«Задоволений роботою колективу»: за що директор КЗТВ Вячеслав Яворський подякував працівникам

Про виробниче – і особисте

-  Вячеславе Вікторовичу, чи задовлені ви тим, як завершуєте цей рік, його результатами? 

- Перш за все, я задоволений роботою колективу і дуже вдячний усім спеціалістам. Усі доклали максимум зусиль, щоб вийти на високі виробничі показники. Звісно, завжди хочеться більшого. На початку року ми планували вийти на 85 тисяч тонн продукції на кінець року. Але взяли високий темп роботи в першому кварталі та за його результатами амбітно запланували вже 100 тисяч тонн.  Але, як то кажуть, якщо хочеш розсмішити Бога - скажи йому про свої плани. З'явилися певні труднощі по обладнанню і поставці сировини.  Тепер до кінця року ми виходимо на 95 тисяч тонн продукції по виробництву, а по реалізації (з урахуванням минулорічних залишків) – це 96,8 тисячі тонн. 

- Чим вам особисто запам’ятається цей рік?

- Напруженням, тому що багато різних обмежень, багато планів… Ситуація з сировиною для технічного вуглецю залишається напруженою з 2014 року, адже 70% її ми отримували зі сходу України – з регіонів, які опинилися на непідконтрольній території. Авдіївка, яка зараз під обстрілами, постачала нам 60% сировини. Горлівка, Єнакієво, Макіївка - це все вугілля, з якого роблять кокс і сировину для техвуглецю – і воно залишилося у Східній Україні, недоступне. Тому ми купуємо сировину за кордоном. Не в Росії! А  в Чехії, Білорусі – усюди, де можемо знайти.  Української сировини катастрофічно не вистачає.

- Але, судячи з показників зростання виробництва, КЗТВ виходить у лідери серед промислових підприємств міста. То як вдається долати виклики часу?

- Завдяки самовідданій роботі колективу. Ніхто з людей не рахувався з власним часом. І я хотів би через «ТелеграфЪ» вибачитися перед сім'ями працівників за те, що не всіх батьків діти вдома бачили! Бо працювали люди без вихідних, понаднормово. Виробництво - це як живий організм: якщо трапляється поломка чи несправність - її усувають моментально. І вночі, і у вихідний наші люди працюють безвідмовно. Це тішить мене як керівника. Завдяки цьому можемо долати виклики. Ще раз  дякую працівникам!

- Як минув цей рік для вас особисто? Адже ви не лише керівник, а й батько родини. Як при напруженій роботі ділите час між роботою та особистим життям? 

- Для мене це звичний режим роботи. Дуже значною є допомога моєї дружини: вона займається дітьми - і вони також усі зайняті, як і їхній батько: навчання, гуртки. Бачимося вечорами та вихідними.  А щодо напруженого ритму, то як завод працює - так працює і все його керівництво. У нас дуже злагоджена команда, це перевірені часом та ситуаціями люди. Я не сумніваюся в жодному з них. Сам я на заводі вже 24-й рік, є розуміння, як працювати в цьому ритмі. 

Соцзахист в умовах ковіду

- Запитання про умови роботи колективу. Зараз великий виклик – епідемія коронавірусу. Як ви його долаєте, як підтримуєте своїх працівників? 

- Щойно були введені протиепідемічні обмеження, ми ввели масковий режим. Винайняли автобус для перевезення працівників, щоб вони менше користувались громадським транспортом.  І зараз продовжуємо цю практику. Виробничі наради по максимуму перевели в онлайн-режим, щоб зменшити  кількість контактів. І ці заходи дають результати: на щастя, у нас небагато хворих - зараз лише 5 на весь завод, де 560 чоловік. Працює страхова медицина: вже третій рік ми оплачуємо працівникам медичну страховку, це важлива форма соціального захисту. У страховку включили і ризик захворювання на COVID – якщо людина захворіла, то гарантовано отримує гроші на лікування.

Новий рік – нові амбітні плани

- Які плани на наступний 2022 рік? Хто ваші найбільші споживачі продукції?

- Ринок технічного вуглецю - консервативний. Головне - підтримувати необхідний рівень якості, адекватну цінову політику. Основні споживачі нашої продукції - це світові виробники – шинні заводи Goodyear, Michelin, БШК український завод «Росава» - його потреби ми теж повністю задовольняємо. Перелік закордонних споживачів дуже великий: у Туреччині, Чехії, Німеччині, Італії, Угорщині - заводи розташовані у різних країнах світу. І плани на 2022 рік - не нижче показників цього року, а можливо, вийдемо й на 100 тисяч продукції. Ми налаштовані рішуче.

- КЗТВ ще раніше анонсував плани з розширення виробництва, чи почали вони втілюватися в життя? Що плануєте на наступний рік?

- Так, завод не молодий, потребує модернізації обладнання, ремонту. І для того, щоб відремонтувати хоча б один технологічний потік на рік, нам потрібно мати резерв. Дійсно, є план реконструкції одного технологічного потоку. Для цього потрібні кошти і час. Тому цей намір будемо реалізовувати поступово. Це робота копітка. Ми вже маємо такий досвід: у 2005 році запускали новий на той час український реактор техвуглецю, повністю реконструювали 5-й технологічний потік: від подачі сировини до отримання продукції. Тобто досвід маємо, але плани потребують часу – та початок буде вже в наступному 2022 році. 

- Чи є місце у ваших планах екологічним напрацюванням?

