Рятувальники б’ють на сполох: чи варто підпалювати листя
Проблема набагато масштабніша, ніж здається на перший погляд
В країні щодня палають тисячі пожеж. Так, 26 березня супутники зафіксували на території України 5600 загорянь.
Мотиви у паліїв різні: хтось вірить, що такі дії покращать стан ґрунту, хтось намагається знищити шкідників, інші просто позбуваються зайвого листя. На всі застереження екологів та пожежників відповідь здебільшого одна: «Пращури палили, і ми палитимемо!»
«ТелеграфЪ» поспілкувався з представниками ДСНС - головним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Кременчуцького МРУ ГУ ДСНС України в Полтавській області Іриною Зуб та провідним інспектором ВЗНС Кременчуцького МРУ ГУ ДСНС України в Полтавській області Владиславом Мошурою, аби дізнатись ситуацію з підпалами у Кременчуці.
«ТелеграфЪ»:
Скільки випадків спалення сухостою зафіксовано в Кременчуці та районі минулого року та в першому кварталі 2021?
Владислав:
Минулого року зафіксували 61 пожежу в екосистемах Кременчука та 144 у Кременчуцькому районі. За перший квартал 2020 ми зафіксували 53 пожежі сухостою, а за той же період 2021 – усього 16. Але навряд чи люди стали більш свідомими: зима цього року видалася сніжною, потепліло пізно, і тому тривалий час люди не прибирали території та не випалювали сміття.
Порада:
Спеціалісти не рекомендують прибирати все минулорічне листя з подвір’я. Набагато краще залишити трохи, адже це – природній удобрювач ґрунту. А ще краще облаштувати спеціальну компостну яму.
Відведіть на своєму обійсті куток, куди зможете зносити листя, пересипаючи його періодично землею. Можна викопати яму чи обгородити місце для компостування. Якщо там буде тільки листя, то купа дуже скоро, особливо після дощів, зменшиться в рази. Максимум через рік із листя утвориться пухкий компост — чудове добриво для ваших рослин. Прискорить його перетворення на пухку землю і біопрепарат, який продається у магазинах.
«ТелеграфЪ»:
Якими мотивами здебільшого керуються люди, котрі спалюють траву?
Ірина:
Спілкуючись з людьми під час рейдів, роз’яснюючи небезпеку спалення сміття та сухостою, я найчастіше чую одну й ту ж відповідь: «А куди його подіти?». Люди кажуть, що в них немає звичаю складати торішнє листя на компост, тому що «завжди» воно спалювалось, так їх навчили попередні покоління. Випалюють сухостій на пасовищах, вірячи що так швидше з’явиться свіжа трава для худоби. Палять сухостій і аграрії, аби банально зменшити об’єм робіт.
«ТелеграфЪ»:
Багато хто вважає, що зола, яка утворюється під час спалення листя та сухостою, збагачує ґрунт. Чи є в цьому хоча б крихта правди?
Ірина:
На це питання краще б відповіли екологи. Проте, ми знаємо, що ліс після низової пожежі, коли горить лісова підстілка, відновлюється роками. Гинуть сітки грибів, комахи. Руйнується невидима оку людини частина екосистеми. Якою ж має бути сила збагачення ґрунту, щоб це вартувало таких жертв? Особисто я вважаю, що спалювання недопустиме.
Думка екологів:
"На одну тонну спаленого листя утворюється 30 кілограмів дуже шкідливих хімічних речовин, які забруднюють атмосферу, повітря. Також вони нікуди не діваються, якщо немає відповідних погодних умов, тобто вони не йдуть у верхні шари атмосфери, а опадають на ґрунт і забруднюють землю і воду", – Світлана Берзіна, еколог на Hromadske.
«ТелеграфЪ»:
Чи змінилась кількість випадків підпалів після збільшення штрафів у квітні 2020 року?
Ірина:
У 2019 ми зареєстрували 177 пожеж, у 2020 – 205. Ми не знаємо, яку кількість пожеж спричинив саме умисний підпал, невідомо, проте статистика пожеж в екосистемах, на жаль, говорить про зростання.
