Художник, закоханий у Кременчук: до 75-річчя Олександра Черепанова

Наближається ювілейна дата у житті художника Олександра Павловича Черепанова, члена Спілки дизайнерів України та Національної Спілки художників України.

У нашому музеї час від часу експонувалися персональні виставки митця, на яких завжди було багато відвідувачів. Експозиції приваблювали шанувальників творчості талановитого художника своєю особливою мистецькою гармонією. Тут ми ознайомилися із серією портретів, пейзажами рідного Кременчука, філософськими натюрмортами, цікавими графічними роботами. Під час екскурсій ми розповідали про монументально-декоративні роботи, виконані автором у багатьох закладах Кременчука та інших міст України.

Ми можемо також пишатися тим, що саме у стінах нашого музею відбулася презентація першої поетичної збірки Олександра Павловича «Разноцветные стихи». Зберігається у фондах музею і його друга поетична книга «Версты лет». Поезія художника – це глибокий, мудрий діалог з читачами.

Давайте разом перегорнемо сторінки життя і творчості цікавого майстра пензля і слова.

Народився Олександр Павлович Черепанов 20 квітня 1945 року в Кременчуці. Тут пройшли його дитинство і юність. У шкільні роки хлопець багато читав, цікавився історією рідного міста, його видатними художниками, композиторами, письменниками, вченими…

Трудова діяльність юнака розпочалася у 1963 р. на автомобільному заводі. Звідси пішов до армії, служив у танкових військах.
Охочий до знань, із творчою іскрою в душі, у 1971 році вступає до Харківського художньо-промислового інституту на факультет «Промисловий дизайн».

Олександр успішно навчався, був небайдужим до проблем студентського життя, користувався повагою серед однокурсників. Отримав премію на конкурсі студентських робіт і був направлений на практику до Вищої художньої школи м. Галле (Німецька Демократична Республіка). Після закінчення інституту в 1976 р. О.Черепанов повернувся до Кременчука на КрАЗ і працював керівником групи дизайну в управлінні головного конструктора заводу.

Протягом багатьох років Олександр Павлович займався викладацькою діяльністю в різних навчальних закладах: Будинку юного техніка, середніх школах міста, Елітарній Малій академії, на творчих курсах, у приватній художній школі, в Кременчуцькому університеті економіки, інформаційних технологій та управління.

З 1985 по 1992 рр. О.П.Черепанов був художником-проектантом, а згодом директором Кременчуцьких майстерень Художнього Фонду СРСР.
Він автор та виконавець багатьох монументальних робіт. Серед них: чеканка «Кременчук», декоративний розпис «Десять заповідей» та монументально-декоративний розпис актового залу в дитячій виховній колонії. До речі, Олександр Павлович і після виконання замовлення не залишався байдужим до життя вихованців колонії, експонував там свої картини, розповідав про Кременчук і про історію мистецтва.

Цілий ряд монументально-декоративних робіт виконав О.П.Черепанов у льотному коледжі, у дитячій лікарні, Будинку дитини, ВПУ № 7, річковому порту.

Високу творчу оцінку отримав монументальний розпис у ЗОШ № 28. Це цілий комплекс робіт: «Множимо славу від Ярослава», «Наш Кременчук», «І лани широкополі…». Педагоги вважають, що ці розписи відіграють важливу роль у патріотичному вихованні підростаючого покоління.

У 1992-2006 рр. О.П.Черепанов – директор колективного підприємства «Бриг», а в 2006-2010 рр. працював начальником бюро дизайну Холдингової компанії «АвтоКрАЗ».

На автозаводі зовсім юним розпочав Олександр своє трудове життя. Там на нього чекали після закінчення вузу. Молодий освічений спеціаліст доклав багато зусиль у розробку нових моделей автомобілів КрАЗ, має авторські свідоцтва на розробку технічних нововведень у машинобудівній галузі та ряду рацпропозицій, які всі впроваджені у виробництво. За плідну працю на автозаводі нагороджений медаллю «Ветеран КрАЗу», багатьма грамотами та подяками.

