Як Рубіжне стало рубежем для українських військ та як це бути волонтером на передовій

Українці активно почали долучатися до волонтерства ще з Революції Гідності — збирали речі, готували чай та бутерброди. З початком російсько-української війни частина людей, яка не змогла взяти до рук автомат - допомагала чимось іншим. Хтось плів маскувальні сітки, хтось консервував овочі для військових, хто ремонтував авто, хтось збирав гроші на покупку амуніції та техніки. Вся Україна об'єдналася задля спільної перемоги.

Гостро потребу у допомозі відчули мешканці прифронтових територій, деякі з яких на певний час були окуповані російсько-терористичними військами. Одне з таких міст - Рубіжне Луганської області. Місто Рубіжне стало рубежем для українських військ.

Мирний вокзал Рубіжного, серпень 2021 року

До 20-х чисел травня 2014 року бойові дії в основному точилися навколо окупованого Слов'янська, але 22 травня ситуація змінилася. Цього дня на Луганщині та Донеччині майже одночасно стався напад проросійських військ на українських військових 30-ї та 51-ї механізованих бригад, в межах населених пунктів Рубіжне та Волноваха. На Луганщині бойові дії розгорталися вдосвіта. Українські військові двома колонами вирушили в район Лисичанська та Сєвєродонецька. Одну з колон нарили вогнем гранатометів та зі стрілецької зброї. Терористи залучившись підтримкою місцевих взяли у кільце українських військових. Після перемовин частина – опустила зброю, а частина військових – прийняла бій. У результаті бою загинуло троє військових, у російської сторони втрати у разі більші. На підтримку 30 бригаді висунулися десантники. Військові здійснили марш в район Рубіжного на БТРах та звільнили побратимів.

Серед тих хто прийшов на допомогу 30 бригаді – Герой України Михайло Забродський. За його словами, їхнє завдання було просунутися до залізничного вокзалу й деблокувати, якщо була необхідність. Вечір та ніч витратили, щоб «зачистити» місто Рубіжне.

 
Пам'ятник загиблим українським військовим 30 механізованої бригади

Повертаючись до волонтерства. На відміну від Кременчука, де матеріали надавали зі старої військової форми, приносили старі речі або перефарбовували білі, то волонтери Рубіжного у більшості закуповують матеріал в інших областях. Якщо у Кременчуці й досі діє кілька волонтерських організацій із залученням підприємств та закладів, де плели маскувальні сітки та збирали допомогу, то у Рубіжному однодумців набагато менше.

Клаптик за клаптиком «Рубіжанські павучки» плетуть допомогу заради перемоги

Це дуже різні люди з різними професіями, статками та інтересами. Проте вони єдині в одному – любові до рідної землі, любові до України.

У боротьби за незалежність може долучитися кожен. Тому однодумці щодня після роботи або у вільний час знаходять можливість сантиметр за сантиметром плетуть сітки на передову, для військових які так потребують підтримки.

Матеріал підготовлений завдяки прес-туру в межах проєкту Харківського пресклубу MediaHubKharkiv за підтримки «Медійної програми в Україні».