Смарагдове шатро над Дніпром: до 60-річчя Придніпровського парку

Давній берег кременчуцького Дніпра пам’ятає багато подій – напади ворогів, прихід торгівельних суден з далеких «варязьких» берегів, страшні весняні повені, першу фортецю.

Давній берег кременчуцького Дніпра – це мальовничі куточки природи, де велике рослинне різноманіття, цікавий тваринний світ та орнітофауна. Давній берег кременчуцького Дніпра – це шелест очерету та комишу, шум річкових хвиль, дзвінкі сплески риби, галас чайок та крячок, сигнали суден.

Сьогодні цей давній берег Дніпра завдяки дбайливим рукам кременчужан перетворився на ошатну зелену оазу – Придніпровський парк, найулюбленіше місто відпочинку містян, без перебільшення, від малих до старих.

Після останньої страшної війни тут, на місті старих житлових кварталів, залишилися купи розбитої цегли, скла, згорілого сміття. Велика прибережна територія, де вирувало життя, стала пустелею. В перші роки після звільнення міста архітектори надихнулися створити тут велику паркову зону. На післявоєнному плані Кременчука-Крюкова 1947 року вздовж лівого берега вже був окреслений широкою стрічкою майбутній Парк відпочинку.

Будівництво парку стало справжньою народною будовою: у свій єдиний вихідний, в неділю, всі – від школяриків до робітників великих підприємств – працювали над очищенням від руїн і сміття території під майбутню зелену зону; завозився родючий ґрунт, вирівнювалася площа.

5 квітня 1960 року інженер Управління головного архітектора м. Кременчука М.А. Ванжула і техкерівник контори благоустрою Кременчуцького міськкомунгоспу О.С. Шаблій виконали розбивку і встановлення червоних ліній в натурі із закріпленням металевими штирями меж і головних споруд та доріжок.

Ця дата і вважається датою закладення Придніпровського парку. Цієї ж весни були зроблені перші деревні насадження.

Щороку поповнювався видовий склад флори парку, поступово збагатилися насадження хвойних: центральну алею першої черги прикрасили ялини колючі (форми «Сиза»), які сьогодні очолюють зелене паркове розмаїття. З’явилися згодом в парку і екзоти – катальпа бігнонієвидна, бархат амурський, каркас західний, і рідкісні види – липа Мішо, яловець віргінський, серед кущів магонія падуболиста, дейція шорстка, карагана, хеномелес (айва японська), глід м’якуватий та багато інших. В перші ж роки барвистим килимом заквітували клумби, згодом алеї потопали в духмяній бузковій піні й паморочили голови не одній молодій парі.

У 1967 році, згідно з радянською традицією все засновувати та відкривати до ювілейних дат, пов’язаних з революційними подіями, до 50-річчя Радянської влади на сучасній алеї, спрямованій до міського пляжу, була встановлена пам’ятна брила та відбувся мітинг на честь відкриття другої черги парку. Може, саме тому за першою чергою закріпилася назва – Придніпровський парк, а за другою – Ювілейний.

І якщо у першій черзі активними зонами переважно були літня естрада, лекторій, танцмайданчик, атракціони та ін., то у другій черзі парку багато місця за проектом відводилося для спортивних майданчиків. На жаль, а може, й на щастя, ці задуми не були втілені у життя. Спортивні та активні зони змістилися на територію міського пляжу, а друга черга парку залишилася прекрасним затишним спокійним куточком відпочинку. В теплий сезон тут можна помилуватися квітуванням таких рідкісних видів дерев і кущів, як слива Піссарді, яблуня Недзвецького, золотий дощ, церсис канадський, глід форми «Plena» та чорний, софора японська, ясен китайський.

Щороку в парку насаджувалися нові види дерево-кущової рослинності. Їх привозили з Північного Кавказу, Криму, різних регіонів України.

Також використовувався місцевий посадковий матеріал ремонтно-будівельної ділянки (РБД) зеленого господарства Кременчука, історія якого бере початок ще з середини ХІХ ст. від відомого садового закладу Карла Бера, а сьогодні його спадкоємцем є «Благоустрій Кременчука». Останнім здійснювалися і сьогодні здійснюються всі роботи по догляду за парком: обрізка старих та насадження нових дерев, кущів, улаштування клумб, полив та обробка інсектицидами.

З часом розкішне зелене вбрання парку створило комфортні умови для різних представників орнітофауни. Щороку тут гніздиться близько 50 видів птахів, серед яких співочі малинівка, вивільга, ковалик, зяблик, а також традиційні граки, ворони, голуби, горобці, синички. Залітають до парку представники водно-болотних видів; останнім часом можна зустріти серед хвойних дерев сову вухату, а взимку прилітають снігурі, шишкарі та омелюхи. До цього різнокольорового співочого світу слід додати й таких чудових тварин, як їжаки і білочки – улюбленці кременчуцьких малюків та їх бабусь.

У 1975 році парк отримує статус пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення і паспорт №71 об’єкту, який охороняється державою. А в 1978 році Державним республіканським інститутом «Укрдіпроінжпроект» був розроблений проект реконструкції першої черги парку, згідно з яким у 1985 році провели дендрологічне обстеження.

Обстеження показало, що щільність насаджень становить 360 дерев і 455 кущів на 1 га. Як не дивно, це виявилося «забагато», тому вирішили знести 622 дерева, 589 кущів та 1190 погонних метрів живої огорожі.

Так назавжди зникли з першої черги парку такі види, як тамарикс, скумпія, смородина золотиста, спірея калинолиста, калина форма Бульденеж, карагана форма плакуча, свидина біла, жимолость татарська, бузок різних сортів. Не з’явилися проектовані фонтани, квітковий асортимент не збагатився багаторічниками. Зате була влаштована невелика штучна водойма, поблизу якої стоять казкові герої – лікар Айболить, ведмедик, мавпочки та тигр – і яка майже ніколи не використовувалася за своїм призначенням.

Скрутні економічні часи 90-х років ХХ ст. та початку ХХІ ст. негативно вплинули на якість утримання зелених насаджень, парк окупували різні види бур’янів. Незважаючи на це, у 2009 році науковці музею нарахували 69 видів і форм дерев та 52 види і форми кущів.

Життя в парку відновилося за керівництво міського голови Олега Бабаєва. З того часу парк перетворився у справжній сад безперервного цвітіння завдяки насадженню видів різного строку квітування. Треба віддати належне зеленому господарству міста та адміністрації першої черги Придніпровського парку, які намагаються щороку розширювати видовий склад паркових насаджень.
Останніми роками нас радують своїм різнобарвним яскравим покривом клумби, куточки парку прикрашаються цікавими ландшафтними композиціями, де широко використовуються хвойні види різних форм.

Сьогодні парк живе активним життям: триває реконструкція, оновлюються доріжки, проводиться освітлення, обрізка дерев, збудований новий спортивний майданчик, завжди гамірно на дитячому майданчику.

Прогулянка парком – насолода для душі! Слухаючи шелест листя та спів птахів, дихаючи ароматом хвої та квітів, навіть під парасолькою у дощ, або в зимовий морозний день, милуючись Дніпром та його мальовничими берегами з набережної парку, відчуваєш, як повертається гарний настрій і психологічна рівновага.

«Я вже прийшла» - стукає весна у наші вікна. Йдіть до парку! Вдихніть перше весняне повітря, послухайте перші весняні співи птахів, помилуйтесь першою молодою зеленню, відчуйте цю насолоду!

Білий, багряний, зелений –
Ти наша гордість і радість.
Все буде добре, мій парку,
Бо шістдесят – це не старість.