Пам’ятка козацької слави у Кременчуці: фортеця «Саламандра», яка не горіла

Святкувати 450-річчя міста можна по-різному. Зокрема, приділити особливу увагу його славетним сторінкам минувщини. Усі довідки про рідне місто починаються з опису кам’яної фортеці, котру в перервах між боями збудували козаки (1636-1638 роки). Знаходилася вона на ділянці між площею Перемоги та річковим вокзалом, а один із її виходів вів на сучасну вулицю Соборну.

Проєкт фортеційного укріплення створив відомий світу француз, військовий інженер і картограф Гійом Левассер де Боплан (1600-1685). Перебуваючи на службі у короля Речі Посполитої, складаючи докладну карту України, він бував у наших краях неодноразово. Для захисту від набігів татарів та орд Османської імперії за його проєктами з’явилася низка фортеційних укріплень у степовій Україні: фортеці Бар, Броди, Кодак, Кременчук. Тож недивно, що і в сучасних містах Києві, Вінниці, Кременчуці є вулиці, названі на честь Гійома Боплана.

Серед усіх проєктів військовий інженер найбільше любив саме це своє дітище – фортецю Кременчук. У її побудову Гійом Левассер де Боплан вклав увесь свій досвід, архітектурні знання генія військової справи. У книзі «Опис України» він розповів, як 1635 року накреслив перший план фортеці Кременчук. Місцевість на лівому березі Дніпра описав як острів довжиною 1,5 і шириною 1 тисячу кроків, на півночі з уривистим берегом на 20-25 стіп, поодаль ріс будівельний ліс. Тут інженер віднайшов залишки зруйнованої дерев’яної будівлі, можливо, вежі князя Вітовта чи споруди Києво-Руської доби. Вашій увазі я пропоную історичну реконструкцію і дерев’яного зодчества, котру виконала ще на початку 2000 років.

У другій половині ХVІІ століття територія острова Кременчука було пусткою. Місце на півночі острова з безіменним струмком, що впадає в Дніпро, та твердим ґрунтом інженер розглядав як зручне для будівництва форту або замку, воно дуже гарне і придатне для проживання. Поруч переправа, тоді як далі тягнуться безлюдні степи.   

Свій план укріплення Гійом Левассер де Боплан завершив у 1636 році. Фортецю будували козаки два роки, продовжуючи відбивати напади ворогів. Хоробрі воїни витримували гарматні обстріли татарів із чотирьох боків, фортеця палала, та не здавалась. Саме тому і називали її «Саламандрою»! Також звали і «Яшла-вуз-керман» – у перекладі «древня фортеця».

Від 1638 року ми знаходимо першу згадку про фортецю Кременчук у щоденнику Шимона Оскольдського, потім – у рукописах кримського хана Мухамеда Гірея, також Евлія Челебі за 1658 рік. У джерелах говориться, що це невеличка красива фортеця на землі польського короля і підвладна козаку Дорошенку (тож можемо його і вважати першим міським головою!), збудована з тесаного каменю. У Кременчуці розташовано чоловічий монастир і військо з трьох тисяч козаків. Інші джерела говорять про 17 тисяч добірного війська! Невеличку охайну, міцну і неприступну фортецю було видно здалеку, особливо з боку Дніпра. Новий замок був прямокутної видовженої форми, що вписана в топографію місцевості. Фортеця мала всі ознаки тогочасних військових укріплень: чотири кутових бастіони та п’ятий бастіон навколо невеличкого замочка. Зовнішні стіни змуровані з каменю місцевих порід, всередині – дерев’яні конструкції: церква, бараки, конюшні, військові склади тощо. Навколо був рів та земляний вал, два виїзди з підйомними мостами, можливо, були і підземні потаємні ходи. З південного та західного боку протікав Дніпро, а з півночі та сходу приєднались поселення передмістя.

1641 року Кременчук захопив польський магнат Єремія Вишневецький. Роки Національно-визвольної війни під проводом гетьмана Хмельницького були тяжкими і для фортеці… Від 1649 року після Зборівської угоди Богдана Хмельницького і польського короля Яна-Казиміра Кременчук стає сотенним містом Чигиринського полку. До списку цього полку увійшла вся генеральна старшина і сам гетьман. Чимало козаків Кременчуцького полку, до складу якого входили виключно українці, осіли тут назавжди.

На жаль, у період 1787-1798 р.р. замок занепав і був занедбаний. Це роки, коли Катерина ІІ відвідала наддніпрянське місто, перетворивши славний козацький осередок на «російську губернію»…

Дорогі кременчужани! Напередодні Новорічних і Різдвяних свят хочу знову вас привітати з ювілеєм міста і в дарунок презентувати історичну реконструкцію славетної фортеці «Саламандра» Кременчук.

Картина виконана цьогоріч в авторській техніці тушшю, пером та аквареллю, з використанням білого, розмір 70х50. Оригінал можна побачити на спільній виставці в Кременчуцькій міській художній галереї до 16 січня 2022 року. 

Шануймо свою історію!