Звільнення від армії з будь-якої причини, крім виключення з військового обліку за віком або станом здоров’я, не дає права ухилятися від явки до військкомату за викликом повісткою
Офіцери яких військово-облікових спеціальностей (ВОС) підлягають призову в армію? Скільки офіцерів запасу призовуть, на який термін і з яких областей? Як проводиться медкомісія офіцера запасу? Чи можуть військовослужбовців відправити в зону АТО (ООС)? Чи є підстави для відстрочки від призову офіцера запасу після військової кафедри? Як отримати звільнення від служби? Чим загрожує ухилення від призову і яка відповідальність настає? Ці питання цікавлять багатьох українців — розглянемо їх докладніше разом з військовим адвокатом. Про це повідомляє пресслужба Кременчуцького ОМТЦК та СП.
30 травня 2017 року Міністр оборони вперше підписав Наказ про призов офіцерів запасу в Україні. Цей вид призову на строкову військову службу поширюється на кожного офіцера запасу, який отримав офіцерське звання після закінчення військової кафедри ВНЗ і не має підстав для звільнення (відстрочки) від призову.
Порядок призову і проходження військової служби особами офіцерського складу встановлено наказом Міністерства оборони «Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України». Так, за рішенням Міноборони можуть бути призвані українці у віці до 43 років, які закінчили військові кафедри (пройшли курс військової підготовки офіцерів запасу і склали присягу), мають вищу освіту не нижче ступеня бакалавра, яким присвоєно первинне військове звання молодшого лейтенанта. Призиваються як військовозобов’язані чоловіки, так і жінки (в основному, медперсонал і лікарі).
Відправка офіцерів на Донбас у зону проведення операції ООС проводиться тільки за наявності письмової згоди і за умови проходження додаткової підготовки в навчальному центрі. Курси перепідготовки офіцерського складу є обов’язковими і проходять за сприяння представників вищих військових навчальних закладів. Термін навчання становить 3 місяці.
Відповідно до українського законодавства термін служби офіцерського складу становить до 18 місяців. При цьому початком військової служби за призовом є день відправки у військову частину з районного або міського військового комісаріату (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Закінченням військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Після отримання повістки про призов на військову службу офіцери запасу зобов’язані прибути в пункт збору в термін, зазначений у повістці. За неявку до військового комісаріату (ТЦК та СП) без поважних причин військовозобов’язаний/призовник несе відповідальність за ст.210 КУпАП або ст.335 КК (залежить від підпису, мети виклику та інших обставин). Наявність поважних причин для неявки до військкомату має бути документально підтверджено, наприклад, лікарняним листом або випискою з лікарні про лікування в умовах стаціонару.
Призов на військову службу офіцерів запасу, в тому числі осіб, які закінчили військову кафедру, здійснюється після обов’язкового медичного огляду, порядок проведення якого регламентований Положенням про військово-лікарську експертизу в ЗСУ. За результатами медкомісії призову підлягають громадяни України, придатні до військової служби за станом здоров’я (обмежена придатність означає звільнення від армії).
Згідно Наказу Міністерства оборони України № 170 від 10.04.2009 року, під час проходження військової служби призовники з числа офіцерів запасу виконують обов’язки і користуються правами, пільгами і видами забезпечення, передбаченими для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом.
Відповідно до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку проходження військової служби», за працівниками — офіцерами запасу, призваними на військову службу, зберігається місце роботи, посада та середній заробіток на підприємстві (незалежно від форми власності) та у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
За рішенням атестаційної комісії обласного військкомату відстрочка від призову на військову службу осіб офіцерського складу надається на підставах, які визначені статтею 17 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», а саме: за сімейними обставинами, за станом здоров’я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.
Відстрочка від призову за сімейними обставинами надається призовникам, які мають:
Крім того, відстрочка від призову на службу за сімейними обставинами може надаватися призовнику, який є особою з числа дітей-сиріт або дитиною, яка була позбавлена батьківського піклування до досягнення віку 18 (23) років.
Офіцерам запасу надається відстрочка від призову в армію на весь термін навчання:
Право на відстрочку для здобуття освіти також мають призовники та військовозобов’язані, які в рамках міжнародних договорів України вчаться за кордоном в навчальних закладах інших держав.
Крім того, внаслідок останніх змін в переліку законних підстав для надання відстрочки від призову на строкову військову службу, зі ст. 17 ЗУ «Про ВОіВС» було виключено правову норму, згідно якої військовозобов’язаний і призовник може отримати відстрочку для здобуття освіти лише один раз за період навчання, і громадяни призовного віку (до 27 і 43 років), відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, недисциплінованість або порушення умов контракту, втрачають право на відстрочку від призову на строкову службу в армію, незалежно від повторного зарахування або поновлення у ВНЗ.
Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв’язку з отриманням академвідпустки за станом здоров’я чи сімейними обставинами, або для догляду за близькими родичами, право на надану відстрочку від служби не втрачають. При переведенні з одного ВНЗ з денною формою навчання в інший, право на отримання відстрочки від призову зберігається.
Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надається таким громадянам призовного віку:
Крім того, відстрочку від призову на військову службу в армію також можуть отримати призовники і військовозобов’язані, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального злочину (в тому числі, по статті 335 КК — за ухилення від військового обов’язку) або стосовно яких кримінальна справа вже розглядається судом.
Офіцери запасу, яким надана відстрочка, зобов’язані щорічно у строк до 1 жовтня подавати у військкомат документи, які підтверджують їх право на відстрочку. Офіцери запасу, які втратили підстави для отримання відстрочки, можуть бути призвані до лав ЗСУ під час наступного призовного періоду.
Призову не підлягають офіцери запасу, які проходили строкову службу. Крім того, від призову на військову службу в мирний час звільняються громадяни України:
Дострокове звільнення офіцерів з військової служби за призовом здійснюється:
• у зв’язку з набранням сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання
• за станом здоров’я — на підставі висновків військово-лікарської комісії про непридатність чи обмежену придатність до служби
• в зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку
• за сімейними обставинами або з інших поважних причин
Постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 12 червня 2013 року встановлено перелік сімейних обставин та інших поважних причин, які можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби:
• довгострокове відрядження за кордон дружини або чоловіка військовослужбовця
• наявність у військовослужбовця чи особи рядового або командного складу мінімум трьох дітей
• укладення шлюбу з громадянами України, іноземцями або особами без громадянства, які постійно проживають за межами України
• необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується медичним висновком
• виховання військовослужбовцем чи особою рядового (командного) складу, який не перебуває в шлюбі, дитини або декількох дітей, які проживають разом з ним, але без другого з батьків
• неможливість несення служби в межах одного населеного пункту (гарнізону) в разі переведення дружини або чоловіка на нове місце служби в інший населений пункт (гарнізон)
• хвороба військовослужбовця або члена його сім’ї, якщо така хвороба згідно з висновком лікарсько-експертної комісії перешкоджає проходженню служби в даній місцевості (за умови відсутності можливості переведення в іншу місцевість)
• утримання військовослужбовцем, особою рядового чи командного складу, який не перебуває у шлюбі, повнолітньої дитини у віці до 23 років, якщо вона є інвалідом I або II групи, або продовжує навчання (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів) і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги
Одержати відстрочку можна і за станом здоров’я. Підставою для цього є визнання офіцера запасу під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби. Тривалість відстрочки становить від 6 місяців до 1 року. Проведення медичного огляду у військкоматі завжди має відбуватися в суворій відповідності до положень Наказу МОУ № 402. Список визначених законом захворювань військовозобов’язаного, які звільняють громадянина України від армії, зазначено в Додатку № 1 до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (перелік хвороб).
Медкомісія офіцера запасу проводиться за графою III «Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби» (див. вище). Медичний огляд офіцерського складу після закінчення навчання на військовій кафедрі здійснюється за графами 1-8 ТДВ «В» Додатку № 3 до Наказу Міноборони 402.
Висновок медкомісії військкомату по офіцеру запасу може мати одне з наступних формулювань:
Порядок проходження медичної комісії офіцером запасу регламентований розділом 23 «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».
Проходження медкомісії військовозобов’язаним призовником є обов’язковою умовою як для призову до ВСУ, так і для надання відстрочки. Відмова від проходження медогляду за направленням воєнкома і неявка в РВК розцінюється як ухилення від військового обов’язку. Відповідальність за такі дії передбачена ст. 335 Кримінального кодексу і ст. 210 КУпАП. Розмежування адміністративної і кримінальної відповідальності призовників (військовозобов’язаних) за ухилення від служби в армії проводиться з урахуванням аналізу суб’єктивної і об’єктивної сторони правопорушення.
Імовірність притягнення військовозобов’язаного до кримінальної відповідальності багаторазово зростає, якщо медогляд не був завершений з його вини. Наприклад, ухиленням вважається неявка призовника до військкомату після направлення за довідками в психдиспансер і наркодиспансер. Такі ж наслідки чекають і в разі неявки після додаткового обстеження за направленням військкомату. Слід враховувати, що наявність підстав для відстрочки не звільняє громадян від необхідності проходити медичну комісію.
Таким чином, звільнення від армії з будь-якої причини, крім виключення з військового обліку за віком або станом здоров’я, не дає права ухилятися від явки до військкомату за викликом повісткою. Крім того, незалежно від наявності відстрочки (звільнення) від військової служби всі громадяни, які перебувають на військовому обліку, повинні виконувати вимоги п. 10 ст. 38 Закону України «Про військовий обов’язок и військову службу» — повідомляти в Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки про зміну місця перебування і адреси проживання, а також про зміну сімейного стану, освіти, місця роботи і стану здоров’я.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.