58% працівників не проти працювати віддалено

58% працівників не проти продовжувати роботу віддалено — результати опитування. 54% роботодавців перевели роботу своїх бізнесів на віддалену або частково віддалену зайнятість, і лише 18% працівників повернулися до звичних робочих місць під час адаптивного карантину. 

Дослідження показало, що вимога соціального дистанціювання внесла корективи в організацію офісної роботи — як для роботодавців, так і для працівників. При цьому з’явилися нові вимоги до організації робочого процесу для обох сторін.

Власники бізнесу: занепокоєння ефективністю та відмова від офісів

Під час карантинних обмежень 54% компаній почали працювати віддалено або частково віддалено, а 46% не змінили формат роботи. При цьому 48% малого та 42% середнього бізнесу не змінювали організацію роботи з початком карантину, водночас серед великого цей відсоток становить 37%.

Деякі роботодавці оцінили роботу поза офісом — 23% хочуть, аби в їхніх компаніях і надалі працювали віддалено, а 32% прагнуть поєднання віддаленої та офісної роботи. 45% все ж хочуть повернутись до звичного формату організації праці.

У більшості карантинні обмеження не вплинули на заробітну плату — 57% роботодавців не зменшували оплату своїм працівникам під час карантину, і лише 7% розповіли, що мали скоротити її на більш, ніж на 50%.

У опитуванні роботодавці мали змогу обрати з переліку кілька найбільших переваг та недоліків нового формату праці. Найбільшим плюсом у віддаленій роботі власники бізнесу назвали зменшення витрат на оренду офісу та його утримання (53%). Окрім того, чимала кількість опитаних відзначає, що їм подобається новий цікавий формат роботи (31%). Ще 19% оцінили переваги наймати працівників з інших міст для роботи віддалено, а 17% відзначили більшу ефективність праці поза звичним форматом.

Серед моментів, що не сподобалися роботодавцям — 49% розповіли про деякі обмеження у діяльності компанії (наприклад, труднощі з документообігом). 45% занепокоєні тим, що не можуть візуально слідкувати за роботою своїх працівників, а 34% — додатковою витратою сил на реорганізацію праці.

Працівники: зміна формату роботи та скорочення заробітних плат

Зі стартом карантинних обмежень формат організації роботи змінився у 60% працівників, а майже 8% опитаних втратили роботу. З тих, хто змінив формат праці, 28% почали працювати віддалено, ще приблизно 18% — частково віддалено, а 47% продовжили свою працю на звичному робочому місці. При цьому є сфери, де працівники найчастіше говорили про зміну формату організації роботи — освіта (88% опитаних зазначили, що у них змінився формат зайнятості), туризм (80%), бари та ресторани (76%), банки та фінанси (69%), краса та спорт (67%).

Якщо ж говорити про заробіток працівників — у 53% він не змінився під час карантину. Майже 44% опитаних заявили про його зменшення, а ще 3% — про збільшення. З тих, у кого зменшилась заробітна плата, у чверті вона стала меншою на 50% або більше, ще у чверті —  на 20-30%, і ще у чверті — на 10-20%. Водночас у респондентів, чий заробіток збільшився впродовж карантину, у 26% він став більшим на +50%, а у 33% — на +10-20%.

Помітна також залежність між переходом на віддалену роботу та заробітною платою. Половина респондентів (51%), які змінили формат праці, зазнали зменшення доходу. Водночас 31% з тих, хто не переходив на віддалену зайнятість, відмітили урізання заробітку.

Можна відзначити й деяку гендерну нерівність у питаннях заробітку. Наприклад, найбільша частина опитаних чоловіків (28%) розповіли, що впродовж карантину їхня заробітна плата зменшилась на 10-20%, водночас така ж (28%) кількість жінок заявила про скорочення оплати праці на 50% і більше.

Результати дослідження показали, що є сфери, у яких найбільш помітне скорочення заробітних плат — серед них туризм і розваги (82% відмічають падіння заробітку), краса та спорт (77%), бари та ресторани (66%), нерухомість (59%) і торгівля (57%).

Респонденти розповіли, що під час адаптивної фази карантину (червень-серпень) лише 18% повернулися на своє звичне робоче місце, ще 9% почали частково на ньому працювати. З тих, хто перейшов на віддалений формат, влітку більша частина опитаних (55%) продовжили так працювати, а 29% повернулись на звичне робоче місце. Одночасно серед тих, хто тільки частково працював віддалено, ці цифри становлять 46% та 31% відповідно.

З тих, хто працював з офісу в активну фазу карантину, майже всі (96%) продовжили це робити і під час його адаптивного продовження.

Половина респондентів (52%) не мала труднощів з переходом на віддалену роботу, ще 26% знадобився певний час, аби звикнути. Кожному ж п’ятому було важко пристосуватись до нового формату.

Цікаво, що у понад половини респондентів (56%) перехід на віддалену роботу не вплинув на ефективність; 31% опитаних почали працювати менш ефективно, і лише 13% помітили, що віддалена зайнятість сприяє більшій плідності роботи.

24% респондентів віддалена робота не подобається, а ось 23%, навпаки, подобається у ній все. Але все ж є найбільш вагомі аргументи «за» та «проти» віддаленої роботи, які працівники обрали серед переліку запропонованих варіантів.

Переваги:

• можливість економити час на дорогу на роботу — 59%;
• можливість самостійно розподіляти робочий час — 54%;
• можливість працювати з будь-якої точки — 46%.

Недоліки:

• відволікання від роботи через побутові фактори — 45%;
• нестача живого спілкування — 42%.

Загалом реорганізація праці сподобалась працівникам — понад половина (58%) респондентів не проти і надалі працювати віддалено, при чому 26% готові робити це в нинішньому форматі, понад 30% — з певними корективами, а 2% навіть хочуть змінити роботу, щоб постійно працювати віддалено. Проте роботодавцям слід краще піклуватися про перехід своїх підлеглих на роботу з дому. Половині опитаних працівників роботодавці не допомагали з переходом на віддалену роботу впродовж старту карантину, вони організовували все самостійно. 14% відповіли, що роботодавці забезпечили їх необхідними інструментами, а у 33% вони слідкували, аби всім працівникам було зрозуміло, як нині відбуваються робочі процеси.