Священний місяць Рамадан – як святкуватимуть його кременчужани

Кременчук – мультинаціональне місто, в якому живуть люди, що сповідують різні релігії. Мусульманська спільнота Кременчука досить чисельна, вона налічує близько тисячі людей, і приблизно 13 квітня (початок визначають по спостереженню за місяцем) усі вони святкуватимуть початок Рамадану – священного місяця, під час якого мусульмани світу дотримуються посту.

«ТелеграфЪ» вирішив поспілкуватися з представниками спільноти: активістками жіночої організації мусульманок Кременчука Аліме Солієвою та Юлією Стадніченко, головою мусульманської громади «Іслам» Олегом Лазуніним та Імамом мусульманської громади Кременчука шейхом Тагіром Таіровим, аби дізнатися більше про пост і життя громади.

- Розкажіть нам, будь ласка, про Рамадан: як саме відбувається пост, чи важко його дотримуватись?

Шейх Тагір:

- Рамадан – це дев’ятий місяць за місячним календарем, на честь якого називається й пост, який ми тримаємо протягом 30 днів. Насамперед, Пост - це поклоніння Творцю, проявляючи терпіння виконуючи Його повеління. Це відмова від усього, що порушує Пост, будь-якої їжі та напоїв, а також ще деяких дій, (наприклад: куріння, сексуальні відношення та інше) протягом дня (від сходу сонця і до повного його заходу). Заборона знімається тільки тоді, коли людина остаточно впевнилась у тому, що сонце зникло за горизонтом. Під час посту, мусульмани очищаються не тільки фізично а й духовно, намагаються робити ще більше хороших справ.

Дотримуватися поста зовсім не важко. Енергії, яку отримує організм під час іфтару (вечірньої трапези) та сахуру (трапези, що відбувається до сходу сонця), цілком вистачає. Ба більше, дотримання такого посту навіть корисне: відбувається очищення організму від шлаків, і після Рамадану людина почувається краще, ніж до нього.

Звісно, при наявності хронічних захворювань (на кшталт сахарного діабету або виразки), якщо це шкодить здоров’ю, дотримуватися поста не можна.

Юлія:

- Щодо того, чи важко дотримуватись посту, то моя донечка минулого року тримала Рамадан на рівні з дорослими, а їй тоді було усього 4 з половиною роки. Звісно, це було її власне бажання – діти схильні брати приклад з дорослих, і вона захотіла спробувати.

- Як відбувається вечірня трапеза, чи є певні страви, присутність яких на столі обов’язкова?

Шейх Тагір:

- Бажано почати з фініків, але якщо їх немає, варто просто випити чистої води. А що стосується їжі, яку вживають після цього, то немає певного канону. Кожен їсть те, до чого звик: хтось полюбляє борщ, хтось плов, а комусь до вподоби салати. Це дуже індивідуально, залежить від того, яким стравам надає перевагу сім’я. Гадаю, детальніше розкажуть наші жінки, адже в Україні традиційно саме вони готують їжу для всієї сім’ї – хоча серед мусульман є багато чоловіків, котрі люблять і вміють смачно готувати.

Аліме:

- Кожен готує звичайну їжу - звісно, ту, яку дозволено. Ми не готуємо страв зі свинини, не вживаємо заборонені напої. Є два прийоми їжі: іфтар та сахур. В цьому є певна мудрість, адже вечірня трапеза поповнює запаси енергії, витрачені організмом протягом дня, а вранішня дає наснаги протриматись увесь наступний день. За калорійністю сахур має бути більш поживним, під час нього ми вживаємо їжу, багату на жири та білки. Щодо конкретних страв, то не так давно я проводила опитування про те, хто що планує готувати. Готують свої улюблені страви: плов, вареники, пельмені, салати, запіканки.

Стосовно моєї родини, то в нас буде дещо особливий раціон, бо ми дотримуємось принципів ПП: не вживаємо цукор, продукти, що містять глютен, молоко. В нас обов’язково будуть бульйони з кісток, це дуже корисно для організму. Для мене важливо, щоб моя родина під час посту харчувалася якісною їжею. Будуть білкові страви: курятина, баранина, телятина, риба.

Шейх Тагір:

- Буває так, що ти взагалі нічого не готуєш в Рамадан – у нас є традиція запрошувати один одного в гості протягом цього місяця. Мусульмани взагалі дуже щедрі, але в Рамадан наша щедрість зростає ще більше, адже цей місяць надихає на добрі справи. Ми знаємо, що добро, зроблене іншим, обов’язково повернеться до нас на тому світі.

Олег:

Існує традиція готувати на іфтар для всієї громади. Буває так, що громада певної національності запрошує усіх бажаючих до мечеті на іфтар, а наступного дня – громада іншої національності. Це – чудова нагода скуштувати національну кухню різних народів.

Шейх Тагір:

- Є в нас і бідні люди, тож під час таких колективних трапез вони можуть скуштувати страви, які не дозволяють собі в буденному житті. І це – благо не тільки для них, а й для тих, хто пригощає.

- Як давно у Кременчуці з’явилася мечеть? Чи проводяться тут якісь курси або громадські заходи?

Шейх Тагір:

- Мечеть ми почали будувати у 2017 році. Зараз це не тільки власне мечеть, але й щось більше: вона стала своєрідним культурним комплексом. Тут проводиться навчання як для малечі, так і для дорослих, плануємо організувати дитячий садочок, маємо гарну дитячу площадку.

При мечеті є курси арабської мови, а дівчата організовують майстер класи  з зав’язування хіджабу, які можуть відвідати усі бажаючі.

Плануємо розширятися, не зупинятись на досягнутому: головне наше бажання – приносити якомога більше користі, добра і радості іншим. Адже іслам – це перш за все релігія добра, а ми – частина суспільства, завжди відкрита для кожного.