Довідка:
13 квітня 2020 року Верховна Рада ухвалила закон №2339, у якому посилила відповідальність за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу.
- за самовільне випалювання рослинності або її залишків:
- для населення — до 3060–5100 грн,
- для посадовців — до 15300–20400 грн;
- за підпал трави природно-заповідного фонду:
- для громадян — до 6120–12240 грн,
- для чиновників — до 21420–30600 грн;
- за забруднення атмосферного повітря:
- до 30600–61200 грн, або обмеження волі до 3 років;
- за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу:
- до 91800–153000 грн, або обмеження волі на строк від 2 до 5 років;
- за порушення пожежної безпеки в лісах:
- для населення — до 1530–4590 грн,
- для посадовців — до 4590–15300 грн;
- за забруднення повітря шкідливими випарами — до 30600–61200 грн;
- за пошкодження рослинного покриву — до 91080–153000 грн.
«ТелеграфЪ»:
Чи проводите просвітницьку роботу серед населення і наскільки вона ефективна на вашу думку?
Ірина:
Інспектори МРУ ГУ ДСНС спільно з патрульною поліцією постійно проводять таку роботу. Ми роз’яснюємо людям правила пожежної безпеки, нагадуємо про відповідальність. Робота ефективна та дуже об’ємна, адже застереження потрібно розказати кожній людині. Пам’ятаю випадок, коли ми спілкувалися з відпочиваючими на природі, і на наших очах сильний порив вітру поширив вогонь з багаття на сухостій. Звісно, ми відразу загасили неконтрольований вогонь, і люди, які розвели це багаття, наочно побачили як порушення правил безпеки ледь не призвело до пожежі. Найчастіше під час бесід громадяни запевняють, що дотримуються правил і дякують за нашу просвітницьку роботу.
Коментарі: 3
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
- 22:00Готуємо з газетою «Для дому і сім'ї» — мідії у вершково-часниковому соусі
- 21:24Поліція Полтавщини розшукує двох хлопців, які зникли з будинку сімейного типу
- 21:01«Кременчуцький Телеграф» запрошує на роботу журналіста/ку
- 20:02Сучасна зарубіжна проза: книжкова блогерка радить новинки від українських видавництв
- 19:29Учнів художньої школи Горішніх Плавнів посвятили в «юні митці»
- 19:01Де у Кременчуці в суботу планово вимикатимуть світло: перелік адрес
- 18:36У Кременчуці розшукали безвісно зниклу 84-річну Віру Уланову (доповнено)
- 18:03Уряд схвалив реформу МСЕК — її заміняють новою системою встановлення та підтвердження статусу інвалідності
- 17:31Риболовля на мільйон: кременчуцькі браконьєри наловили риби у природоохоронній акваторії
- 17:04Від початку року п'яні водії спричинили 41 аварію на дорогах області
- Російська армія атакує Україну новим типом дронів: замість вибухівки вони несуть спеціальну лінзу (121 704)
- Депутат Євген Дикань знепритомнів під час затримання: ЗМІ пишуть, що слідчі дії пов’язані з закупівлею дронів (41 324)
- У Полтавському ОТЦК пояснили відмінність рекрутингу від мобілізації та наголосили, що кожен має бути готовим до призову (36 342)
- За зберігання дров без документів громадян можуть штрафувати: Верховна Рада ухвалила законопроєкт (20 383)
- Автобус з футболістами полтавської команди відправили до ТЦК для вручення повісток – ЗМІ (18 332)
- У Кременчуці було чутно звук вибуху: військові попереджали про рух безпілотників (15 617)
- «Сховайте протез, не лякайте людей», — поранений ветеран війни розповів про ставлення суспільства (12 665)
- У Кременчуці знайшли зниклу 13-річну Карину Шолудько (12 629)
- Кременчужанин Назар Петровський потребує допомоги, щоб уникнути інвалідизації (12 277)
- Без дозволу командира залишив військову частину: на Полтавщині на 5 років за ґратами засудили військового (12 017)
- НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:
