Бігом від інфаркту та вірусів: клуб любителів бігу від 1968 року до сьогодення

В наш час досить актуальними є слоган: «БУТИ ЗДОРОВИМ – БУТИ ЩАСЛИВИМ!». Безумовно, кожен день життя людини повинен бути днем здоров’я. Адже, не зважаючи ні на які труднощі та радощі, поразки і перемоги, катаклізми і стихії, найбільшою цінністю життя людини було, є і буде здоров’я. А все інше – це для нього і при ньому.

Скільки жити і як прожити – залежить від того, що і як ми їмо, як дотримуємося санітарно-гігієнічних норм, чи вміємо відпочивати і чи достатньо рухаємося, чи загартовуємо себе доступними засобами і чи обходимося без згубних звичок (вживання спиртного та паління). А ще треба вміти захищати себе психоемоційно.

Все це статистично підтверджено дослідженнями вчених: здоров’я більш як на 50% залежить від здорового способу життя, на 20% – від довкілля, на 20% – від спадковості людини і лише на 8-10% – власне від медицини. Тому перед медичною галуззю та суспільством у цілому стоїть таке завдання першорядного значення: змінити спосіб життя, який сьогодні, на жаль, характерний для більшості населення, в раціональний, здоровий.

В умовах оголошеної надзвичайної ситуації в Україні припинилася діяльність спортивних залів, майданчиків, секцій та фітнес-клубів. Але під час карантину та самоізоляції у жодному разі не забороняється займатися спортом та загартовуватися у себе в квартирі, на балконі чи на подвір’ї приватного будинку.

Природа заклала резерви здоров’я в кожний організм з великим запасом. Одначе заклала так, що вони зберігаються лише до того часу, поки ними правильно користуються, а без постійного розумного використання і тренування – вгасають. Видатний український кардіохірург, академік та прихильник оздоровчого бігу Микола Михайлович Амосов стверджував: «Рух за своєю дією може замінити будь-які ліки, але всі лікувальні засоби світу не в змозі замінити лікувальні якості руху!».

Сучасна молодь вже не уявляє свого вільного часу без гаджетів. Вони стрибають і бігають пальцями по екранах смартфонів та планшетів. І як наслідок – артрити, захворювання очей, опорно-рухового апарату та ін.

А пам’ятаєте, як у недалекому минулому ми всі стрибали у мішках наввипередки, бігали у парку Ювілейному від Палацу культури до басейну «Нептун» або просто один за одним у «квача». Таким активним, здоровим і цікавим був вільний час. Віртуальна реальність, на жаль, все частіше заміняє природний стан речей. Сьогодні ми спробуємо нагадати, як зміцнювалися і загартовувалися наші земляки на прикладі Клубу любителів бігу.

Перший такий клуб у нашій країні виник 1968 року і об’єднував всього 20 чоловік. Клуб любителів бігу (надалі КЛБ) являв собою своєрідний методичний центр здоров’я, ініціативну групу, громадську організацію, спрямовану на розвиток оздоровчого бігу та ходьби. КЛБ виконував спортивну, пропагандистську та організаційну функції. Тут, окрім вивчення навичок марафонського бігу та спортивної ходьби, правильного харчування, загартовування, можна було пройти курс основ оздоровчого масажу та ін.

В нашому місті прототип Клубу любителів бігу виник на базі групи «Здоров’я» наприкінці 1970 – на початку 1980-х років. Спочатку групу відвідувало 100 чоловік віком від 5 до 80 років. Незважаючи на відсутність власного приміщення, кількість марафонців поступово збільшувалася. Заняття проводилися в школах, на стадіонах, потім у Придніпровському парку. Згодом на заняття почали ходити цілими сім`ями разом із дітьми. Біля витоків групи «Здоров’я», перейменованої в «Пульс» ВДФСТ «Спартак», стояли Некрасов Віктор Миколайович та Бочарова Віра Петрівна.

З 1976 р. до активу групи входили староста Олійник Ольга Іванівна, Шульга Галина, Троїцька Алла, подружжя Ніна та Володимир Харченки, Дараган Олена, Золотова Валентина, Осипова Світлана, Синенко Валентина, Черняк Людмила, Лісова Ганна, Суботіна Ганна, подружжя Марія та Євген Васильєви, подружжя Олег та Світлана Головко, Милютіна Валентина, подружжя Ленда, Добровицька, Бережна, Черський та ін.

Утворення Клубів любителів бігу було закріплено урядовою постановою 1981 року «Про подальший підйом масовості фізичної культури та спорту». І в квітні 1982 року був утворений перший на Полтавщині Кременчуцький Клуб любителів бігу при обкомі працівників нафтохімічної і хімічної галузей промисловості України. Довгий час цей КЛБ залишався єдиним клубом у Полтавській області.

