Музей Макаренка у Кременчуці сьогодні святкує 70-річний ювілей

70 років тому, а саме 8 липня 1951 року, у Кременчуці з’явився перший у світі музей, присвячений Антону Макаренку. Його відкрили у батьківському будинку, де Антон Макаренко мешкав у 1905 - 1911, 1917 - 1919 роках.

Антон Макаренко народився 13 березня 1888 році у Білопіллі (Сумська область), а в 1900 році з сім’ю переїхав до Кременчука. 

Мати родом із Крюкова, із родини збіднілих дворян. Батько родом із Сумщини, був робітником (малярем) у вагонних залізничних майстернях. Їздив до Німеччини, щоб підвищити кваліфікацію та здобути досвід. У 1905 році внаслідок російсько-японської війни мілітаризуються заводи, і у родини з’являються кошти, щоб побудувати будинок. Будинок на вигляд невеликий, але насправді він великий за площею – 100 кв. м. 

Саме в батьківському домі педагога створили музей, де зберігається велика кількість унікальних експонатів, серед яких особисті речі, картини, твори Антона Семеновича.

Антон Макаренко - один із засновників системи дитячо-підліткового виховання. Макаренко передусім відомий як український соціальний педагог, якого вважають одним із найвидатніших педагогів світу; його теорія і методика виховання в колективі та теорія сімейного виховання, розроблені в 1920-ті роки в Україні, є предметом досліджень науковців із багатьох країн. Здійснив у педагогічній практиці дослід, який не має аналогів, масового перевиховання дітей-правопорушників у трудовій колонії.

Музей позбавили статусу педагогічно-меморіального 

Педагогічно-меморіальний музей Антона Семеновича Макаренка позбувся статусу педагогічно-меморіального. Про це повідомила директорка музею Наталія Кущенко. 

Статус музею намагалися відновити, але безрезультатно. 

Зауважимо, що у Кременчуці знаходиться найбільший фонд особистих речей Макаренка.

Екскурс в історію 

У 1950 році ухвалили рішення про створення музею, і з будинку переселяють мешканців, які там жили. А 8 липня 1951 року відкрили музей, який знаходиться у батьківському будинку за адресою: вул. Макаренка, 44 . Саме тут Антон Макаренко мешкав у 1905 - 1911, 1917 - 1919 роках.

Це був перший музей відомого педагога в СРСР. Музейна збірка складає 34 тисячі експонатів, серед них – особисті речі А. Макаренка, меблі та книги його батьків. Багато експонатів представлені вперше. Свого часу вони чекали у фондосховищах. Це – шахи, окуляри, сурма, скрипка тощо. Найбільшою цінністю вважаються метрика і фотографія приїзду Макаренка в 1937 році.

У 1976 році було відкрито меморіальну дошку на будівлі музею. В березні 2008 року музей пограбували й викрали 1659 експонатів. За даними, було викрадено корпус золотого годинника, нагороди, книжки з особистої бібліотеки педагога. Навіть попри цей неприємний факт – у музеї Кременчука зібрана найбільша колекція речей педагога. 

У 2007 році було створено проєкт виставкового залу на 200 квадратних метрів - збиралися перенести туди всі експонати, а сам будинок залишити таким, як був. Але згодом від цієї ідеї відмовились.

На кошти народного артиста відкрили композицію Макаренку 

Краєзнавець Євген Бергер розповів, що на кошти співака й педагога Миколи Сліченка відкрили композицію Макаренку на території педколеджу. Микола Сліченко - актор театру і кіно, театральний режисер, співак, педагог. Єдиний із ромів, нагороджений званням Народний артист СРСР. 

Микола Сліченко дав кілька концертів у Кременчуці, а на виручені кошти відкрили перший пам’ятник Макаренку в Кременчуці, - зауважив Євген Дмитрович. 

Естет із жилкою бізнесмена 

На правобережжі Кременчука дітей забирали у батьків, аби ті працювали на благо батьківщини. На початку батьки були проти, адже пішла робоча сила, але коли роздали збіжжя (картоплю, капусту, буряки..) – трохи заспокоїлися. Перше, що він робить – створює театральний гурток ім. Короленка, де зараз знаходиться пекарня по 9 маршруту, там навіть залишилися залишки каси. Діти там давали вистави за гроші. Також був створений оркестр, який їздив на підводі й грав на весіллях та заробляв кошти. 

Макаренко з вихованцями

Якщо на Полтавщині Антон Семенович розвивав сільське господарство, то, переїхавши до Харкова, зрозумів, що необхідно займатися промисловістю. Перше, і він починає виготовляти разом зі своїми вихованцями... електросвердла. 

У розташуванні був німецький фотоапарат Leica, який діти розібрали. Тоді в Антона Семеновича виникла ідея складати фотоапарати. Інженери з Ленінграда зробили креслення фотоапарата ФЕД (Фелікс Едмундович Дзержинський). Цей завод і досі працює та випускає високоточну оптику для озброєння, авіації, залізниці.   

Педагог був не лише фахівцем у вихованні, а й великим естетом, усі речі у нього були вишукані. Він добре грав у шахи та на скрипці. Голився Макаренко бритвою Gillette, леза якої й досі гострі. В експозиції особистих речей на полиці можна побачити мінерали Єсентуки для поліпшення якості питної води. 

Кохані жінки Антона Макаренка 

Тося – так рідні називали Антона Семеновича Макаренка, був велелюбний (любив багатьох). Антон любив дівчат і дівчата любили його, попри не дуже виразну зовнішність, він був досить ерудованим, освіченим та інтелігентним. 

Антон Макаренко 20 років був разом із коханою Єлизаветою Григорович. Єлизавета Григорович була дружиною попа, а Макаренку на той час було 18 років. Старожили розповідали, що у 1916 році тут був страшенний скандал, навіть були чутно постріл, хто в кого стріляв – невідомо. Хлопець поїхав світ за очі до Полтави. Єлизавета Григорович також вирушила до Полтави й згодом стала його цивільною дружиною. 

Пізніше він зустрічає красиву жінку Галину Салько, яка приїхала до Макаренка з інспекцією. Вдова міністра легкої промисловості мала родичів із КГБ, вінчалася з Макаренком у крюківській церкві. Після смерті Макаренка Галина Салько організувала лабораторію Макаренка та випустила його твори на 59 мовах світу, ставши найбагатшою жінкою Радянського союзу.  

Дітей у Антона Макаренка не було, але він виховував доньку рідного брата Олімпіаду. Її діти досить відомі особистості: Катерина Васильєва – народна артистка РФ та Антон Васильєв-Макаренко – її брат, відомий публіцист, письменник, режисер та художній критик. Вони були у Кременчуці.

Акторка Васильєва

P.S. Самовар, який виконує бажання та приносить щастя. 

З цього самовара пив чай товариш Макаренка, Максим Горький, коли приїздив у комуну ім.Горького. 

Максим Горький та Антон Макаренко