На Полтавщині відновили зруйновану вандалами меморіальну дошку воїну УПА

У селі Березова Лука Гадяцького району відновили зруйновану меморіальну дошку командиру сотні «Східняки» УПА, уродженцю села Миколі Савченку «Байді». Про це повідомив в.о. голови Гадяцької РДА Сергій Бондаренко. За його словами, поруч встановили відеокамеру, щоб у майбутньому убезпечитись від зазіхань вандалів. Виготовлення і встановлення дошки і відеоспостереження профінансувала Петрівсько-Роменська ОТГ. Нагадаємо, торік у грудні, проросійські вандали зруйнували меморіальну дошку, яка знаходилася на фасаді місцевої школи.

Меморіальну дошку відкрили у 2016 році зусиллями Спілки політв’язнів і репресованих українців у Польщі, Гадяцької райдержадміністрації  та депутатів районної ради. В урочистостях тоді брали участь учні Березоволуцької школи, мешканці села, посадовці з РДА, співробітник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд, гості з Польщі.

Він зауважив: «Символічно, що подія відбулася напередодні відзначення днів пам’яті та примирення та перемоги над нацизмом у 2 світовій війні. Тоді українці воювали у складі десятків армій та загонів, але лише Українська повстанська армія була єдиною силою, що воювала за незалежність України. В умовах війни проти нацизму, комунізму та конфлікту із польським підпіллям, УПА не досягла поставленої мети, але надихнула мільйони співвітчизників до подальшої боротьби».

До речі, у 2014 році з ініціативи Олега Пустовгара обласний суспільний телеканал «Лтава» створив короткометражний документальний фільм з циклу «Поборники незалежності. Полтавщина» про  Миколу Лавріновича Савченка – більш відомого в народі як майор «Байда».

Науковим консультантом «короткометражки» та спікером-оповідачем у ній став заслужений працівник культури України, заступник директора Державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт. 

Микола Савченко («Байда») народився 20 лютого 1921 року у с. Березова Лука Гадяцького району Полтавської області у селянській родині. Закінчив десятирічку та керамічний технікум у Миргороді. Під час служби в РСЧА отримав звання лейтенанта, а під час відступу частин Червоної армії залишився на Полтавщині. У кінці 1943 року Микола Савченко перебирається на територію західної України і вступає до лав УПА в Карпатах, де його призначають командиром підрозділу ВО­5 «Маківка» на Дрогобиччині. У серпні 1944-­го Савченко очолив сотню «Східняки», у якій служили колишні червоноармійці, уродженці центральних та східних областей України. Згодом його сотня «Байди» ввійшла до Лемківського загону ВО-­6 «Сян». У січні 1945 року сотня перейшла згідно з наказом Головного Військового Штабу УПА на територію північно­-східної Тернопільщини. Був  на посаді курінного ад’ютанта й підвищений до старшого булавного, згодом призначений заступником командира 26-­го (Лемківського) ТВ «Лемко» та командиром Перемиського куреня.

У серпні 1947 року відділ УПА під керівництвом «Байди» здійснив успішний рейд на Захід. А у 1948 році Микола Лаврінович був обраний командиром частин, що рейдували на Захід, згодом призначений заступником шефа Місії УПА за кордоном. Емігрував до США у 1950 році, де закінчив студії механічного інженерства, працював за фахом. Був активним в Українській Автокефальній Православній Церкві (УАПЦ), громадському житті, комбатантських організаціях. Петро Миколенко (називав себе саме так, аби не постраждала родина в Березовій Луці ) став одним із організаторів Об’єднання колишніх вояків УПА в США, обирався кілька разів його Головою. У 1973 році проявив себе з-­поміж ініціаторів створення Торонтського  Видавничого комітету «Літопис УПА», став його засновником, членом та співробітником.

Помер легендарний командир УПА «Байда» 1 січня 1979 року в Детройті (штат Мічиган, США).

Північно-Східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті