Сейви, пенальті та обійми:«Кремінь» провів легенду Андрія Олійника й вивів з обігу №1

До старту нового футбольного чемпіонату залишається близько трьох тижнів. Вперше в історії відродженого клубу «Кремінь» команда виходитиме без Андрія Олійника. Він у «Кремені» з 2003 року, і за цей час провів понад 200 матчів. Цікаво, що в останньому сезоні Андрій Олійник захищав ворота «синьо-білих» символічних 1986 хвилин (рік народження голкіпера – ред.). Андрій справжній капітан та лідер команди. Минулий сезон став для нього останнім як у «Кремені», так і у професійному футболі загалом.

3-го липня на стадіоні «Кремінь-Арена» відбувся прощальний матч Андрія Олійника. На полі зійшлися вихованці «Кременя» різних років. Матч проходив у форматі 2 тайми по 35 хв. У першому таймі Андрій захищав ворота команди «Друзі Олійника», а у другому зіграв за «Кремінь».

«Друзі Олійника» - «Кремінь» - 3:2

Голи: Кошман 15, Льопа 23, Олійник 35 (нереалізований пенальті), Шаманський 57 – Білоус 6 (пенальті), ГНП 24

«Друзі Олійника»: Андрій Олійник, Валерій Куценко, Олександр Чернишов, Артем Стрижак, Ігор Черномор, Віктор Пелипенко, Богдан Бичков, Дмитро Льопа, Ігор Кошман, Ярослав Здирко, Максим Шаманський, Сергій Степанчук, Денис Іванченко. У другому таймі вийшли: Сергій Вовкодав, Костянтин Черній, Владислав Піскун, Роман Кунєв.

Гра з перших хвилин показала не товариський характер. Біля воріт Олійника збили новачка Владислава Сидоренка. Сергій Білоус, у статусі капітана «Кременя», точно виконав 11-метровий, відкривши рахунок у матчі. «Друзі Олійника» одразу кинулися відіграватися: голи забили Ігор Кошман та Дмитро Льопа. За хвилину новачок «синьо-білих» зрівняв рахунок. До перерви Андрій Олійник отримав шанс пробити пенальті, але не зміг обіграти молодого вихованця «Кременя».

У другому таймі легенда захищав вже ворота «Кременя». Андрій не раз виручав команду у неймовірних сейвах, але на 57 хв Максим Шаманський поставив остаточну крапку у матчі. Максим з команди «Друзі Олійника» пробив у ворота Олійника.

Після фінального свистка футболісти обох команд вишукувалися у своєрідний коридор через який пройшов Андрій Олійник. Фото на пам'ять та подарунки від друзів.

Андрій подякував команді, друзям, які разом з ним починали шлях у Кремені, серед них його однокласники. Олійник відзначив три найключовіші моменти, які йому запам'яталися:

• гра за київське Динамо
• залишили прописку у Першій лізі, коли були на межі вильоту (влітку минулого року)
• остання домашня гра у якій вболівальники підготували сюрприз

Легендарний футболіст зізнався, що футбол йому ще не сниться, адже зараз на стільки переключився на роботу з підключення інтернету, що валиться з ніг.

Футболку з №1 вручив президент Кременя Сергій Ковнір та заступник міського голови Кременчука Руслан Проценко

Й досі не уявлять своє життя поза футболом рідні Андрія. На трибунах зібралася велика родина Олійників: дружина Юлія з сином Матвієм, сестра Людмила, батьки Світлана Василівна та Олег Васильович.

Андрій разом з батьками

Батьки розповіли, що Андрій в дитинстві захоплювався дзюдо та волейболом ,але долю пов'язав з футболом. Був шанс перейти у донецький Металург, але отримав травму й повернувся до Кременчука.

Андрій разом з коханою дружиною Юлією та сином Матвієм

Зауважимо, що в Андрія Олійника є тренерська ліцензія, яку сподіваємося він зможе використати найближчим часом.

Друзі Андрія характеризують його як швидкого, цілеспрямованого й різнобічного. Денис Іванченко знає Андрія з дитинства й разом з ним вигравав кубок «Шкіряного м'яча».