Домашнє насильство – чомусь не тема для зустрічей з родиною, друзями чи колегами. Бути постраждалою чи постраждалим, парадокс, але – соромно, хоча соромитися має той, хто це вчиняє. Якщо не з найближчими, то з ким обговорювати тему насильства в сім’ї?
Згідно з даними Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, щороку від фізичного та сексуального насильства потерпає близько 1,1 млн жінок. Це трохи більше, ніж населення одного з найбільших міст України – Дніпра.
Жінка заради сім'ї повинна терпіти насильство з боку партнера, вважає кожен четвертий українець/нка. Про це свідчать результати соцопитування щодо суспільної толерантності до насильства. Тобто, іншими словами, жінку б'ють, принижують, психологічно знущаються, а вона це терпить. Адже часто саме на жінку суспільство покладає тягар збереження родини.
Ситуація стала доволі напруженою і через пандемію. Зросла кількість звернень на гарячі лінії та до органів Нацполіції.
Нині в Україні підвищили кримінальну відповідальність за домашнє насильство. Із 2017 року потерпілі мають право скористатися обмежувальним приписом (встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи). Також щороку збільшується кількість служб, притулків і проєктів, що займаються допомогою постраждалим.
Постраждалим необхідна підтримка та власне розуміння того, що вони не одні, що їм є куди звернутися по допомогу. Але водночас необхідно проводити тривалі інформаційні кампанії та вести таку державну політику, яка має на меті саме запобігання та попередження домашнього насильства.
Психологиня Тетяна Франчук радить жінкам, які вагаються, скористатися технікою, яка допоможе прийняття рішення щодо змін у своїй ситуації.
Якщо жінка не може отримати консультацію спеціаліста, звернутися по допомогу або існують сумніви щодо можливості змінити ситуацію – пропонуємо усамітнитися, взяти аркуш паперу, олівець та попрацювати. Суть цієї техніки полягає в тому, що потрібно розглянути ситуацію з усіх боків і
Із останнім запитанням будьте уважні, тому що мозок захоче проігнорувати подвійне заперечення. І відповіді можуть бути схожі на відповіді першого запитання. Не допускайте цього.
Потрібно пам'ятати, що в домашньому насильстві завжди винен кривдник. Ніхто ні за яких обставин не має право у будь-який спосіб знущатися над людиною. Постраждала чи постраждалий не мають виправдовуватися, коли їх скривдили: їхньої відповідальності та вини в цьому немає. Із ситуації з домашнім насильством є вихід, і ним обов'язково треба скористатися, а не продовжувати жити в небезпечному для себе середовищі.
Якщо ви або хтось із ваших знайомих зазнали домашнього насильства, зверніться на Національну гарячу лінію із подолання та запобігання домашньому та гендерно зумовленому насильству – 116 123 (безкоштовно, анонімно, конфіденційно) та заходьте на сайт rozirvykolo.org у вкладку «Допомога».
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.