- Екологічна безпека виробництва - це пріоритет. У нас чудове місто, тут живуть наші рідні, близькі, наші працівники. І ми дбаємо про екологічну ситуацію. Минулого року ввели в експлуатацію установку зі збору конденсації випарів «Еко-1». Цього року запустили установку «Еко-2».  Основне завдання виконане. Ми повністю усунули два джерела викидів, позбулися проблеми неприємного запаху в повітрі. Звісно, заплановані екологічні заходи на наступний рік: це й заміна фільтрів аспірації, і введення вентиляційного обладнання. Обов'язково виконуватиметься комплексна програма щодо безпечних умов праці.

«Люди не просто так отримують гроші»

- Якою є нині зарплата на підприємстві?

- Знаєте, середня зарплата – це як середня температура по лікарні… Але зараз це приблизно 20 тисяч гривень.

- Тоді давайте говорити про робітників, а не керівників, адже зарплата керівника завжди більша.

- Не скажіть. Є робітники, які отримують більше за керівників – і понад 20 тисяч. Хтось навіть отримує більше, ніж директор, і мене це не зачіпає, а навпаки – тішить. Бо люди не просто так отримують гроші: значить, вони виконують якісь особливі завдання, надважливі роботи, які оплачуються за вищим тарифом. Це зароблені гроші. Якщо в людей є бажання, вони виходять працювати у вихідні. Наприклад, потрібно виконувати будівельні роботи – а в нас немає своїх будівельників. Та якщо працівник може облаштувати своє робоче місце, цехові побутові кімнати (є ті, хто, наприклад, укладає плитку) - він отримує за це додаткову плату. Чому людина має шукати підробіток, якщо вона може на заводі заробити додаткові гроші? Ми це вітаємо.

Про депутатство 

- Ви стали депутатом міської ради, пропрацювали рік. Які враження від цих обов’язків? Чого вдалося і чого не вдалося досягти?

- Якщо став депутатом - потрібно працювати! Перше моє завдання було – виконати передвиборні обіцянки, які я брав на зустрічах з людьми. Вже багато зробив, хоча й стикаюся з труднощами. Виконати все, що просять люди, за рахунок підприємства – нереально. Найбільше питань комунального характеру. І, на жаль, на всі депутатські звернення я отримую відповідь від виконкому про те, що, мовляв, ми розуміємо важливість цього питання, але виконаємо трохи пізніше, коли у нас будуть гроші у міському бюджеті. І тому все одно доводиться витрачати кошти підприємства як спонсорську допомогу місту. Найбільший проєкт, який нам вдалося зробити - це сквер біля Першої міської лікарні. Запросили дизайнерів, зробили доріжки, клумби, висадили рослини. 

-  Але ж задача депутата не в тому, щоб вкладати власні гроші, а в тому, щоб слідкувати за справедливим розподілом бюджету. За тим, щоб усі мікрорайони міста були однаково розвинені.

- Тут, напевне, у мене ще недостатньо досвіду. Потрібен час для вивчення ситуації. Розумію, що треба більше вникати у міські проєкти та програми. На жаль, мені як керівнику підприємства не завжди вдається бути на прийомі виборців. Але всі прийоми відбуваються, бо в мене є помічники. Прийоми – велике емоційне навантаження, люди йдуть зі своїми проблемами. Дуже хочеться допомогти. І якщо щось можу зробити за рахунок власних ресурсів чи ресурсів підприємства, то роблю. Наприклад, прийшли тренери з бальних танців і поскаржилися на умови оренди зали, яку вони винаймали. 

Їм потрібен паркет. Я їм показав приміщення у зачиненому ще в 90-ті роки дитсадку, який колись був нашим відомчим. Там «живий» паркет. Запросили фахівця, він привів його до ладу - тепер цей колектив тренується у приміщенні колишнього садка. У цьому ж приміщенні - моя депутатська приймальня. Кому потрібно на прийом – ласкаво прошу.

Стало відомо, що...

...ГО КДЮЦС «Оріяна», яке об’єднує людей з інвалідністю, визнало Вячеслава Яворського у 2021 році найкращим спонсором. Про це написав керівник «Оріяни» Валерій Лекумович у фейсбуці.

 

Нещодавно сучасне крісло-візок для дитини з обмеженими можливостями Богдани Фролової передали від директора ПрАТ «КЗТВ» її батькам. Богдана - кременчуцька спортсменка, яка виступила на IРС чемпіонаті України з легкої атлетики, виконала перший спортивний розряд у метанні списа та виборола золоту нагороду. Її батьки звернулися з проханням до Вячеслава Яворського допомогти придбати новий зручний сучасний візок для Богдани. Він придбав візок за власні кошти. Весь колектив КЗТУ бажає Богдані нових спортивних досягнень.

- Вячеславе Вікторовичу, наближається Новий рік. Чого б ви хотіли побажати своєму колективу, кременчужанам?

- Насамперед, упевненості у завтрашньому дні і найголовніше – миру: усім працівникам, ветеранам пенсіонерам підприємства і всім мешканцям міста та України. Звісно - здоров'я. Щоб люди ставилися з розумінням до карантинних обмежень, щоб вакцинувалися. Бажаю всім захищати себе і своїх близьких! Будьте здоровими. А тим, хто хворий – швидшого одужання. Найщиріші побажання щастя та наша підтримка – дітям. Щороку ми готуємо подарунки для дітей  з інвалідністю, передаємо 100 подарунків для дитячої лікарні для тих, хто залишився там на Новий рік. Нехай Новий рік принесе добро!