Засновником Клубу любителів бігу «Здоров’я» став сорокарічний кандидат у майстри спорту з легкої атлетики Віктор Миколайович Некрасов. Спортсмен за освітою, Віктор Некрасов переїхав до Кременчука у 1980 році і за короткий термін зумів згуртувати навколо себе і залучити до оздоровчого бігу людей різного віку.

Спочатку в клубі було 60 учасників. Кращими спортсменами були сім`ї Тарасенків (5 чоловік), Троянових, Волкових, З.Демченко, З.Серкіна, Н.Холод. Наймолодшій з них, Оленці Некрасовій, було 6 років, а найстаршій А.Ф.Тимофєєвій – 51 рік.

В середині 80-х рр. минулого століття в клубі займалося вже понад 1000 чоловік. У цей період діяльність КЛБ «Здоров’я» набула найширшого розмаху. Основним напрямком його діяльності були лікувально-профілактична і лікувально-оздоровча робота з населенням.
Марафонська група клубу складалася з 20 чоловік віком від 25 до 40 років, і рівень її був настільки високим, що вона брала участь у Міжнародних марафонських змаганнях: в Італії, Франції, Польщі, Югославії, Чехословаччині.

Цікаво, що до міського Клубу любителів бігу входив і Дитячий клуб, в якому займалося близько 500 вихованців дитячих садків і 200 чол. школярів.

Згодом у Кременчуці був створений ще один Клуб любителів бігу на заводі «КрАЗ» під назвою «Ритм», який очолила Бочарова Віра Петрівна.

На жаль, занепад 1990-х років, який торкнувся усіх аспектів нашого життя, не оминув і діяльність Клубу любителів бігу. Масовість учасників різко зменшилась. На 2006 рік кількість бігунів у Клубі складала близько 150 чоловік. На той час відомими представниками КЛБ були Береза Олена Григорівна, Юшко Віктор Михайлович, Герцен Ніна Яківна, Борець Галина Антонівна, лікар КЛБ та головний терапевт Кохнівської лікарні Мельник Олександр Васильович та ін.

Новий період розвитку марафонського бігу в Кременчуці розпочався з 2000 року, коли В.М.Некрасов почав займатися із студентами Кременчуцького військового ліцею. Вони були єдиними на Полтавщині, хто долав марафонську дистанцію 42 км 195 м. Вихованці Некрасова були постійними учасниками щорічних Міжнародних Марафонів Миру в Україні і за кордоном, посідаючи щоразу призові місця, про що свідчать кубки, грамоти і дипломи.

У 2013 році в Кременчуці відродилася традиція – був заснований новий Клуб любителів бігу «Кремінь», який очолив легкоатлет Сергій Година. За перші роки свого існування він зібрав кращих бігунів Полтавщини та залучив багатьох кременчужан до систематичних занять. Серед досягнень молодого клубу вже є призові місця на відомих легкоатлетичних шосейних змаганнях України: на Міжнародному марафоні у Харкові кременчужани посіли перше командне місце, а на марафоні «Звільнення» представниками кременчуцького Клубу любителів бігу були здобуті призи в особистих категоріях.

Зараз у КЛБ «Кремінь» практикуються командні забіги на стадіонах Кременчука та поїздки на змагання. Марафонці цього клубу є регулярними ініціаторами забігів «дідів морозів» напередодні Нового року та активно беруть участь у міських змаганнях. Перлиною клубу є організація змагань Кремінь-трейл Ліга, Кремінь-акватлон та Кремінь-дуатлон.

Отже, поки ми всі слухняно і відповідально сидимо вдома (адже так??), є про що помріяти. І якщо хтось вирішив приєднатися до марафонців після закінчення карантину – повинен добре підготуватися як морально, так і фізично. Бо не будемо забувати: попереду літо, яке вимагає від кожного перебування в гарній фізичній формі.

А молоді окремо хочу нагадати: якби Роберт Марчанд лише сидів перед монітором, а не розвивав себе фізично, він ніколи не став би відомим французьким велогонщиком і в 2017 році не поставив би світовий рекорд, проїхавши у свої 105 (сто п’ять!!!) років на велосипеді зі швидкістю 22,5 км/год. А англієць Джон Старбрук в 2018 не зміг би стати у 87 років найкращим лондонським марафонцем. Погодьтеся, є над чим поміркувати.

Усім читачам бажаю здоров’я, і – не нудьгувати, а на зарядку вранці стати!

З Днем Здоров’я, кременчужани!