Пішки позаду тролейбуса: як кременчуцький пенсіонер добирався з Петрівки

До редакції «Кременчуцького Телеграфу» звернувся читач Павло Бариба, яки мешкає в мікрорайоні Петрівка.

Друкуємо його лист без змін:

«День 7 серпня розпочався в мене з неприємності. На зупинці тролейбуса «1+» 304 квартал був першим, але зайти в нього не зміг, бо мене 74-річного обігнали прудкіші пасажири. Ходжу тільки з палкою і чую з тролейбусного радіо сова про повагу до стариків, Я же того дня був приголомшений відвертою байдужістю. І довелося добиратися до магазину «Фоззі» пішки. І вертатися додому тією самою пішою дорогою не захотів і вже тролейбусом поїхав до Дніпра.

… 14 років тому почав отримувати пенсію в «Індустріалбанку». Був випадок, коли тролейбуси не їздили під час ремонту доріг. А ноги мої тоді були сильнішими і я на них дійшов до банку. Потім пішов до Дніпра, до кінцевої зупинки маршрутних таксі. Пільгове місце було вільним, і я сидячи, зміг повернутися додому.

Запитав у чоловіків, які стояли біля маршрутки, чи під’їде сюди №16. Відповіли, що такий зупиняється лише біля центрального ринку.

Довгенько мимо мене мчало багато маршруток з різними номерами. І дочекався таки 16-го-рятівного для моїх жалюгідних ніг, які не можуть безболісно згинатися в колінах! Молода жінка першою зайшла в салон, а я запитав у водія чи вільне пільгове місце.  «Заходьте» - відповів він. Я всівся на м’яке диванне сидіння. Авто рушило і легенький вітерець з дахового люка миттю освіжив мене. Таким вже несподіваним благополучним було моє повернення додому того дня, який розпочався погано».