Спільне святкування Пасхи православними і католиками стане можливим вже за 4 роки

Православні і католики планують встановити спільну дату святкування Великодня до 2025 року – напередодні 1700-річчя І Вселенського собору.

На думку кардинала Курта Коха, глави Папської ради з християнського єдинства, встановити спільну дату буде нелегко, але календарна реформа назріла вже давно. Папа Франциск схвалює таку ідею, як і постійний представник Фанору у Всесвітній раді церков, архієпископ Іов (Геча).

Церковні лідери планують приурочити реформу до 1700-річного ювілею І Вселенського собору, адже тут є певний символізм: саме на цьому соборі була уніфікована дата Пасхи. Суперечка стосовно дати свята стала причиною першого розколу церкви, і І Вселенський собор поставив крапку в цьому питанні.

Встановили, що святкувати Пасху потрібно в день, який відповідає трьом умовам:

• це має бути перша неділя після першого дня іудейського Песаха;
• християнську Пасху треба святкувати після весняного рівнодення;
• Пасха не може співпадати з іудейським Песахом.

В наші дні православні християни використовують юліанський календар для визначення дати святкування, а католики – новий григоріанський. Обидва варіанти мають певні недоліки.

Мінус визначення дати святкування Пасхи за юліанським календарем

Саме з причини використання юліанського календарю для визначення дати православної Пасхи беруть не астрономічну дату рівнодення, а календарну. Але така дата не відповідає астрономічним реаліям, а отже ставить під сумнів і відповідність другій умові святкування Пасхи.

Приклад:

Мінус визначення дати святкування Пасхи за григоріанською пасхалією

Тут треба звернути увагу на основний принцип церковного права: Пасха обов’язково має святкуватися після іудейського Песаха. Логіка проста: в останні дні свого життя Ісус Христос здійснював таємну вечерю зі своїми учнями, і саме в той день іудеї святкували Песах. Вже після цього Ісуса стратили, а на третій день він воскрес.

Песах має конкретну дату, 14 нісана, але щороку святкується в інший день. Це пов’язане з тим, що іудеї живуть за місячним, а не за сонячним календарем. Крім того, місячний рік на 10 днів коротший за сонячний – тож кожні три роки в календар додають тринадцятий місяць. Але ж весняне рівнодення та повний місяць не залежать від місячного календаря.

Таким чином, виникає ситуація коли повний місяць після рівнодення вже настав і можна святкувати Пасху – але 14 нісана ще не наступило. Саме в цьому й полягає недолік святкування за григоріанським календарем, бо іноді воно суперечить логіці євангельських подій.

Приклад:

Що ж робити в такій ситуації, як правильно встановити єдину дату? Непоганим варіантом може стати перехід православної церкви на григоріанську пасхалію – але з умовою святкування лише після Песаха. Таким чином іноді оновлена дата Пасхи буде співпадати з «католицькою», а іноді – з «православною». Але це тільки один з можливих варіантів.

Така реформа, по-перше, може стати гарною нагодою вшанування пам’ять І Вселенського собору; по-друге, спільна дата може бути зручним рішенням для мільйонів трудових мігрантів, які зможуть святкувати Пасху разом з громадянами більшості країн Європи; по-третє, така реформа об’єднає християнську церкву.

За матеріалом Релігійно-інформаційної служби України