215 років назад у Кременчуці збудували незвичну в'язницю

Кременчук славетне місто й цьогоріч святкує кілька ювілеїв та памятних дат. Минулого разу вчений секретар Кременчуцького краєзнавчого музею Олена Коваленко підготувала календар пам’ятних дат в історії Кременчука на 2020 рік. 

Тепер директор музею поділилася календарем пам’ятних дат в історії Кременчука.

Видатні події 

385 років тому, у 1635 р., французький військовий інженер Г. Л. де Боплан, котрий перебував на службі у польського короля, накреслив план фортеці у Кременчуці. З 2016 р. в нашому місті є вулиця і провулок Гійома Боплана. 

215 років тому, в 1805 р., було споруджено в’язницю на вул. Київській (нині вул. Богдана Хмельницького). Сама по собі споруда навряд чи викликає приємні думки, але навіть вона свідчить про незвичайність Кременчука. Ось що можна прочитати про появу цього об’єкта: «На вул. Київській знаходився тюремний замок. Його побудували в 1805 р. за одним з перших у Росії типових проектів в’язниць для губернських міст. Щоправда, проект довелося видозмінити.

За адміністративним статусом у Кременчуці слід було керуватися типовим проектом для повітових міст. Але Кременчук ні за кількістю населення, ні за економічним розвитком не був схожим на типове повітове місто. До того ж розташування його на межі трьох губерній принаджувало значну кількість злочинного елементу. Тому проект для повітових міст виявився замалим, а проект для губернських міст використовувати не можна було, бо Кременчук не мав статусу губернського міста. Довелося іти на компроміс. Огорожа і ворота з баштою були побудовані за губернським проектом, а за повітовим проектом звели корпуси для в’язнів – але не один, а цілих три. В середині 19 ст. ці одноповерхові корпуси знесли і спорудили двоповерхову кам’яну безлику тюремну будівлю, котра проіснувала до Другої світової війни». (А.Н. Лушакова, Л.И. Евселевский. Улицами старого Кременчуга. 2001).

Ну я ж кажу, що Кременчук – нестандартне місто!

200 років тому, в травні 1820 р., у Кременчуці перебував великий поет О.С.Пушкін. На його честь у місті була названа вулиця (зараз бульвар), а в 1985 р. встановлений пам’ятник.

175 років тому, теж у травні, але в 1845 р., у Кременчуці побував наш Великий Кобзар – Т.Г.Шевченко. Пам’ятна дошка на його честь встановлена на вулиці його ж імені у березні 1989 року, з нагоди 175-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка.

А 19 травня 2004 року відбулося урочисте відкриття пам’ятника Т.Г.Шевченку в Кременчуці.

135 років тому, в 1885 р., у Кременчуці був закладений Земський сквер.

120 років тому, в 1900 р., на вул. Київській (нині Перемоги) відкрилося відділення Державного банку. Зараз будівля банку – одна з небагатьох уцілілих після воєнної руйнації в Кременчуці і є своєрідною точкою відліку для визначення місця знаходження дореволюційних і довоєнних будівель, котрі не збереглися.

100 років тому, 7 травня 1920 р., була відкрита Кременчуцька дитяча музична школа № 1 ім. П.І.Чайковського.

100 років тому, 16 травня 1920 р., була утворена Кременчуцька губернія. Проіснувала вона недовго, і це була вже друга спроба Кременчука стати губернським центром. Чи буде третя?.

95 років тому, в 1925 р., засноване Кременчуцьке міське літературне об’єднання. Вітаємо, майстри пера!

80 років тому, в 1940 р., у Кременчуці розпочалося будівництво авіазаводу. Під час окупації у бараках, зведених для будівельників, під конвоєм утримували єврейське населення Кременчука – жінок, дітей, старих людей – поки всіх не розстріляли.

80 років тому, 30 травня 1940 р., було утворено управління головного архітектора в Кременчуці.

60 років тому почалося будівництво хлібзаводу на Занасипу.

Видатні особистості 

150 років тому, у 1870 р., у с. Кам’яні Потоки народився Ялов Захар Петрович, силач-богатир, чемпіон світу з греко-римської боротьби.

110 років тому, 15 травня 1910 р., у Кременчуці народився Блувштейн Олександр Абрамович, Герой Радянського Союзу.

110 років тому, 29 травня 1910 р., народився Приходько Іван Митрофанович, Герой Соціалістичної Праці, директор Крюківського вагонобудівного та Кременчуцького автомобільного заводів, Почесний громадянин міста. Його ім’я носить вулиця в Крюкові.

100 років тому, 29 травня 1920 р., у с. Максимівка Кременчуцького району народився Глушко Михайло Пилипович, Герой Радянського Союзу.

80 років тому, 1 травня 1940 р., народився Пономаренко Іван Кіндратович, який обіймав посаду міського голови Кременчука протягом 1990-1994 та протягом 1995-1998 рр.

Його іменем у Кременчуці названий сквер.

75 років тому, 20 травня 1945 р., народився Матицин Володимир Митрофанович, Почесний громадянин міста, Почесний президент Всеукраїнського благодійного фонду «Джерело Дніпра».

З часом продовжимо разом гортати сторінки видатних дат Кременчука 2020 року. Не нудьгуйте, хто сидить вдома, плідно працюйте всі, хто ходить на роботу. І головне – бережіть себе і своїх близьких. Бувайте здорові, кременчужани!