У 2011 році О.П.Черепанову запропонували організувати кафедру дизайну в Кременчуцькому університеті економіки, інформаційних технологій та управління. Пропозиція зацікавила, і з 2011 по 2016 рр. доцент кафедри дизайну Олександр Павлович Черепанов очолював колектив кафедри. Прекрасний організатор, досвідчений викладач, він умів зацікавити студентів своїми глибокими знаннями. Навчальний матеріал викладав чітко і зрозуміло. Щоб його студенти краще знали історію Кременчука – запрошував на лекції співробітників музею, а також організовував екскурсії до Придніпровського парку, цієї зеленої перлини Кременчука.

Доцент Черепанов приділяв багато уваги проблемам розвитку освіти, культури, архітектури міста, про що писав у своїх статтях. На жаль, у 2016 р. перший приватний вуз Кременчука припинив своє існування.

Попри свою щоденну зайнятість, член творчих Спілок України О.П.Черепанов постійно брав і бере участь у художніх виставках. Ось декілька з недавніх: 2008 р. – виставка, посвячена пам’яті академіка В.І.Вернадського у Москві; 2011 – виставка графіки у місті Тюбінгені (Федеративна Республіка Німеччина); 2013 р. – виставка акварелей там же, у Тюбінгені; 2014 – Всеукраїнська виставка Спілки художників у Києві.

За значний вклад у творчі зв’язки між містами-побратимами Олександр Павлович отримав відзнаку «Подяка міського голови», яку вручив йому мер Кременчука О.М.Бабаєв.

Він автор понад тисячі живописних та графічних робіт, що експонувалися на 14 персональних виставках (художники зрозуміють, що це означає!). Лише за останні чотири роки дві «персоналки»: 2015 р. – у Міській художній галереї, 2016 – у м. Горішні Плавні.
Також митець неодноразово був учасником багатьох Всесоюзних та Всеукраїнських промислових виставок.

Кожна нова виставка художника – це мистецьке свято, подорож у загадковий світ творчості, нові враження, думки, почуття.
На жаль, ось уже скільки років наш музей не має змоги приймати відвідувачів та організовувати виставки… Тому поки що залишається мріяти – і згадувати.

Перша виставка О.П.Черепанова у нашому музеї відбулася у 1998 році. Тоді на ній експонувалися 53 роботи, серед них прекрасні жіночі портрети, які вражали глядачів оригінальністю форми та неповторною кольоровою гамою, а також складною багатогранністю характерів героїнь.

Про індивідуальну роботу над портретами О.П.Черепанов писав:

Досі в пам’яті ліричні пейзажі, на яких майстерно передані особливості краси природи в різні пори року: «Теплий вечір», «Зимовий пейзаж», «Малиновий дзвін», «Багрянець осені», «Бузковий вибух», «Після дощу».

Осінь у мальовничому вбранні оспівана автором не лише фарбами, а й поетичними рядками:

У ці весняні дні як не згадати іншу виставку маестро, присвячену святу 8 Березня 2008 року – творчий подарунок усім жінкам. Художнику хотілося, щоб у ці святкові дні жінки думали про щастя, радість та кохання. Кожна з представлених робіт зігрівала глядачів особливим мистецьким теплом, хвилювала думки і почуття.

На портретах читалася не лише романтична жіноча краса, а й бажання автора зрозуміти природу жіночого щастя, тонких людських стосунків. На цій виставці глядачі знаходили «свою» картину, яка найбільше сподобалася, відповідала настрою і спонукала мислити, мріяти, цінувати життя і кохання.

«Не обижайтесь на мужчин
За то, что в будничных заботах
Не говорят вам о любви
В знак подражанья Дон-Кихоту.

