виявляти патологічний зв'язок з матір'ю. І в нормі дитина прив'язана до матері, оскільки вона доглядає за нею. Але коли це має патологічний характер, і дитину не можна відірвати від мами, це теж якоюсь мірою тривожний симптом;
• не виявляється інтерес до іграшок.

Після року

В рік трохи легше розпізнати симптоми аутизму у дитини. У здорової дитини з'являється багато нових навичок, і вже відсутність тих навичок, що є в інших дітей, насторожує батьків.

Насамперед насторожує затримка мовного і рухового розвитку. Ці діти погано імітують рухи (плескання, наприклад). Вони також не вимовляють слова.

У цей період посилюється симбіотичний зв'язок з матір'ю, дитина не відпускає її ні на хвилину. Дуже багато випадків, коли неможливо залишити таку дитину ні з нянею, ні з родичами. Матері таких дітей позбавлені можливості навіть сходити в магазин.

Після року у таких дітей з'являється інтерес до незвичайних предметів та іграшок. Якщо здорові діти грають звичайними дитячими іграшками, то у дітей з підозрою на аутизм можуть бути абсолютно незвичайні інтереси – до кухонних приладів, інструментів, ключів. Діти також можуть розглядати ці предмети під незвичайним кутом, наприклад, дуже близько підносити до очей.

Рухові особливості. Діти можуть пересуватися навшпиньки, перебирати пальцями, закривати руками вуха. Рухи руками часто мають химерний, неприродний характер.

Формується схильність до стереотипної гри. З'являється прихильність до якоїсь однієї іграшки. Наприклад, любов до круглих предметів. Були в практиці випадки, коли дитина з безлічі предметів, наприклад, олівців, вибирала завжди помаранчевий, або виявляла інтерес тільки до предметів округлої форми.

Після півтора-двох років затримка мовного розвитку і особливості поведінки вже істотно відрізняють дитину з аутизмом від однолітків. При цьому в мовленні мають місце повтори фраз – ехолалії.

Проблеми з харчовою поведінкою. Ці діти дуже важко приймають нову їжу. Формується певна вибірковість в їжі. Наприклад, дитина відкидає молочні продукти та овочі, фрукти. Є діти, які вживають тільки соки, не вживають у їжу супи, деякі сприймають м'ясо тільки у вигляді котлет або винятково сосисок.

Ці діти, зазвичай, важко переносять зміни умов життя. Будь-які нові умови викликають у дитини страх, тривогу, психомоторне збудження. Таким дітям також важко переключитися на інший вид заняття.

Діти з аутизмом уникають зорового контакту, і самі в очі намагаються не дивитися. Також ці діти люблять розглядати себе в дзеркалі або подовгу розглядати сонячних зайчиків.

Один з головних симптомів аутизму – це те, що дитина довго може перебувати сама. Їй комфортно, якщо її не турбують і некомфортно, якщо, навпаки, намагаються переключити на щось ("давай помалюємо, потанцюємо, підемо на вулицю").

Проблема зібратися на вулицю, повернутися з вулиці. На вулиці дуже часто вимагають дотримуватися одного маршруту.

Немає інтересу ні до дітей, ні до дорослих. Зазвичай, батьки аутичних дітей помічають, що, прийшовши на майданчик, дитина цурається інших дітей, їх важко включити в ігрову діяльність, важко привернути їхню увагу до цікавої розвивальної, спільної діяльності – кубики, пірамідки і т. д.

Характерний такий симптом, як аутостимуляція. Це постукування по вуху, пощипування, дряпання себе. Найпоширеніша думка, що діти таким чином себе заспокоюють.

В 3 роки

У цьому віці можна говорити не про групи ризику, а про конкретне захворювання. І діагностика в 3 роки вже не така складна, тому що симптоматика вже добре помітна.

У дитини абсолютно немає прагнення до контакту, вона перебуває у своєму світі, дуже обмеженим є коло її інтересів, вона не включається в ігрову діяльність, боїться нових місць, в їжі вкрай вибіркова, часто справляє враження глухої дитини.

Вкрай виражені прояви стереотипії. Стереотипії бувають наступні: постукування, трушення, стрибки на місці, кружляння на одному місці або біг по колу, ходіння навшпиньки. До цього також належить стереотипна гра: наприклад, дитина-аутист може дуже довго катати машинку в один і в інший бік або крутити колесо від машинки.

Такі діти дуже часто люблять предмети, якими вони граються, вибудовувати в ряди.