«Ми пішли на війну, щоб не гинули наші діти»: медик Ірина Митрофанова отримала нагороду Народний Герой України

Кременчуцький медик та волонтер Ірина Митрофанова, з позивним «Яринка», отримала орден Народний Герой України. Нагородження відбулося 21 травня в будівлі сумської обласної філармонії.Срібні тризубці отримали 11 українців, які виборюють нашу перемогу.

Ірина Митрофанова на фото праворуч

Список Народних Героїв України, які отримали нагороди:  

Посмертно

• Святослав Горбенко, доброволець, 1-ша штурмова рота Добровольчого українського корпусу
• Дмитро Волонтирець, доброволець, полк «Азов»

Прижиттєво

• Олег Лотоцький, начальник штабу 1-го батальйону 24-та бригада
• Степан Трач, друг Гонта, доброволець, 3-тя окрема стрілецька рота Добровольчого українського корпусу
• Андрій Лагутін, командир взводу 54-ої бригади
• Олег Посохов, кулеметник взводу снайперів 58-ої бригади
• Володимир Русецький, головний сержант роти 3-го батальйону 72-ої бригади
• Андрій Дідушко, окрема рота снайперів 79-ої бригади

Волонтери та медики

• Оля, позивний Весна, добровольча медична служба ASAP
• Ірина Митрофанова, добровольча медична служба «Вітерець»
• Олег Абрамичев, позивний Піротехнік, волонтер

Тризубці відлиті зі срібла, яке передають люди не тільки з усієї країни, але й з-за кордону. «Народний герой України» має дві колодки: червоно-чорною нагороджують бійців, людей, які захищають країну зі зброєю в руках. Синьо-жовта колодка – для медиків, журналістів, громадських діячів, волонтерів, які дотепер значно підтримують наших захисників.

Нагороди з синьо-жовтими колодками отримали троє – дві жінки, які надають медичну допомогу безпосередньо на лінії вогню, - Ірина Митрофанова, позивний Яринка, та Оля, позивний Весна, і невтомний волонтер із Харкова Олег Абрамичев, якого на війні добре знають за позивним Піротехнік.

«Під обстрілами виносила поранених»

Медик та волонтер Ірина Митрофанова рятувала людей на майдані у Києві під час Революції Гідності, з початком війни на Донбасі не роздумуючи надавала допомогу пораненим, навіть обстріли не зупиняли цю мужню жінку.

Першою саме нагороджували нашу кременчужанку Ірину Митрофанову «Яринку» – медика, легендарну особистість на війні.

- Ми пішли на війну, щоб не гинули наші діти… Нам час незалежності дався дуже легко… ми розслабилися. І тому на війну пішли наші діти. І ми повинні бути вдячними цим дітям, - сказала на врученні Ірина Митрофанова.

Волонтер і керівник бригади швидкого реагування «Вітерець», Народний Герой України Галина Алмазова згадала як влітку 2014 познайомилася з «Яринкою» у Дебальцево.

Галина Алмазова та Ірина Митрофанова

- Вперше коли побачила шалених медиків-волонтерів, які витягували поранених й надавали допомогу. Мабуть не було гарячої точки де не з’являлася Яринка. Вона проривалася під градами у Луганському аеропорту, рятувала людей під Донецький аеропортом, виводила місцевих мешканців з Дебальцевого. Кожен раз я дивувалася її сили духу, сміливості, людина яка мабуть не бачила, як навколо неї вибухали гради, міни й кулі. Її задача – рятувати людей, які потрапляли в її руки. На жаль, у 2017 році Яринці поставили страшний діагноз, а тим не менш, вона продовжує боротьбу з ним та між курсами хіміотерапії допомагає військовим, - розповіла Галина Алмазова.

Завдяки мужності кременчужанки Ірини Митрофаної вдалося врятувати сотні життів військових та місцевих мешканців.

- Ця тендітна жінка рятувала людей на Майдані, була з нами чоловіками під час 18лютого в Маріїнському парку, в домі Офіцерів приймала поранених. Потім перші поїздки на фронт, з квітня 14,коли ще не було межі і заїзди до сепарів, могло закінчитися дуже погано. Декілька разів на дорозі бачили не наші прапори, добре, що встигали розвернутися. Нас було троє водіїв, які щотижня мінялися, вона завжди була одна, без змін, декілька років....

Згадую січень 15, коли ми були в Пєсках, а вона приймала поранених з ДАП... Потім три тижні в лікарні - не легко все це дається. Сотні поїздок на фронт, тисячі кілометрів, декілька прострілених, побитих уламками машин. Потім хвороба, важка, але не полишила волонтерство, так і тягне все на собі.

Вважаю, що Ірина Митрофанова - справжній Герой України, з яких треба писати книжки та вчити дітей на її прикладі, - поділився кремен чужанин Іван Балацький.

Бойові нагороди отримали шестеро бійців та троє родин загиблих Героїв

Бойові ж ордени отримали шестеро бійців. Серед них піхотинець Олег Лотоцький, який доставляв боєприпаси у найгарячіші миті воєнних операцій і рятував життя бійців під прицілом снайпера.

Доброволець Степан Трач, друг Гонта. Цей дуже скромний чоловік не покидає фронт з 2014 року, співпрацюючи із Збройними Силами України, виконуючи спецоперації. Друг Гонта був в числі перших, хто захопив та утримував авдіївську промку, поки позиції не облаштували і зайняли військові. Зараз виїжджає на завдання в районі Торецька, Красногорівки, Павлополя.

Андрій Лагутін, у минулому чемпіон Європи і рекордсмен світу з підводної стрільби по мішеням, тренер збірної України та провідний спортсмен світу з підводного полювання, призер міжнародних змагань, 20-ти разовий чемпіон України, на війні став високоефективним розвідником.

Олег Посохов, позивний Японець, колишній швець-взуттєвик і доброволець, який попри особисте серйозне поранення, надавав допомогу пораненим в Пісках та мужньо проявив себе в бою за Донецький аеропорт. Чоловік продовжує захищати Україну дотепер – на нагородження приїде з Донецької області, з тих місць, де сім років тому для нього почалася війна.

Володимир Русецький, позивний Метеор, у лютому цьогоріч, коли противник розпочав прицільний обстріл позиції Голландець, здійснив вогневе ураження позиції противника, знешкодивши живу силу незаконних збройних формувань. Під час попередніх ротацій він також неодноразово проявив мужність та героїчно просував лінію фронту вперед. Цей молодий піхотинець приїде на нагородження з околиці Донецька, де вже півроку знаходиться на ротації.

Про роботу десантника Андрія Дідушка поки широко говорити не можна, але він приносить величезну користь країні. Прийшовши в армію по мобілізації ще у 2014 році, він продовжує справу по захисту країни.

Під час цієї церемонії посмертно нагородили добровольців – Святослав Горбенко, друг Скельд, та Дмитро Волонтирець, друг Волина. Перший, один з наймолодших загиблих на цій війні, пішов на війну з «Правим сектором», а другий – дорослий вже чоловік – з полком «Азов». Про подвиги, які вони здійснили, розкажуть їхні побратими, яким дуже важливо, аби пам’ять про цих героїв нести поміж живих.