«Паспорт вакцинації» - механізм стримування хвороби або крок до дискримінації

29 березня під час селекторної наради, Володимир Зеленський наполіг на створенні в Україні «паспортів вакцинації» проти COVID-19 та охопленні щепленням 70% дорослого населення, передає пресслужба президента.

Дійсно, багато країн вже розробляють подібні паспорти – а дехто навіть встиг впровадити їх. Так, Нью-Йорк 27 березня почав використовувати такі паспорти першим з міст у Сполучених Штатах, а у Європі паспорти вже запустили у Данії та Ізраїлі.

28 березня у ЄС представили свій варіант «паспорту вакцинації», який почне діяти з середини червня. За словами єврокомісара Т’єрі Бретона, відповідального за вакцини, документ міститиме дату народження, номер паспорта, тип вакцини (якщо людина робила щеплення) та інформацію про те, чи хворіла людина на коронавірус (наявність антитіл).

Щодо України, то міністр цифрової трансформації Михайло Федоров запевнив, що країна готова впровадити «паспорти вакцинації» у будь-який момент в разі необхідності.

Але не всі підтримують ідею введення подібних документів, вважаючи, що вони здатні позбавити людей певних прав і є дискримінаційними. Так, існує думка що в недалекому майбутньому тих, хто не зміг або не захотів вакцинуватися від COVID-19 з певних причин, просто позбавлять можливості подорожувати світом.

Багато питань викликає й захист персональних даних, що будуть містити «паспорти вакцинації»: експерти пропонують тримати підтвердження про вакцинацію у спеціальному додатку на смартфоні, тож масив персональних даних зберігатиметься на серверах, звідки його може бути поцуплено.

В світі вже існує прецедент подібного «паспорта» - міжнародний сертифікат вакцинації, або «жовта картка». Такі картки мандрівники отримують, коли роблять щеплення від краснухи, дифтерії, холери, жовтої лихоманки або малярії. В деякі країни можливо в’їхати тільки при наявності щеплень від зазначених хвороб, цей факт ні в кого не викликає питань – і це є чудовим зразком для популяризації «паспорту вакцинації».