Різдвяні традиції Полтавщини: кутя

Неможливо уявити собі Різдво без традиційної страви, яку обужнюють абсолютно всі члени родини - куті. Але в кожному регіоні свої особливості її приготування. Про традиції Полтавщини розповіли на порталі «Гастроспадщина України».

Підготовка до Різдва у родинах розпочиналася заздалегідь. Господар з господинею, проказуючи молитву, качали свічки з воску.

Господар оглядав снопа – Дідуха, з косовиці припасене запашне сіно. Обов’язком господаря було набити свіжої олії, натовкти у ступі достатньо пшона та пшениці на кутю, заготовити напої (медовуху, запіканку, горілку), іноді зерна на кутю декілька вечорів підряд перебирала уся родина.

Господиня справляла новий «інструмент» для печі та кухні: макітри, горщики, миски, ложки. В новий горщик господиня засипала обтовчені зерна пшениці і заливала «непочатою» водою, яку було принесено до свята, вночі. Зерна в печі довго варяться, тому склалась приказка: «Кутя кипить без пуття». Існувало повір’я (зокрема, в Лубенському повіті): «Як кутя в верх виведе, то добре, а як западе – на вмируще». Під час кипіння дівчата, а не жінки, повинні мішати кутю ложкою. Кутя була основною ритуальною стравою Святої вечері. Кутя готується як крута каша із обшурованих зерен пшениці або ячміню, розведена узваром або ситою (розбавлений у воді мед), іноді добавляли, ще точеного маку. Узвар як і кутю варять на «досвітній» воді у новому горщику, кладуть туди сушені фрукти: яблука, груші, вишні,сливи. 

Перед установленням куті під образами господар піднімав її над головою і промовляв: «Боже, щоб ячмінь був остистим і колосистий». Ставив кутю на простелений рушник лише нежонатий чоловік або старший з синів – підлітків. На Лубенщині, як повідомляє В. Милорадович, господар ставив в сіно кутю й узвар на покуті.

Існує ще один з варіантів приготування куті: пшеницю заливають на ніч холодною водою в пропорції один до двох, а після цього варять на повільному вогні. Зварена каша заливається узваром до консистенції густого супу. Узвар повинен бути концентрованим і солодким – з яблук, груш і чорносливу. Оце й усе – ніяких родзинок, маку та інших компонентів. Раніше на стіл ставили два горщики: один з узваром, а другий з незаправленою кутею, сьогодні ж два компоненти змішують одразу. Існує й  сучасніший рецепт. Потрібно зварити пшеничну крупу та приготувати заправку: товчений мак (попередньо змочений на кілька годин), горіхи, чорнослив або курагу залити теплою водою з медом. Кутя змішується безпосередньо перед подачею на стіл і зазвичай виглядає не як каша, а як суп.