Майстриня та дизайнерка винайшла новаторський крій: відтепер зшити собі одяг зможе кожен

Сімза Уранс, вона ж Антоніна Вірна – майстриня з сусіднього Світловодська, яка намагається через соцмережі показати людям, що створення одягу може бути значно простішим і економнішим, ніж нам здається. Сімза створила новаторський крій плечового та поясного виробів, у якому прослідковується вплив мистецтва орігамі. Завдяки такому винаходу, зшити собі дизайнерську річ може кожен. Більш того, вона буде не лише красивою, але і практичною.

- Як ви вирішили зайнятися дизайном і створенням одягу?

- З 5 років я почала цікавитися шиттям. Можливо, це від моєї прабабусі – Антоніни Дудник-Дараган, яка була першою кравчинею у селі Пісочки Лохвицького району. Прабабуся шила, а я любила за нею спостерігати. З дитинства почала шити одяг лялькам вручну – батьки не дозволяли мені шити на машинці, але я все одно знаходила можливість і шила, доки нікого не було вдома. Дізнавшись, батьки придбали мені ручну машинку з ланцюговим стібком. Перше, що я почала шити у дитинстві – труси лялькам. Подруги побачили і назамовляли білизну й своїм лялькам. Так все і почалося. 

- Тож, коли прийшов час обирати професію, ви не сумнівалися?

- Так, я вступила до Кременчуцького професійного ліцею імені А.С. Макаренка, де отримала професію кравця. А потім – Київський національний університет культури і мистецтв, де отримала дипломи з відзнакою бакалавра та магістра дизайну одягу. Під час навчання я багато брала участі у різноманітних олімпіадах та конкурсах по крою, шиттю та дизайну як регіонального, так і всеукраїнського рівнів – перемагала та займала призові місця на них. З дитинства я моделювала одяг в рамках стандартної конструкції та деконструкції, так як і більшість дизайнерів нині – це класичний крій з вшивними рукавами, в яких лише декоруються чи змінюються стилі, фактури тканин, елементи одягу, але принципово не переосмислюються. А потім, в університеті, зустрівшись з засновниками кафедри дизайну, художниками, професорами, змогла зрозуміти ідею створення нового і пізнала Космічну суть одягу. Можливості моделювання – безмежні. В одязі, насправді, величезний потенціал. І принципи, які зараз застосовують при його створенні – не остаточні, люди можуть створювати свої базові форми, нові, які я з задоволенням хотіла б пізнати!

- Це й стало поштовхом до створення свого, новаторського крою?

- Ідеї створення нового в одязі формувались протягом всього життя і практики. Так я прийшла до цього новаторського крою. У його фундаментальній основі – традиційний український костюм та принципи мистецтва орігамі. Новаторський він тому, що мінімізує кількість швів, при цьому залишається практичним та естетичним. У мене є розробка як плечового, так і поясного виробів.

- Перевага плечового виробу в тому, що все зводиться до пари швів - на рукавах і по центру: ніяких вшивних рукавів, бокових швів. Зшити одяг за базовою формою легко, з трикотажного полотна можна за пару хвилин навіть без машинки, ручним стібком.

Перевага поясного виробу у відсутності середнього і крокового швів. Залишаються лише бокові шви. Основний принцип моделювання відбувається по горизонтальній лінії, і це забезпечує більшу зносостійкість. Якщо говорити простіше – штанини не протираються між ногами, що є поширеною проблемою. Тут вона вирішена.

- Мною створені такі унікальні базові розробки, які можна надалі проєктувати і моделювати в усіх напрямках одягу – ось в чому основний плюс.

- Ви продаєте одяг, шиєте на замовлення?

- Дуже хотілося б, щоб було саме так, але я сама виховую сина і, в основному, веду просвітницьку діяльність. Якщо брати замовлення, то потрібна якась основа, орендувати приміщення... Це робота з людьми, прийом замовлень, підприємництво, податки. Я не знаю, як і за що це все організувати. Спонсорів у мене не було і немає.

- Я хотіла, звичайно, свого часу на голому ентузіазмі це все розвинути, сподівалася, що мені вистачить моїх коштів якось це все реалізувати, але все виявилося складніше. Я хотіла зацікавити фабрики, зустрічалася з керівниками, але зацікавлених не побачила.

- Ніхто не хоче міняти технологічний пошив одягу. Хоча цим я теж володію достатньо – могла б направити, внести корективи. Колективно можна було б внести якісь нюанси, поставити на потік такий новаторський одяг. Він зменшив би цінник за річ. А так – зшивають комірці, виточки, безліч деталей, ті ж полочки, спинки і вшивні рукави. Технологічне виготовлення такого одягу триваліше і затратне. Мій крій мінімізує виробництво, і одяг по ціннику може бути цілком доступним.

- Тож я вирішила подарувати людям можливість користуватися своїми дизайнерськими напрацюваннями, навчати людей, що є в одязі більше, ніж вшивні рукава і звичайні стандартні брюки. Звісно, класику треба знати і поважати. Класичний крій для мене також цікавий. Зараз, наприклад, я працюю над створенням нового комірця чоловічої сорочки, над абсолютно новим баченням комірця і планки, застібки. Почала, наприклад, вести youtube-канал.

- У вас дуже красиве ім’я, але ви вирішили взяти собі ще ефектніший псевдонім. Чому?

- Тому що мало сприймалося моє справжнє ім'я і прізвище, часто навіть несерйозно. Я почала замислюватися над тим, щоб взяти псевдонім – почала приміряти на себе інші імена. Але якось вони мені не сильно властиві були і я відчувала себе з ними незручно. Мій син захоплюється астрономією і я разом з ним. Так я взяла собі за прізвище ім'я планети Уран і додала «с» - вийшло Уранс. А Сімза, в перекладі – радість. От і створила псевдонім, суть якого полягає у Радості пізнання Всесвіту. Саме тут відбулось поєднання мого космічного прагнення до нового. З цим псевдонімом я відчуваю себе одним цілим, тож так і представляюся у всіх соцмережах.

- З появою псевдоніма до мене стали серйозніше ставитися. Правда одразу знайомі, які не сильно мають відношення до творчості, сприйняли цю зміну насторожено, навіть здивувалися. Для рідних і близьких це теж було як потрясіння. Питали, що я таке придумала... Але потім навіть почали поважати, за такі прагнення та ідеї створення нового у дизайні.

Знайти майстриню в соцмережах можна тут:

• Facebook
• Youtube
• Instagram