«З їжі була лише печена картопля»: кременчужанин розшукує родину німців, які прихистили його матір під час війни
Якщо вам відома будь-яка інформація - прохаємо повідомити до редакції «Кременчуцького Телеграфа»
До редакції «Кременчуцький ТелеграфЪ» звернувся Андрій Сліпко, який розповів історію своєї матері під час Другої світової війни. Чоловік розшукує родину німців у яких в будинку Кельна працювала його мама Оксана Сліпко (1945 рік). Мами вже кілька років немає, проте чоловік хоче поспілкуватися та подякувати родині німців за прихисток його мами у часи Другої світової війни.
«Вставив голову собі між колін і бив батогом по спині»
- У 1942 році матір у 16 років насильно вивезли до Кельна працювати на хімічній фабриці «Chemische Fabrik Kalk G.m.b.H» за адресою Kalker Hauptstr.13. За три роки, у 1945 році, фабрику розбомбили і остарбайтери розійшлися по місту. Моя мама знайшла добру сім’ю у двоповерховому будинку. Власник будинку завідувач великого банку в Кельні. Він невеликого зросту, його жінка і її сестра, яка працювала водієм на трамваї, їх брат був на фронті, - розповів син остарбайтерки Оксани Сліпко.
За спогадами мами Оксани Сліпко, хоч працювала жінка у родині банкіра, але і в них з їжею було скрутно. Сідали за стіл усі четверо. З їжі була лише печена картопля, чашечка кави, шматок хліба й інколи смачний пудинг.
- У перший день мамі показали постіль – білосніжна перина (опалення не було і перина рятувала від холоду). Мама розповідала, що у неї були воші й необхідно було скупатися, щоб прилягти на таку білосніжну перину, - розповів кременчужанин.
Жінка прибирала в кімнатах будинку банкіра. Згодом до них прийшли поліціянти, звинуватили господаря у присвоєнні остарбайтера, яку привезли до фабрики, адже за людину були заплачені гроші державі фабрикантом.
Андрій зауважив, що родина банкіра попрохала його матір повернутися до них після війни.
«Двічі пропонував поїхати в Америку»
На жінку чекав концтабір. Дівчат і хлопців заставили виносити до вагонів живих, але не ходячих полонених. Однієї ночі їм вдалося втекти та потрапити до американської зони.
Кременчужанці один американець двічі пропонував поїхати до Америки – доглядати поранених солдат, але Оксану тягнуло на батьківщину. Коли жінка повернулася додому, то тут на неї чекала несподіванка – родич на сільських зборах пропонував посадити її до в’язниці за те, що працювала на ворога, проте чужі люди заступилися.
За час війни на шляху жінки потрапляли різні люди.
Українка Оксана Сліпко
«Самі ж остарбайтери та визволителі ґвалтували»
Андрій розповів спомини матері про життя у концтаборі. Коли його матір працювала на німців – зґвалтувань не було, вони з’явилися в американській та радянській зоні. До його матері також приставав один темношкірий американець, проте жінка зарядила дерев’яним черевичком поміж ніг, що той впав від болю.
- Як були в американській, а потім у радянській зоні, самі ж остарбайтери та визволителі ґвалтували нещасних полонянок та німкень.
Німці годували бруквою, але ніхто не помер від голоду. Адміністрація Кельна планувала запросити в місто остарбайтерів і мою матір у 2010 році, але мама померла від пневмонії у 2009 році, у 83 роки, - додав кременчужанин Андрій.
Чоловік дуже прохає про допомогу, якщо хтось знає німецьку родину, яка прихистила його матір – надішліть йому повідомлення на електронну адресу slipko1963@ukr.net
Коментарі: 4
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Історія Кременчука
У цьому сюжеті «Кременчуцький ТелеграфЪ» зібрав інтерв'ю, розповіді, документальні факти та легенди про історію Кременчука.
Кременчуг и Крюков: 200 лет вместе!
Як у Кременчуці шили білизну для військових під час Першої світової війни
Знайшли невідому картину Куруківської битви
Просто космос: секретные разработки и история кременчугских заводов
