Козацькі люльки представили у Кременчуцькому краєзнавчому музеї

31 жовтня виповнилося 395 років від дня знаменитої Куруківської битви між 30-тисячним польським військом «крилатих гусарів» під командуванням коронного гетьмана Конецьпольського та 20-тисячним – запорозьких козаків на чолі з гетьманом Марком Жмайлом. 

Завершальна сутичка відбулася в урочищі Медвежі (в інших джерелах – Ведмежі) Лози над Куруковим озером. На початку листопада було укладено Куруківський договір.

Куруківська битва продемонструвала спроможність козаків навіть за несприятливих для них умов на рівних, чи майже на рівних, протистояти професійному «кварцяному» війську Речі Посполитої. Саме під Куруковим озером козаки вперше вмирали не лише за власну лицарську славу та за рідну землю, вони клали «тіло й душу» за те, щоб українці «запанували у своїй сторонці».

Цій битві присвячена картина кременчуцького художника В.І.Бондаренка «Куруківська битва. 1625 рік». Зверніть увагу, наскільки вона емоційно забарвлена, скільки любові та захвату своїми героями передав нам митець! Адже створена картина до 350-ліття битви.
На превеликий жаль, наші фонди не надто багаті предметами тієї епохи. Але дечим похвалитися все-таки можемо. Наприклад, колекцією люльок 17-19 ст.ст. Вона просто чудова!

Існувало багато різновидів люльок. Серед найбільш поширених дослідники виділяють короткі люльки, так звані «носогрійки», «люльки-бурульки», а також «товариські люльки» з чубуком у два метри завдовжки, прикрашені намистом, коштовним камінням, іноді з написом. Серед козацтва були найпоширеніші «носогрійки» — люльки з короткими мундштуками.

Обов’язковими були аксесуари до люльки і тютюну – кисети для зберігання тютюну, часто вишиті нареченою чи матір'ю, сталеві кресала для добування вогню тощо. Люльку та аксесуари козаки носили частіше в поясі або в накладному мішечку-«гамані», який кріпили до пояса.
Куріння вважалося мало не символом молодецтва, а «добра люлька» була поставлена в один ряд нарівні з «ясною», тобто холодною зброєю. Знаменитий гоголівський Тарас Бульба загинув лише тому, що не захотів, щоб його люлька дісталася ворогові.

Люлька, як шабля та вишиванка, є важливим символом козацької доби, що відображено в численних піснях про козаків:

Своє місце люлька знайшла й в образотворчому мистецтві. Зокрема, популярний народний персонаж козак Мамай зображувався з люлькою. На відомій картині Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» люлька — атрибут козацького побуту. Із люлькою український художник Сергій Васильківський зобразив старого козака.

Вельмишановні нащадки славного козацького роду, дорогі кременчужани! Щиросердечно зичимо усім щастя, козацького здоров’я, наснаги, плідної праці на благо народу, на славу Україні!

Завітайте до наших залів і самі переконайтеся, як багато ми з вами ще не знаємо. І будьте уважними, розглядаючи експозицію – адже найважливіші відкриття можуть бути прямо перед Вами!