«Кожен випадок ГРВІ ми обстежуємо як підозру на ковід», – кременчуцький педіатр Надія Боровик

Напередодні закінчення весняних канікул «Кременчуцький ТелеграфЪ» поговорив з Надією Боровик, заступницею директора з охорони дитинства та материнства Центру ПМСД №3. Ми запитали в неї, чи знизилася дитяча захворюваність у місті за канікулярний період, чи, на її думку, варто залишити школярів на дистанційному навчанні та як батькам уберегти своїх дітей від вірусних хвороб та COVID-19.

- Як часто зараз діти хворіють на ГРВІ, пневмонію? Чи почастішали випадки?

Якщо порівняти цей квітень з квітнем минулого року, то, звичайно, захворюваність більша. Тому що у минулому році ми працювали в карантині, і захворюваності фіксувалося значно менше. Якщо ми порівнюємо, наприклад, цей тиждень, який вже добігає кінця, із минулим, то ми такої тенденції не бачимо. Ми знаємо – це вже зрозуміло з епідпроцесів, – що будь-яке роз'єднання дитячих колективів завжди призводить до зниження захворюваності. Сьогодні у місті ще тривають канікули, тому, якщо ми порівнюємо захворюваність із будь-яким навчальним тижнем, наприклад, із тим, який був безпосередньо перед канікулами, то захворюваність менша.

- Чи були випадки коронавірусу останнім часом зареєстровані у дітей?

Так, були. Із останнього: позавчора (розмова відбулася 8 квітня, - ред.) зареєстрували по нашому закладу у дитинки, якій майже два роки.

- Загалом діти рідше, ніж дорослі, хворіють на коронавірусну інфекцію?

Не можна сказати, що вони рідше хворіють. Таких клінічних досліджень іще мало, вірус на сьогодні до кінця не вивчений. Просто ми можемо спиратися на аналізи річної пандемії. Діти хворіють легше — це однозначно, і дуже часто безсимптомно.

- Чи бувають у дітей ускладнення після цієї хвороби?

Пневмонія буває – це вже ускладнення. Постковідних синдромів та ускладнень, які фіксують у дорослих, ми на сьогодні не бачимо. Але я наголошую, що у дітей протягом першого тривалого карантину (у минулому році – ред.) випадки коронавірусної інфекції реєструвалися буквально поодинокі. Тому ми не можемо говорити про якісь ускладнення. І беремо до уваги той факт, що у дітей з безсимптомним або легким перебігом ця хвороба взагалі могла бути не встановлена.

- Які дії медиків, коли дитина приходить з ознаками коронавірусу?

Дитячі амбулаторії забезпечені в достатній кількості швидкотестами, які визначають антиген вірусу SARS-CoV-2, який викликає хворобу COVID-19. Така зараз норма, яка регламентована наказом МОЗ, що кожен випадок ГРВІ ми обстежуємо як підозру на ковід. Тестують всіх, у кого є відповідні симптоми.

- Потім, якщо діагноз підтверджується, дітей лікують на стаціонарі чи вдома?

Якщо легкий перебіг по типу простого ГРВІ – лихоманка, нежить чи ненав'язливий кашель, і дитина старше року, ми можемо залишити на амбулаторному лікуванні. Якщо в дитини вже є пневмонія, чи вона першого року життя – це показання до госпіталізації.

- Зараз щеплять медиків, людей старших за 80 років. Як ви вважаєте, чи потрібно дітей щепити від коронавірусу? Якщо так, то з якого віку?

На сьогодні не всі виробники вакцин готові проводити клінічні дослідження стосовно дітей. Вважається, що для дітей вакцина не є такою актуальною, бо вони переносять (хворобу – ред.) легко. У всьому світі на глобальному рівні прийнята така позиція (у нас в Україні це регламентує дорожня карта) стосовно етапності вакцинації, хто в першу чергу має бути захищеним. Але науковці враховують той факт, що діти можуть бути джерелом інфекції, і виробники вакцин збираються проводити клінічні дослідження для дітей, старших 5 років. Сьогодні даних ще немає, і всі вакцини застосовуються для людей з 18 років.

- Чи потрібно дітям у громадських місцях носити маски?

Відповідно цього є міжнародні рекоментації. Діти до 12 років маску в громадських місцях можуть не носити. Але, знову ж таки, це вік загальний – до 12 років. Якщо ми говоримо в плані профілактики, то треба максимум прикласти зусиль. Дитині 6-7 років уже можна пояснити, як правильно маска має бути на обличчі і для чого вона взагалі.

Дитині раннього віку маска однозначно не рекомендується. Моя позиція як медика і як мами: треба так планувати час, щоб дитина маленького віку просто не перебувала там, де скупчення людей.

Якщо дитина їде в транспорті, бо іншого не може бути, то тут уже вибору немає: ранній вік не вдягає, а старший вік (з 6-7 років) вже може. А якщо це одна чи дві зупинки, то я би радила краще пройтися пішки для того, щоб уникнути перебування у громадському місці. Тому що дитина може стати джерелом, а вдома можуть знаходитися похилого віку дідусі-бабусі, для яких ця хвороба може бути вкрай небезпечна.

У нас учні молодшої школи у період навчання можуть ходити без маски – це дозволено наказом МОЗ. Тому що дитина може її неправильно вдіти, вона буде терти їй обличчя, і таким чином наявність маски призведе до ще більшого контакту рук з обличчям, де є вхідні ворота (для інфекції – ред.): ніс, слизова, очі.

- На вашу думку, є підстави, щоб подовжувати карантин у школах? Краще, щоб діти навчалися дистанційно чи вийшли на очне навчання?

Якщо є червона зона, і її правилами передбачено, що старша школа переводиться на дистанційне навчання, то ми маємо всі цього дотримуватися, незважаючи на те, що це комусь не подобається. Звичайно, нам хочеться всім доковідного життя! Але ви бачите, що світ змінився, і ми мусимо прилаштовуватися під обставини, якщо хочемо в ньому жити.

Простіше всім – і мені як мамі теж – щоб моя дитина пішла на 8.30 і я її забрала о 16.00. Але якщо під загрозою великі педагогічні колективи, якщо це призводить до транспортних навантажень, то для того, щоб припинити ланцюг коронавірусної інфекції, треба вже діяти відповідно до тих документів, які регламентують ці обставини. Якщо це червона зона, то старша школа повинна вчитися дистанційно.

- Що порадите у весняний період для профілактики захворювань? Можливо, прийом вітамінів, прогулянки? Які рекомендації для батьків, щоб своїх дітей убезпечити від хвороби?

Панацеї у цьому питання немає, це цілий комплекс заходів:

• правильне харчування;
• режим дня;
• достатнє перебування на свіжому повітрі;
• нормальний сон не менше 7-8 годин (аби була провітрена спальня, вимкнені всі гаджети, не було сторонніх звуків).

Зараз клінічні дослідження свідчать, що вітаміни не є лікарською формою. Даних, які б свідчили про те, що вони призводять до покращення стану у людей, у яких не виявлений дефіцит якихось вітамінів, немає. Тому і сенсу в них великого немає.