Філобутоністка Ольга Івушкіна показала кременчужанам потаємну колекцію

До Всесвітнього Дня ґудзиків, яке відзначають 16 листопада, у Кременчуцькому краєзнавчому музеї відкрили нову виставку «Світ людини». Філобутоністка Ольга Івушкіна представила свої роботи: іграшки, картини, колекцію ґудзиків.

Цікаві факти про ґудзики:

• Найдавніші ґудзики використовувалися людьми виключно як прикрасу, не для застібання. Для застібання використовувалися зав’язки, шнурівки, вироби з рослин і кісток тварин, в якості шпильок.

• У 1939 році в Чикаго з'явилося перше товариство людей, які збирають ґудзики. Китайський колекціонер Бо Джинфанг зібрав колекцію ґудзиків, що налічувала 110 тис. примірників, після чого його ім'я занесли до Книги рекордів Гіннесса.

• Найстаріші ґудзики, відомі людству, археологи знайшли в долині річки Інд. Вони належать до III тисячоліття до нашої ери і були зроблені з мушель. Пізніше матеріалом для ґудзиків ставали також кістки, каміння, глиняні зліпки, палички.
• Олов’яні ґудзики солдатів армії французького імператора Наполеона Бонапарта мали великий недолік - вони розсипалися на морозі. Коли його армія опинилася на території холодної Росії, олово на морозі розсипалося, а форма почала спадати з солдатів, що ускладнило подальше просування військ.
• Ґудзик на задній частині коміра сорочки потрібен для того, щоб краватка не стирчала з-під коміра. Та останнім часом, коли стали модними більш широкі, а не вузькі краватки, цей ґудзик слугує більше, як прикраса.
• У СРСР, згідно з ГОСТом, будь-який ґудзик мав витримувати навантаження до 5 кг. Пізніше ці стандарти звели до 0,5 кг.
• Пам’ятник ґудзику встановлений біля музею ґудзиків в м. Баден-Вюртемберг, Німеччина. А ще схожі пам’ятники є у Монреалі (Канада), в Осло (Норвегія), у Нью-Йорку (США) та навіть у Києві.
• Слово «ґудзик» за походженням пов'язане з праслов’янським guzъ і означає: («вузол», «ґуля», «ґудзь»). На відміну від сучасних, особливість давніх ґудзиків – це форма кульки з вушком, схожа на ґулю. Наявність дзвінків звуків робить ймовірним польське походження слова.
• На чоловічому одязі ґудзики розташовані праворуч, а на жіночій ліворуч, бо чоловіки одягалися самі, а жінок – служниці. Вважається, що в часи впровадження ґудзиків чоловіки одягалися самі, а жінок одягали служниці – тому для них пришивали ґудзики в дзеркальному відображенні.
• Знайти ґудзик (особливо якщо з чотирма дірочками) – хороша прикмета, яка говорить про те, що потрібно чекати хороших новин або приємних подій. А ось втрачений ґудзик – попередження уважніше ставитися до того, що відбувається навколо, щоб інші люди і обставини не змогли зашкодити.
• Народна мудрість говорить, що чоловікові, у якого не вистачає ґудзиків на одязі треба йти до шлюбу, якщо він неодружений. До речі, згідно з повір’ям, якщо жінка пришиє чоловікові ґудзик, то вона може «пришити» його до себе. Правда, якщо ґудзик пришитий неякісно і швидко відірветься, то і кохання буде таким же коротким.
• Мідні ґудзики, які були на формі американських поліцейських, наприкінці 19 століття дали поліцейським прізвисько «копи». Джеймс Харпер, обраний мером Нью-Йорка в 1844 році, ввів нову форму для поліцейських. Відмінною її особливістю були блискучі мідні ґудзики. Мідь англійською мовою звучить як «cooper». Саме завдяки мідним ґудзикам поліцейських незабаром стали називати «копами». Схоже, що це прізвисько ґудзики закріпили за ними назавжди.