Терапія фіш-артом: кременчужан вчили «малювати» кістками

24 лютого у конференц-залі Кременчуцького краєзнавчого музею майстриня Ольга Сирота провела майстер-клас для кременчужан зі створення картин з риб’ячих кісток та луски. ТЪ потрапив практично на історичний момент, адже, за словами працівників, це перший майстер-клас в історії музею.

Навчитися «малювати» кістками прийшли як дорослі, так і діти – найменшому учаснику заходу було 6 років. Майстриня запропонувала своїм гостям створити картину з квітами та напередодні приходу весни зобразити підсніжники чи проліски.

 
Спілкуючись з присутніми, Ольга Сирота зазначила, що риба має пряме відношення до мистецтва і культури та розповіла кілька цікавих фактів:

• у давнину люди навчилися обробляти кістки одразу після дерева (наприклад, перша голка виконана з кістки, археологи знаходять намистини з риб’ячих хребців);
• на чумацькі вози камбалу чіпляли як оберіг на кшталт того, як зараз водії чіпляють підвіски-сувеніри у машині;
• в Україні голову та кістки щуки вішали над дверима хати, а хребет – на воротах у двір, вірячи, що це відганятиме злих духів;
• в Англії у XVI ст. продавали кістки у коробочках для ігор (вони були своєрідним прототипом конструктора Lego) – дітям пропонували складати з них різноманітні фігурки.

Жінка розкрила секрети процесу створення своїх витворів. Як вона сама зізналася, найнеприємніша процедура – це підготовка кісток. Найкраще використовувати їх після приготування юшки, бо вони проварені. Якщо ж брати матеріал зі смаженої риби, їх обов’язково слід проварити. Далі необхідно промити кістки, використовуючи миючі засоби для посуду або навіть ополіскувач для зубів – він вибілює кістки. Головне – прибрати запах.

Полотном, на котрому створює свої композиції Ольга Сирота, слугує оксамитова тканина, яку жінка наклеює на оргаліт, ДВП або цупкий картон. А для фіксації кісток використовує звичайний клей ПВА. Якщо кістки надто великі, за допомогою ножиць розрізає їх навпіл. А далі – то вже політ фантазії автора.

 
Майстриня каже, що виготовлення картин з кісток – це чудова терапія, яка допомагає відволіктися – за цим заняттям йде весь негатив дня, і у той же час зосередитися на створенні прекрасного.

ТЪ поспілкувався з гостями майстер-класу та розпитав, як вони про нього дізналися та які отримали враження.

 
Юрій Григорович прийшов на захід з онучкою Лілією:

- Я працював 20 років вчителем і директором Зибківської загальноосвітньої школи Онуфріївського району Кіровоградської області. А в цьому ж районі працювала Ольга Миколаївна вчителькою Успенської школи, ближче до Кременчука. І тому я її знаю з 80-х років по роботі, бачив на конференціях вчительських. І коли я дізнався про виставку її робіт, я прийшов подивитися. Подивився і зателефонував їй, ми поспілкувалися по телефону, згадали, як ми працювали. Вона сказала, що буде майстер-клас, я взяв онучку – і ми прийшли.

 
Алевтина розповіла, що майстер-клас їй сподобався:

- Ми з подругою пішли до музею і випадково побачили виставку. Нам запропонували сходити на майстер-клас. Мені сподобалося робити картину з кісток, але, як на мене, це складно. Воно дуже погано клеїться, плюс, можна сказати, це ювелірна робота, бо треба кожну кісточку до кісточки... А якщо це ще й об'ємна картина, то мені здається, це нереальний труд.

 
Надія Сергіївна (на фото зліва) поділилася, чому вважає, що фіш-арт – це складно:

- Це складно тому, що ми не працювали, по-перше, ніколи з таким матеріалом, і мені складно уявити усе. Я коли дивлюся на ці картини, мені здається, що це зробив геній, а не проста людина! Не можу навіть уявити, що я б так придумала! Оце для мене найскладніше. Працювати з матеріалом призвичаїтися можна, а от сама задумка... Фантазія повинна бути розвинена. А мені здається, що я уже в такому віці... Це треба починати було трошки раніше. Придумати ще я можу, бо я вишивкою займаюся, а от саме бачити в матеріалі оце все – ось що складно. Ми прийшли з подружками на виставку, то не могли звідси піти, тому що подивилися — і ще хочеться дивитися, це насолода!

Ольга Сирота пожартувала, що вже можна з присутніми започаткувати мистецький рух, виготовляти роботи у стилі фіш-арт та проводити спільні виставки, куди приїжджатимуть туристи.