Не в оскуденьи сильных чувств
Причина их немногословья,
А в опасеньи потерять
Все, что даровано любовью.

Как бы в привычку не вошли,
Не затрепались бы, как платья,
Высокие слова любви,
Высокое любви понятье».

Ось так воно й відбувається: милуючись картинами художника Олександра Черепанова – згадуєш його вірші. А перечитуючи збірки поета Олександра Черепанова, мимоволі «ілюструєш» поетичні рядки його творами, – якщо, звичайно, автор не встиг зробити це сам.
У збірці «Разноцветные стихи» понад 200 віршів. Це книга про час, про природу та екологічні проблеми, про дружбу і кохання. Її не можна просто прочитати – її гортаєш і перечитуєш то з початку, то с кінця. І кожного разу знаходиш щось нове, неповторне і таке потрібне кожному, щоб залишатися на Землі людиною.

А цей вірш закликає схаменутися, жити у мирі та повазі один до одного:

«Якби піднявсь старий Тарас,
Уважно глянув би на нас,
Та й до свого до Заповіту
Що бісові згубили діти,
Ще б декілька рядків додав…»

О.П.Черепанов має своє особливе ставлення до подій Другої світової війни. Неможливо забути щемливе відчуття жалю, туги і незгасаючого болю, коли дивишся на картину «День Перемоги»: стоїть старенька біля хвіртки, не пішла туди, де святкують – все чекає з війни воїна біля хати, де, крім неї, єдина жива душа – кіт…

З війною у митця свої особисті рахунки:

А яким палким та зворушливим є ось це звернення до читача, тобто до кожного з нас:

«Любите прошлое, любите все душой!
Там было все – и песни, и цветы,
И запахи, и детские картины…
… Мы все пришли оттуда навсегда,
Там нечего исправить и добавить,
Течет оттуда время, как вода,
Которую сомненьем не разбавить».

І, як майже у кожного поета, є вірші про маму:

«Ты поседел, сынок, – сказала мама, –
Ведь ты еще ничуть-ничуть не старый!
Морщины залегли на лбу упрямо,
И грусть в глазах, и вид такой усталый,
Прискорбно губы сомкнуты в молчаньи,
Так много раз сиявшие улыбкой…
Откуда ты отпил вино печали?
Какие, страшные, ты совершил ошибки?

… Растаял образ, растворилась мама,
Как будто ветерок скользнул на грудь…».

Наступна збірка автора, «Версти літ», вийшла 2016 року і налічує вже понад 300 поетичних творів. Це роздуми про швидкоплинний час, про добро та зло, про необхідність збереження життя на планеті Земля, про мир та чисте небо, про красу природи і, звичайно ж, про високе і загадкове почуття кохання.
Вже перші рядки зачіпають струни серця:

«Да будут все цветы земли
Не для раздора, а для любви!»

А хто з людей старшого віку стане заперечувати правдивість ось цих слів:

«Когда мы молоды – красивы,
Как колокольчик полевой,
Полны здоровья, бойкой силы,
Довольны жизнью и собой.

Но пролетают быстро годы,
И колокольцем под дугой
Считаем версты под копытом,
О вечном споря меж собой».

Ось так звертається мудрий і спокійний чоловік, художник і поет, одним словом – митець до своїх сучасників:

Я можу цитувати і цитувати вірші О.П.Черепанова, але набагато краще буде, коли ви прочитаєте їх самі. Повірте, вони варті вашої уваги.
Творчий потерціал митця невичерпний. Він бере активну участь у житті міста, має свою майстерню, де працює над новими творами. Олександра Павловича частенько запрошують на виставки, тематичні зустрічі, на консультації, і для всіх він знаходить час.

У фондах нашого музею зберігаються роботи шановного ювіляра, і ми всі мріємо, що ось-ось завершиться ремонт, ми побудуємо нову експозицію, оформимо виставковий зал і запросимо усіх на виставку картин художника Олександра Черепанова…