До редакції «Телеграфа» звернувся Олександр Барковський – колишній майданівець, а нині активіст, який має відношення до громадської організації «АТО-Майдан-Кременчук» та завзятий мисливець. Він розповів, що ситуація з біоресурсами в Кременчуцькому районі катастрофічна. Олександр винить в цьому голову Кременчуцького госпрозрахункового мисливсько-рибальського підприємства Анатолія Коваленко, який нехтує своїми обов’язками.
За словами пана Олександра, протягом багатьох років не відновлюється фауна (згідно договору, її відновленням має опікуватись саме ГМРП), що призвело до критичного зниження кількості деяких видів. Нині на них не те що заборонене полювання – під загрозою екологія регіону! Як доказ, чоловік навів результати контрольного обліку чисельності диких тварин, зробленого Державним агентством лісових ресурсів України. В документі йдеться про те, що мінімальна щільність зайця, за якої дозволено відлов та відстріл, становить 20 голів на 1000 гектарів – у той час як в наявності є лише 5.
Навів чоловік і висновок постійної комісії з питань екології та раціонального природокористування, яким мисливській спільноті пропонується звернути увагу на керівництво Кременчуцького ГМРП та його діяльність.
Багатьох мисливців обурює той факт, що, попри досить великий розмір внесків, нічого не робиться для збереження тварин та відновлення кількості поголів’я окремих видів.
Ми звернулися за коментарем до голови обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок Костянтина Боровика. Він розповів, що проблема набагато масштабніша, і методом зміни керівництва Кременчуцького ГМРП вирішити її навряд чи вдасться:
- Проблема полягає перш за все у відсутності державної стратегії з відновлення природніх ресурсів та в тому, що законодавство в Україні дещо відірване від реальності.
Остання програма приймалася аж в 2004 році – і з тої пори ніяких коштів на відновлення та збереження біорозмаїття країни не виділялося. Тому проблема існує не лише в Кременчуцькому районі, а й по всій Україні.
Також маємо певні протиріччя в законодавстві. Приміром, кількість поголів’я лисиці червоної має обмежуватися – адже надмірна кількість цих тварин підвищує ризик розповсюдження сказу та в цілому має негативний вплив на фауну регіону. Але з іншого боку, відстріл лисиці забороняється коли тварина вагітна, має дитинчат, не здатних піклуватися про себе та ін. Тобто, зважаючи на життєвий цикл цього виду тварин, відстрілювати їх заборонено взагалі.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.