5 січня у Кременчуцькому краєзнавчому музеї відкрилася виставка Ольги Сироти у стилі Fish Art «Перламутрові скарби глибин». Під час створення своїх картин майстриня використовує риб'ячі кістки; у доробку пані Ольги їх більше 200. Її творчі роботи є у колекціях у Канаді, Німеччині, Австрії, Росії, багато в Україні.
Ольга Сирота народилася у 1962 році у селі Дереївці Онуфріївського району Кіровоградської області. Її батько був завзятим рибалкою, а мати любила вишивку. Ольга Миколаївна закінчила Кіровоградський педагогічний інститут; з 90-х років разом з чоловіком та трьома синами переїхала у Кременчук. Жінка працювала вчителем у ліцеї №4, а з часом стала керівником гуртка художньої творчості у цьому закладі; з 2016 року пішла на заслужений відпочинок.
Перша персональна виставка Ольги Сироти у приміщенні Кременчуцького краєзнавчого музею відбулася 12 років тому, у 2009 році. А нинішню, «Перламутрові скарби глибин», вона присвячує мамі, якої вже немає, але вона була натхненником та першим оцінювачем робіт авторки.
ТЪ поспілкувався з Ольгою Сиротою, аби дізнатися про особливості та секрети її роботи.
- З чого почалося Ваше захоплення?
Як розповіла ТЪ сама авторка, вона робила вироби з різних матеріалів – тіста, дерева, мушлі, але остаточне захоплення — це роботи з кісток риб.
- Які особливості роботи з матеріалом для картин?
За словами майстрині, творчість для неї – це вираження її почуттів, поглядів, бажань, мрій. І це досить клопітка робота, адже якоїсь конкретної техніки немає. У Китаї картини з риб'ячих кісток створюють на папері, а Ольга Сирота використовує для основи оксамит. Інколи клей дуже важко закріпити, адже ворс заважає приклеюванню, тож часто одна робота створюється у кілька сеансів.
Знаючи захоплення жінки, рибу та кістки їй приносять родичі, друзі та знайомі. Для цього майстриня бере як річкову, так і морську рибу, наприклад, оселедець, салаку, хек тощо. Попередньо їх треба обробити:
- Скажу правду, я сама дуже мало споживаю риби. Риба швидше потрапляє до мене від знайомих, родичів, мама мені дуже допомагала з матеріалом, брат... Я замочую кістки у хлорці, використовую «Білизну», для того, щоб обезжирити, щоб запах зник, аби вони колір мали такий, як треба.
У мене велика кількість кісток, яка залишається, я їх збираю за роки. І потрібно якийсь мати запас для того, щоб вибрати потрібні через те, що вони різні по структурі, розміру, по-різному поводять себе при обробці.
Після приклеювання кісток на тканину пані Ольга покриває картину лаком для нігтів. Вона додає, що у перламутрових лаках використовується луска риб, яку перемелюють, тобто це матеріали досить споріднені.
- На створення однієї картини скільки часу іде?
Кожна робота — це ціла історія, у якій присутні асоціації з дитинства, життя (наприклад, квіти з двору майстрині, бузок, який ріс під вікнами школи пані Ольги, птах щастя — фенікс з казок) авторки, також її надихає література.
- А Ви свої картини продаєте?
Коли майстриня починала займатися фіш-артом, тоді він тільки починав розвиватися, а зараз до нього залучається все більше людей.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.