Сьогодні, 8 травня, у День пам'яті та примирення, Полтавська обласна державна адміністрація оприлюднила дані про роль Полтавщини у Другій світовій війні та її наслідки для області.
18 вересня 1941 року нацистські загарбники захопили Полтаву, а 13 жовтня окупували всю область. Новий окупаційний режим тривав довгих 2 роки.
На смертний бій з ворогом із червня 1941 р. по травень 1945 р. пішло 269 442 полтавці. Переважно з мешканців області у серпні 1941 р. була сформована 38-а армія, поповнені інші військові частини.
На Полтавщині діяли 39 партизанських загонів і груп, понад 70 підпільних організацій і патріотичних груп, 10 підпільних райкомів партії, обкоми партії та комсомолу. В них брали участь понад 10 тисяч чоловік.
У Полтаві, Кременчуці, Лубнах, Миргороді активно діяло також підпілля ОУН.
У Полтаві було створено 4 концентраційні табори смерті, які знаходилися в районі Полтавської ЗОШ №27, в районі ЗОШ №7, Червоних казарм, у Гришкиному лісі (мікрорайон Половки).
На старому полтавському цвинтарі, дворі середньої школи №27, за містом полтавців розстрілювали, закопували живими. Втрати були колосальними. Як свідчать документи, загинули близько 22 тисячі осіб. Знищені були всі хворі Полтавської обласної психлікарні – майже 1000 дорослих і 100 дітей. Майже 10 тисяч євреїв німці розстріляли в яру між Пушкарівкою і Супрунівкою. Розстріляний був і табір ромів, який стояв неподалік Білої гори поблизу дороги Полтава–Харків.
За бойові подвиги у Другій світовій війні 266 наших земляків удостоєні звання Героя Радянського Союзу, серед них дві жінки – льотчиця Н.Ф. Меклін (Кравцова) з Лубен і підпільниця O.K. Убийвовк з Полтави (посм.).
Двічі героями стали: М.З. Бондаренко, А.Г. Кравченко, І.Н. Степаненко. Першим Золоту Зірку Героя Радянського Союзу одержав уродженець Полтави, льотчик С.М. Гетьман (Указ Президії ВР СРСР від 4.X. 1941 p.). Наймолодшими, у 19 років, одержали високе звання П.О. Анцеборенко і В.О. Мележик (обидва -посм.).
26 жителів Полтавської області стали повними кавалерами ордена Слави, 4 нагороджено чотирма медалями «За відвагу».
Після вигнання німців Полтавщина являла собою суцільну руїну. Двічі, в 1941 і 1943 р., полтавською землею прокотився фронт. Поза воєнними діями продуктивні сили краю знищувалися протягом усього часу німецької окупації. В результаті було знищено близько 80% промислового потенціалу Полтавщини.
Величезних руйнувань зазнало сільське господарство краю. Значно скоротилося, порівняно з 1941 p., поголів’я худоби. Зменшилася врожайність основних сільськогосподарських культур: у більшості районів вона становила не більше 7 ц/га проти 20 ц у передвоєнний період. На час приходу Червоної армії в колгоспах Полтавщини залишилося менше 50 тис робочих коней і 2 тис старих тракторів. Велику кількість худоби та продовольства вивезли, відступаючи, німці.
В області було повністю спалено 557 і частково 1175 населених пунктів, 108115 (30%) селянських хат, 30012 колгоспних будівель, 864 школи, 122 лікарні, 39 МТС. Без даху над головою залишилося 18 тис сімей.
Було майже повністю зруйновано Полтаву, Кременчук, Лубни, Миргород, інші міста. Особливо великі руйнування були в Диканському (спалено 60% дворів), Шишацькому, Чутівському, Глобинському районах. У Кременчуці житловий фонд на час звільнення складав не більше 10-15% довоєнного. Матеріальні втрати Полтавської області становили 12 млрд 946 млн крб.
Але найтяжчими були людські втрати. У концтаборах, а також у місцях масового знищення загинуло від рук окупантів 221895 полтавців. Близько 186 тис полягло на фронтах. Не повернулися додому понад 40 тис остарбайтерів.
Ще більшими були демографічні втрати. На території області поховано 142130 військовослужбовців, які полягли в боях або померли в шпиталях. Серед них 25 Героїв Радянського Союзу. Під час війни загинуло 6040 підпільників і партизанів, 261680 військовополонених і 88970 мирних жителів. Усього за роки війни в полтавську землю лягло 498820 чол. Ніхто не може посвідчити, що цифри ці остаточні.
Немеркнуча пам’ять про них закарбована в бронзі і граніті, натхненних творах письменників, художників. Прах героїв покоїться в 919 братських та індивідуальних могилах. На місцях поховань в області споруджено 33 меморіальних комплекси, 662 пам’ятники, 104 обеліски, 31 стелу. Про події війни розповідають меморіальні дошки, пам’ятні знаки тощо.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.